Вирок № 74271243, 24.05.2018, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/486/18

Провадження № 1-кп/400/64/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді- Шаєнко Ю. В.секретаря- Фатьяновій А.І.

з участю прокурора - Бульби І.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - Дем'яненко Т.О.

потерпілої - ОСОБА_4

та представника потерпілої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове Кіровоградської області кримінальне провадження №12017120260000477 відносно ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною - середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, не судимого;

- за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти життя та здоров'я особи, а саме: у спричиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого ним при наступних обставинах: 29.10.2017 року в період часу з 15 по 16 годину, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території подвір'я домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, викидав будівельне сміття у балку, що розміщена між будинками №79 та АДРЕСА_2 по вищевказаній вулиці. Викидаючи фрагменти червоної цегли та шлакоблоку, ОСОБА_3 чув дитячі голоси, які лунали неподалік від місця падіння зазначеного будівельного сміття.

Не маючи на меті заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 проявив злочинну недбалість, не передбачивши настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг передбачити це, вчетверте кинув фрагмент шлакоблоку правою рукою у вищезазначеному напрямку та влучив ним в область голови малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка гралася там разом з іншими дітьми, спричинивши їй тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №25 від 24.01.2018 року у ОСОБА_4, мали місце наступні тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: рана правої тім'яної ділянки голови, вдавлений перелом правої тім'яної кістки, ушкодження твердої мозкової оболонки, субарахноїдальний крововилив (під м'якою мозковою оболонкою), забій правої тім'яної долі головного мозку тяжкого ступеню. Зазначені тілесні ушкодження, згідно п.2.1.3 б) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної службі України» №6, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що являються небезпечними для життя.

Потерпілою від кримінального правопорушення є ОСОБА_4, законним представником якої є ОСОБА_5.

Злочині дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.128 КК України, як спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав та пояснив суду, 29.10.2017 року в період часу з 15 години до 16 години він перебував на території свого домоволодіння АДРЕСА_1. У вказаний період часу в балку, що розміщена у бік будинку АДРЕСА_2він викидав будівельне сміття у вигляді частин шлакоблоку, червоної цегли та залишків глини і цементу. Це він здійснював не виходячи із території свого подвір'я, через отвір у шиферному паркані, до якого під'їжджав тачкою та стояв у повний зріст. В цей час він чув, що на галявині у бік та донизу балки гуляють якісь діти. Так як діти були на значній відстані від місця, куди він викидав сміття, то вважав, що своїми діями нікому шкоду не спричинить. Через деякий час, коли він перебував у дворі власного будинку, до нього прийшов ОСОБА_6 та сказав, що у його сестри - ОСОБА_4 на голові рана та вони не можуть зупинити кров. Після чого він пішов у будинок АДРЕСА_2, де проживає потерпіла, щоб надати невідкладну домедичну допомогу ОСОБА_4. Зайшовши в будинок він побачив, що на кухні, на підлозі, на лівому боці, лежить ОСОБА_4. В цей час, біля неї була його сестра - ОСОБА_7. Оглянувши ОСОБА_4 він побачив, що із правої сторони на голові, у неї була пряма рана у вигляді рівної лінії, з якої сильно йшла кров. Після чого він надав першу медичну допомогу потерпілій, а потім пішов на територію свого двору. Він не мав умислу на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, а заподіяв їх ненавмисно з необережності та розкаюється в скоєному.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення повністю доведена в судовому засіданні.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.128 КК України, як спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження.

Обставиною, що пом'якшує вину обвинуваченого суд визнає щире каяття та надання медичної допомоги потерпілій.

Обставиною, що обтяжує вину обвинуваченого суд визнає те, що обвинувачений скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе при призначенні йому покарання у виді громадських робіт.

Прокурором Петрівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури - прокурором у кримінальному провадженні, в інтересах держави, в особі Комунального закладу «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а саме коштів витрачених закладом на лікування потерпілої в сумі 17 587 гривень 46 копійок, які підтверджуються документально та який обвинувачений визнав. Вина обвинуваченого в заподіяні цих збитків доведена, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 17 587 гривень 46 копійок.

Також представником потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а саме коштів витрачених на лікування потерпілої в сумі 11 536 гривень 50 копійок, який обвинувачений визнав частково. Вина обвинуваченого в заподіяні цих збитків доведена, але заподіяна шкода підтверджується документально лише на суму 7 385 гривень 74 копійки, тому позов підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Долю речових доказів, та питання процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 374 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.128 КК України та призначити покарання у виді 180 (сто вісімдесяти ) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» заподіяну матеріальну шкоду в сумі 17 587 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4, а так як потерпіла є неповнолітньою, на користь її законного представника - ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 7 385 (сім тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 74 копійки.

Речові докази: один фрагмент шиферу сірого кольору зі слідом червоного кольору та один фрагмент шлакоблоку сірого кольору, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Петрівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду Ю. Шаєнко