Постанова № 74270161, 16.05.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Суддя доповідач : Луганська В.М.

Справа № 428/9866/15-ц

Провадження № 22ц/782/75/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області колегія суддів цивільної палати у складі:

головуючого Луганської В.М.,

суддів – Коновалової В.А., Коротенка Є.В.

за участю секретаря: Перишкіна Т.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2 акціонерне товариство«Дельта Банк»

відповідачі – ОСОБА_3, ОСОБА_4 В’ячеслав Євгенович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду від 08 грудня 2017 року ухвалене Сєвєродонецьким міським судом у складі ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 В’ячеслава Євгеновича, третя особа Національний банк України, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2015 року до ОСОБА_2 акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 21 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є ОСОБА_2 акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1203/0308/71-012, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 26000 доларів США, а позичальник зобов’язаний повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 9,5 відсотка річних строком з 21.03.2008 року по 21.03.2038 року. 24 квітня 2009 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року, яким було змінено п. 1.3. кредитного договору та встановлено нову процентну ставку за кредитним договором у розмірі 7,5% річних. Строк дії нової процентної ставки становив з 26 квітня 2009 року по 26 травня 2009 року. Після закінчення строку визначеного в абзаці першому цього пункту, процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 9,5 % річних без укладення будь-якого додаткового договору до кредитного договору. 06 січня 2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору, яким було внесено зміни до п. 3.1. кредитного договору та укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору, в якому сторони домовились про те, що починаючи з 10 січня 2010 року позичальник додатково до суми щомісячного платежу здійснює погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 60,0 доларів США у встановлений договором термін 10 числа кожного місяця до 10 грудня 2010 року. 28 квітня 2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору № 1203/0308/71-012, яким було внесено зміни до п. 3.1. та встановлено обов’язок позичальника погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця через касу банку згідно додатку № 3 та укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору яким було внесено зміни до п. 1.3,3.1. кредитного договору. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі – продажу прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора у зазначених зобов’язаннях. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вищевказаного договору ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору. Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором, проте, позичальником взяті на себе зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом не виконано належним чином, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.07.2015 року складає 602928, 08 грн. з яких: 23 032 долари США 56 центів, що згідно курсу НБУ (100 доларів США– 2206,2278 грн.) – 508150, 74 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4295 доларів США 90 центів, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-2206,2278 грн.) – 94777, 34 грн. – заборгованість за відсотками. Позивач вказав, що в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 21 березня 2018 року було укладено договір поруки №1203/0308/71-012-Р-1. Відповідно до вказаного договору поручитель зобов’язується перед банком відповідати за виконання зобов’язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальником у вигляді кредиту. У зв’язку з викладеним позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 1203/0308/71-012 в сумі 602,928, 08 грн. з яких : 23 032 долари США 56 центів, що згідно курсу НБУ (100 доларів США– 2206,2278 грн.) – 508150 грн. 74 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 4295 доларів США 90 центів, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-2206,2278 грн.) – 94777, 34 грн. – заборгованість за відсотками.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2017 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_3Р, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 602,928 грн. 08 коп. з яких: 23 032 долари США 56 центів, що згідно курсу НБУ (100 доларів США– 2206,2278 грн.) – 508150 грн. 74 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 4295 доларів США 90 центів, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-2206,2278 грн.) – 94777 грн. 34 коп. – заборгованість за відсотками.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем у зв’язку з чим виніс необґрунтоване рішення. Суд поверхнево дослідив обставини по справі, в судовому процесі не погоджуючись із сумою боргу, яка визначена позивачем в позовній заяві, через свого представника відповідач зазначав, що розрахунок заборгованості здійснено в протиріччя нормам діючого законодавства України, обрахування боргу позивачем в іноземній валюті здійснювалось без відповідної генеральної банківської ліцензії. Представником відповідача в судовому засіданні було зазначено, що нарахування відсотків на умовах договору кредиту строк дії якого минув ще у 2012 році є незаконними діями, позивачем на день подачі позову 31.08.2015 року був пропущений строк позовної давності, щодо стягнення боргу за спірним договором кредиту в частині заборгованості, що утворилась за періодами по тілу кредиту, відсоткам та штрафних санкцій. Однак суд не прийняв зазначені доводи відповідача та не обґрунтував обставини, у зв’язку з чим він не застосував наслідки строків пропуску строків позовної давності. Суд не з’ясував, у зв’язку з чим позивачем не були надані докази факту видачі кредитних коштів, а також належного приймання передачі прав вимоги за договором кредиту саме позивачем. Оскільки факт передачі відповідних документів позивачем не доведено, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Суд не врахував, що відповідачем заперечувалося отримання кредитних коштів у іноземній валюті. Просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі у зв’язку із пропуском позивачем строків позовної давності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Представник ПАТ « Дельта банк» в судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно роз’яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно апеляційної скарги ОСОБА_3 рішення суду оскаржується стосовно стягнення з нього кредитної заборгованості, апеляційна скарга не містить доводів щодо законності та обґрунтованості рішення суду в частинні стягнення кредитної заборгованості із поручителя ОСОБА_4

Враховуючи положення ст. 367 ЦПК України, колегія суддів судової палати переглядає судове рішення в частині стягнення кредитної заборгованості із боржника ОСОБА_3, рішення суду в частині стягнення кредитної заборгованості із поручителя ОСОБА_4 не є предметом апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України (на час ухвалення рішення суду) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст. 12 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст. 13 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст. 81 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені наступні обставини: 21 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1203/0308/71-012, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 26 000 доларів США, а позичальник зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 9,5 відсотка річних строком з 21.03.2008 року по 21.03.2038 року. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця через касу банку згідно з Додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, якщо інше не передбачено цим Договором. Відповідно до п. 3.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. 24 квітня 2009 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року яким було змінено п. 1.3 кредитного договору та встановлено нову процентну ставку за кредитним договором в розмірі 7,5% річних. Строк дії нової процентної ставки становить з 26 квітня 2009 року по 26 травня 2009 року. Після закінчення строку визначеного в абзаці першому цього пункту, процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 9,5% річних без укладення будь - якого додаткового договору до Кредитного договору. 06 січня 2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року яким було внесено зміни до п. 3.1 Кредитного договору та встановлено, що позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця, через касу Банку згідно Додатку № 2, що є невід’ємною частиною даного договору, крім випадків, передбачених п. 3.8, 3.9 та 5.1.4 даного Договору. 06 січня 2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року в якому сторони домовились,що починаючи з 10 січня 2010 року позичальник, додатково до суми щомісячного платежу, здійснює погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 60,00 доларів СІНА у встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця до 10 грудня 2010 року. 28 квітня 2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року. 28 квітня 2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року, яким було внесено зміни до п. 1.3, 3.1 Кредитного договору. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, відповідно до п.1.2 кредитного договору здійснив видачу кредитних коштів через касу банку в готівковій формі у розмірі 26 000 доларів США. Позичальником взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, у порядку та строки, визначені кредитним договором не виконано належним чином. У зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.07.2015 року складає 602 928, 08 грн. з яких: 23 032,56 доларів США що згідно курсу НБУ (100 доларів США - 2206.2278 грн.) - 508 15о, 74 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 295,90 доларів США що згідно курсу НБУ - 94 777, 34 грн. - заборгованість за відсотками. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4, 21 березня 2008 року був укладений договір поруки № 1203/0308/71-012-Р-1, згідно якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 09.06.2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта-Банк» про визнання кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008р. недійсним. Відповідачем ОСОБА_6 та його представником надано заяву про застосування строку позовної давності. Судом встановлено, що станом на 25.05.2012 року існує строкова заборгованість за тілом кредиту у розмірі 24704, 32 долара США, прострочена заборгованість не існує. Останній платіж відповідач ОСОБА_3 здійснив у березні 2014 року, з позовними вимогами позивач звернувся до суду 31.08.2015 року. Встановивши зазначені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не пропущено строків позовної давності і вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів судової палати вважає, що такий висновок суду правильний і відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що 21 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1203/0308/71-012.

Відповідно до п.1.1. вказаного кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 26 000 доларів США, а позичальник зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитом строком з 21.03.2008 року по 21.03.2038 року.

Згідно п.1.3 вказаного кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 9, 5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця через касу банку згідно з Додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, якщо інше не передбачено цим Договором. Відповідно до п. 3.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення

24 квітня 2009 року, 06 січня 2010 року, 28 квітня 2010 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладалися договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк»укладено договір купівлі – продажу прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора у зазначених зобов’язаннях.

Відповідно до вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 1203/0308/71-012.

Згідно витягу до додатку №1 договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 25.05.2012 року складає – 24 704, 32 долара США.

Згідно розрахунку заборгованість станом на 28.07.2015 року складає - 602 928, 08 грн. з яких: 23 032,56 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів США - 2206.2278 грн.) - 508 15о, 74 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 295,90 доларів США, що згідно курсу НБУ - 94 777, 34 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно виписки по рахунку, яка надана позивачем, останньою датою внесення коштів ОСОБА_3 на погашення кредиту було здійснено 19.03.2014 року.

З позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ «Дельта банк» звернулося до суду 01.10.2015 року.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 6-1457цс16.

В судовому засіданні встановлено, що останній платіж за кредитним договором № 1203/0308/71-012 ОСОБА_3 здійснив 18.03.2014 року.

Згідно п.8.5 договору про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору 1203/0308/71-012 від 28 квітня 2011 року, сторони домовились, що строк позовної давності за будь-якими вимогами банку, що випливають з цього договору, встановлюється тривалістю три роки.

На підставі викладеного, колегія суддів судової палати вважає, що висновок суду першої інстанції, що позивачем не пропущено строк позовної давності при зверненні до суду правильний і відповідає вимогам закону та дійшов вірного висновку про стягнення кредитної заборгованості з відповідачів.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не були надані належні докази факту переходу прав кредитора за договором купівлі-продажу прав вимоги, колегія суддів відхиляє, оскільки у матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», наявний витяг з додатку № 1 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, в якому значиться кредитний договір від 21.03.2008 року, укладений між товариством з ПАТ «Сведобанк» та ОСОБА_3

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 20.06.2012 року здійснював погашення кредиту на рахунок позивача, що підтверджує обізнаність відповідача ОСОБА_3 про те, що позивач набув права вимоги за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не були надані докази видачі кредитних коштів у іноземній валюті не заслуговують уваги, оскільки судом встановлено, що відповідно до п.1.1. кредитного договору кредит надавався ОСОБА_3 у іноземній валюті у розмірі 26 000, 00 доларів США (а.с.4-7). Згідно заяви на видачу готівки (а.с.8) позивачем було видано відповідачу 26 000, 00 доларів США згідно договору №1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2017 року встановлено, що ОСОБА_3 за період з 21.03.2008 року по 25.05.2012 року щомісячно здійснював погашення кредиту згідно кредитного договору 31203/0308/71-012 від 21.03.2008 року. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що апелянт, починаючи з 20.06.2012 року по 18.03.2014 року здійснював погашення кредитної заборгованості ПАТ «Дельта Банк», що підтверджує одержання ОСОБА_3 кредитних коштів.

Колегія суддів судової палати не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачем розрахунок заборгованості здійснено в протиріччя нормам діючого законодавства України, оскільки обрахування заборгованості в іноземній валюті здійснювалося без відповідної генеральної банківської ліцензії не заслуговують уваги, виходячи з наступного. За змістом статті 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Також, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Можливість використання в Україні іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом, передбачено статтею 192, частиною 3 статті 533 ЦК України. Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статтею 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті не містять заборони на видачу кредитів в іноземній валюті (розміщення залучених коштів в іноземній валюті).

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій незалежно від виду валюти, яка використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії).

Згідно рішенням Національного банку України від 06 липня 2015 року (що є в загальному доступі) була відкликана банківська ліцензія ПАТ «Сведбанк», що підтверджує, що у ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» була ліцензія на здійснення валютних операцій. Тому твердження представника апелянта щодо незаконності повернення коштів за кредитним договором із розрахунку в іноземній валюті не заслуговують уваги.

Обставини, на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, зокрема те, що суд не перевірив розрахунку банку, та судом було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів, не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення. Як вбачається із матеріалів справи представником відповідача в суді першої інстанції клопотань про проведення почеркознавчої експертизи щодо встановлення автентичності підпису ОСОБА_3 не заявлялося та не було заявлено і в суді апеляційної інстанції. У суді апеляційної інстанції ухвалою суду від 26 квітня 2018 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_3Р про витребування у ПАТ «Дельта Банк» виписки по рахунку за договором кредиту за період з 25 травня 2012 року по 28 липня 2015 року, яка підтверджує сплату ОСОБА_3 грошових коштів ПАТ «Дельта банк» на погашення кредиту «1203/0308/71-012 від 21.03.2008 року.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів судової палати, вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 382, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, понесені судові витрати покладаються на відповідача ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 259, 375, 382, 383, 384, 386 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду від 08 грудня 2017 року залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: