Постанова № 74270092, 11.05.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 433/1744/17

Провадження № 22ц/782/114/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Яресько А.В.

за участю секретаря судового засідання Єгорової О.П.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення

Троїцького районного суду Луганської області від 18 грудня 2017 року, ухваленого у складі судді Певної О.С. в залі судових засідань Троїцького районного суду Луганської області в смт. Троїцьке

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.02.2011 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь- якого розміру Кредитного ліміту, встановленого ОСОБА_4, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті складає між ним та ОСОБА_4 Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ОСОБА_4 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

У порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим станом на 31.07.2017 року виникла заборгованість – 79801,73 грн., яка складається з наступного:

6264,56 грн. - заборгованість за кредитом;

65760,90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3500грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг:

500грн. - штраф (фіксована частина).

3776,27 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 79801,73 грн.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 18 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишено без задоволення через пропуск строку позовної давності.

Рішення суду мотивовано тим, що з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 21.02.2011 року наданого позивачем, вбачається, що за три роки перед зверненням (04.10.2017 року) позивача до суду, а саме : з 28.08.2014 року по 31.07.2017 року на погашення заборгованості за кредитом надійшов один платіж у розмірі 100,00 грн. - 28.08.2014р.

Оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо зміни тривалості позовної давності, зупинення перебігу позовної давності чи переривання перебігу позовної давності, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, а в задоволенні позову належить відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду про відмову у задоволенні позовних вимог, пред’явлених до ОСОБА_3, через пропуск строку позовної давності.

У судове засідання, представник позивача та відповідач не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.02.2011 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті складає між ним та ОСОБА_4 Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

ОСОБА_4 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_4 та інших невід'ємних частин Договору, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись ОСОБА_4 за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. 1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу ОСОБА_4 виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_5), оплати винагороди ОСОБА_4.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_5, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити ОСОБА_4 штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в ОСОБА_4, вчасності з Картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати ОСОБА_4 письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед ОСОБА_4 заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_5 має право на зміну ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків

Згідно п. 2.1.1.3.5 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт доручає ОСОБА_4 здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті ОСОБА_4 за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, ОСОБА_5 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої ОСОБА_4 долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_5 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою ОСОБА_4 часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Так, порядок укладання та виконання кредитного договору регулюється загальними положеннями про позику - главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України, законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, колегія суддів приходить до висновку про наявність між сторонами кредитних відносин, що підтверджено матеріалами справи.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що між сторонами було укладено договір кредиту, предметом якого стала сума коштів, ліміт 6500 грн. Відповідач отримав вказані грошові кошти. Згідно розрахунку заборгованості за договором, за три роки перед зверненням позивача до суду, а саме: з 28.08.2014 року по 31.07.2017 року на погашення заборгованості за кредитом надійшов один платіж у розмірі 100,00 грн. - 28.08.2014р. Позивач звернувся до суду з позовом 04.10.2017 року. В даному випадку є всі підстави вважати, що необхідно застосувати загальний строк позовної давності в три роки, який обчислюється з моменту вчинення останнього платежу, а саме з 28.08.2014 року, про що було заявлено відповідачем.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем пропущене строк позовної давності, а тому позов задоволенню не підлягає.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі та матеріали справи у їх сукупності апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції, щодо пропуску позивачем строку позовної давності, є необґрунтованими.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

На платіжній картці указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

Правова позиція Верховного Суду України № 6-2104цс16 викладена у постанові від 23.11.2016 року.

Однак, місцевий суд не звернув увагу, на те, що за кредитним договором відповідачу було надано кредитну картку – № 4149437708741903 терміном дії до 04.2015 року.

Відтак, твердження суду першої інстанції, про те, що є всі підстави вважати, що необхідно застосувати загальний строк позовної давності в три роки, який обчислюється з моменту вчинення останнього платежу, а саме з 28.08.2014 року, про що було заявлено стороною, є хибними.

З позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся 04.10.2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно позовних вимог, заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк» в позовній заяві, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла станом на 31.07.2017 року у розмірі – 79801,73 грн., яка складається з наступного:

6264,56 грн. - заборгованість за кредитом;

65760,90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3500грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг:

500грн. - штраф (фіксована частина).

3776,27 грн. - штраф (процентна складова).

Відтак, колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості за тілом кредиту, який відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Тому, заборгованість за кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі – 6264 грн. 56 коп.

Однак, апеляційний суд не погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості по процентам за користування кредитом, за пенею та комісією і штрафам, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом підлягають стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Аналогічні висновки містяться в правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України №6-249цс15 від 02.12.2015року, а також, в постанові № 6-1138цс15 від 25.05.2016 року, відповідно до яких, аналіз норм ст.ст. 258, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

За таких обставин, та з урахуванням меж заявлених позовних вимог, проценти за кредитом підлягають стягненню за період 04.10.2014 року – 31.07.2017 року.

При цьому, за період дії договору з 04.10.2014 року по 01.05.2015 року, заборгованість по процентам за користування кредитом, згідно розрахунку банку, складає суму в розмірі – 5544,88 грн.

Враховуючи те, що кредитним договором не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, слід дійти висновку про визнання розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України (правова позиція Верховного Суду України № 6-1412цс16 викладена у постанові від 07.09.2016 року).

Так, облікова ставка НБУ за період з 01.05.2015р. по 26.05.2015р. – 19 %, заборгованість по процентам за користування кредитом за 26 днів складає 85 грн. 96 коп., із розрахунку: 6264,56 грн. (заборгованість за кредитом) : 100% х 19 (облікова ставка НБУ) : 360 (п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою) х 26 (всього прострочених днів) = 85,96 грн.

облікова ставка НБУ за період з 27.05.2015р. по 23.06.2015р. – 18 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 28 днів – 87 грн. 70 коп.

облікова ставка НБУ за період з 24.06.2015р. по 28.07.2015р. – 16,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 35 днів – 100 грн. 49 коп.

облікова ставка НБУ за період з 29.07.2015р. по 15.09.2015р. – 15.5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 49 днів – 132 грн. 16 коп.

облікова ставка НБУ за період з 16.09.2015р. по 27.10.2015р. – 15 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 109 грн. 63 коп.

облікова ставка НБУ за період з 28.10.2015р. по 08.12.2015р. – 14 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 102 грн. 32 коп.

облікова ставка НБУ за період з 09.12.2015р. по 26.01.2016р. – 14 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 49 днів – 119 грн. 37 коп.

облікова ставка НБУ за період з 27.01.2016р. по 02.03.2016р. – 14 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 36 днів – 87 грн. 70 коп.

облікова ставка НБУ за період з 03.03.2016р. по 13.04.2016р. – 14 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 102 грн. 32 коп.

облікова ставка НБУ за період з 14.04.2016р. по 25.05.2016р. – 13 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 95 грн. 01 коп.

облікова ставка НБУ за період з 26.05.2016р. по 06.07.2016р. – 12,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 91 грн. 36 коп.

облікова ставка НБУ за період з 07.07.2016р. по 02.08.2016р. – 12,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 27 днів – 58 грн. 73 коп.

облікова ставка НБУ за період з 03.08.2016р. по 13.09.2016р. – 12,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 91 грн. 36 коп.

облікова ставка НБУ за період з 14.09.2016р. по 26.10.2016р. – 12,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 43 дні – 93 грн. 53 коп.

облікова ставка НБУ за період з 27.10.2016р. по 14.12.2016р. – 13,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 49 днів – 115 грн. 11 коп.

облікова ставка НБУ за період з 15.12.2016р. по 25.01.2017р. – 14,5 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 105 грн. 98 коп.

облікова ставка НБУ за період з 26.01.2017р. по 01.03.2017р. – 16 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 35 днів – 97 грн. 44 коп.

облікова ставка НБУ за період з 02.03.2017р. по 11.04.2017р. – 17 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 41 день – 121 грн. 29 коп.

облікова ставка НБУ за період з 12.04.2017р. по 23.05.2017р. – 17 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 42 дні – 124 грн. 25 коп.

облікова ставка НБУ за період з 24.05.2017р. по 31.07.2017р. – 17 % заборгованість по процентам за користування кредитом за 68 днів – 201 грн. 16 коп.

Таким чином, заборгованість по процентам за користування кредитом підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі – 7667 грн. 75 коп.

Крім того, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

До того ж, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення АТО забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. ОСОБА_4 та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований на території с. Розсипне Троїцького району Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком зазначеного переліку, с. Розсипне Троїцького району Луганської області відноситься до населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція.

До того ж, в телеграмі від 05.11.2014 № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО», Нацбанк України надав роз’яснення по реалізації норми про заборону нарахування пені та штрафів по кредитам згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де підкреслює, що реалізація прав осіб, передбачених статтею 2 Закону, не потребує отримання банком любих інших документів, в тому числі сертифікатів про форс-мажорні обставини торгово-промислової палати.

Викладене свідчить про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за пенею, комісією та за штрафами задоволенню не підлягають.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором сума заборгованості відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» складається з сум штрафів: 500 грн. - фіксована частина, 3776,27 грн. - процентна складова, пені та комісії – 3500 грн.

Отже, враховуючи, що з 14.04.2014 року на нарахування пені, штрафів накладено мораторій згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а зазначені суми нараховані відповідачу за договором після цієї дати, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені та комісії у сумі 3500 грн., штрафів у сумі 500 грн., 3776,27 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що відповідно до положень цивільного законодавства та умов укладеного кредитного договору, з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.02.2011 року у розмірі – 13932 грн. 31 коп., що складається з 6264 грн. 56 коп. заборгованість за кредитом, 7667 грн. 75 коп. заборгованість за процентами.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 18 грудня 2017 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 місце проживання – ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21 лютого 2011 року у розмірі – 13932 грн. 31 коп., що складається з 6264 грн. 56 коп. заборгованість за кредитом, 7667 грн. 75 коп. заборгованість за процентами.

В іншій частині у задоволені позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: