Ухвала суду № 74270001, 18.05.2018, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/893/16-ц

Номер провадження по справі 6/387/12/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.

представника заявника: Добровеличківської РВ

ДВС у Кіровоградській області ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2 ОСОБА_3

ОСОБА_4

власника будинку ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Добровеличківка цивільну справу за поданням Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визначення частки майна у домоволодінні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким володіє спільно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , -

ВСТАНОВИВ :

Начальник Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області звернулась до суду із поданням про визначення частки майна у домоволодінні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким володіє спільно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . В поданні зазначала про те, що на виконанні у Добровеличківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області знаходяться виконавчий лист №387/893/16-ц від 22.11.2016, виданий Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 боргу в загальній сумі 104595,60 гривень. При виконанні рішення суду встановлено, що у боржника зареєстрований транспортний засіб, який оголошений у розшук, кошти та інше майно відсутнє. Відповідно до довідки Добровеличківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 26.01.2017 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 08.07.1989 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Черкаському міському управлінні юстиції за № 1497. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на будинок №4 по вул.Вишнева (Щорса) смт.Добровеличківка. Отже заявник вважає, що даний будинок знаходиться у праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та боржника ОСОБА_6

В судовому засіданні начальник Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, подання підтримала в повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду подання повідомлена належним чином, проте до суду з"явився її представник яка підтримала в повному обсязі подання Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо подання заперечував, мотивуючи тим, що у будинку №4 по вул.Вишнева (Щорса) смт.Добровеличківка, проживає він, його син ОСОБА_7Ю ІНФОРМАЦІЯ_3, невістка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також онука ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5. Також зазначена квартира перебуває в іпотеці у ПАТ "ОСОБА_10 ОСОБА_4" . Також ОСОБА_6 довгий час у будинку не проживала, а будинок перебуває у його власності. В судовому засіданні повідомив, що будинок будувався спільно з ОСОБА_6 у шлюбі, однак кошти на будівництво будинку надавав його батько.

Боржник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду подання повідомлена належним чином.Представники ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомили про можливість розгляду подання за її відсутності. Представники ОСОБА_6 щодо даного клопотання заперечували мотивуючи тим, що задоволення даного подання державному виконавцю потрібно для виконання рішення за виконавчим листом № 387/893/16-ц від 22.11.2016 по стягненню з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 104595,60 гривень. Однак державним виконавцем не було вжито всіх заходів передбачених чинним законодавством, а саме не дотримано порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Згідно подання у власності ОСОБА_11 є рухоме майно, а саме транспортний засіб. Доказів щодо вчинення будь-яких дій по розшуку та вжиття заходів по стягненню на транспортний засіб заявником до суду не надано. Також заявником не надано суду доказів про відсутність у ОСОБА_11 коштів у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Також на будинок № 4 по вул.Вишнева (Щорса) в смт. Добровеличківка, Кіровоградської області є заборона відчуження відповідно до договору іпотеки № 500 від 21 квітня 2006 року накладена приватним нотаріусом ОСОБА_12 Факт наявності договору іпотеки підтверджується наданою до подання також інформаційною довідкою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна.

Заінтересована особа Акціонерне товариство "ОСОБА_10 ОСОБА_4" явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду подання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, дослідивши матеріали додані до подання та матеріали виконавчого провадження прийшов до висновку, що подання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Добровеличківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області знаходяться виконавчий лист № 387/893/16-ц від 22.11.2016, виданий Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 боргу в загальній сумі 104595,60 гривень. При виконанні рішення суду встановлено, що у боржника зареєстрований транспортний засіб, який оголошений в розшук, кошти та інше майно відсутнє. Факт того, що транспортний засіб відсутній підтверджується і вжитими заходами державним виконавцем та наявністю постанови про розшук, арешт та зупинення транспортного засобу від 26.01.2017.

Відповідно до довідки Добровеличківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 26.01.2017 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 08.07.1989 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Черкаському міському управлінні юстиції за №1497. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_5 зареєстроване право власності будинок №4 по вул.Вишнева (Щорса) смт.Добровеличківка. З пояснень ОСОБА_5 з'ясовано, що будинок побудований, а право власності ОСОБА_5 набуте під час шлюбу із ОСОБА_6. Доказів, що будинок будувався за рахунок батька ОСОБА_5 суду не надано.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, 08 липня 1989 року укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( серія І-СР № 491961 від 08.07.1989 року). Відповідно до рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвали шлюб.

Згідно ст.ст.60, 63, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини самостійного заробітку. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідно до статтей 22, 23, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі КпШС України), чинних на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, відносилося до спільної сумісної власності. Кожен з подружжя мав рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. При укладенні угод одним з подружжя вважалося, що він діє за згодою другого з подружжя. Згода другого з подружжя була обов'язковою лише при укладенні угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребувала обов'язкового нотаріального засвідчення. В разі поділу майна, яке перебувало в спільній сумісній власності подружжя, їх частки визнавалися рівними.

Проте, згідно ст. 24 КпШС України зазначені положення не поширювалися на майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, яке визнавалося власністю кожного з них.

Також абз. 2 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 15.06.1973 № 6 „Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що майно, яке належало подружжю до укладення шлюбу, а також одержане ними під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, вважалося власністю кожного з них. Тому, якщо за рахунок зазначеного майна ким-небудь із подружжя зроблені вкладення для придбання спільного майна, то ці вкладення мають враховуватися при визначенні часток подружжя у спільній сумісній власності (ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України).

Отже судом встановлено, що будинок побудований (створений) сторонами під час перебування сторін у шлюбі, а тому необхідно виходити з того, що майно набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя. Позивачем в судовому засіданні не доведено протилежного, а набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доданим доказам, суд приходить до висновку, що майно: будинок №4 по вул.Вишнева (Щорса), смт.Добровеличківка набуте ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, а частка майна зазначеного домоволодіння ОСОБА_6, яким вона володіє спільно з ОСОБА_5 становить 1/2 частину.

Разом з тим ОСОБА_5 надав договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки було домоволодіння №4 по вул.Вишнева (Щорса), смт.Добровеличківка, Кіровоградської області. Водночас представником ДВС наданий витяг з державного реєстру іпотек №314310, згідно якого будинок №4 по вул.Вишнева (Щорса), смт.Добровеличківка, Кіровоградської області перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки №500 від 21.04.2006. Відповідно до витягу "ВП-спецрозділ" від 15.05.2018 у виконавчому провадженні №41757031, яким підтверджено факт , що виконавче провадження закінчено у зв'язку зі сплатою боргу відповідно до п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадженя", однак доказів про зняття іпотечного обтяження суду не надано.

Незалежно від обтяжень на домоволодіння, суд зазначає, що даний об'єкт нерухомого майна відноситься до спільної сумісної власності подружжя, оскільки набуто ними під час перебування у шлюбі і факт будь -якого обтяження зі сторони ОСОБА_5 не є підставою для позбавлення власності іншого члена подружжя - співвласника. Також не є перешкодую визначення частки зазначеного домоволодіння ОСОБА_6 і факт реєстрації в будинку малолітнього ОСОБА_9 2018 року, так як вирішується питання щодо визначення саме частки майна подружжя із спільного майна.

Виходячи з положень ст.ст.366, 371-372 ЦК України, ст.443 ЦПК України суд приходить до висновку, що подання Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 443 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визначення частки майна боржника задовольнити.

Визначити, що частка майна ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.2552005508, яким вона володіє спільно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1, становить 1/2 частину домоволодіння за адресою: вул. Вишнева (Щорса 4), смт. Добровеличківка, Кіровоградської області.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області через Добровеличківський районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області) протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_13