Постанова № 74269828, 14.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 390/95/15-ц

провадження № 22-ц/781/3/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Дьомич Л.М. (суддя доповідач)

Мурашка С.І.; Карпенка О.Л.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

учасники справи:

позивач - ПАТ «Банк Форум» , в особі

уповноваженої особи Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»

відповідач - ОСОБА_4;

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2015 року у складі судді Квітки О.О. у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Соловйової Наталії Анатоліївни до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Соловйової Наталії Анатоліївни про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,-

В С Т А Н О В И В:

У січні року 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйової Наталії Анатоліївни звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про:

- стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним

договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року в сумі 537 256,59 грн.;

- стягнення з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року в сумі 537 256,59 грн.;

- стягнення з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним

договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року в сумі 537 256,59 грн.;

- стягнення з ОСОБА_7 заборгованість за кредитним

договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року в сумі 537 256,59 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що 29 липня 2008 року між АКБ «Форум» і ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0104/08/28-N, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 39 000,00 доларів США на споживчі цілі, а саме придбання житлового будинку із строком повернення кредитних коштів до 28 липня 2033 року.

ПАТ «Банк Форум» з 19 квітня 2010 року є правонаступником АКБ «Форум» та діє на підставі нової редакції Статуту, погодженої 12 квітня 2010 року Національним банком України та зареєстрованої 19 квітня 2010 року.

Надання банком кредиту в іноземній валюті не суперечило діючому законодавству на день укладення правочину.

Відповідно до п. 1.3, 2.3 та 2.7 договору позичальник зобов'язаний повертати Банку кредитні кошти щомісячно частинами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 13 % річних.

За несвоєчасне, повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів пунктом 4.1 кредитного договору передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2% за кожен день прострочки.

29 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань між АКБ «Форум» і ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладені договори поруки.

Згідно до п. 3.1 в разі невиконання зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань станом на 12 листопада 2014 року утворилася заборгованість, яка в гривні за курсом НБУ 15,749624 гривні до долару США становить 537 256,59 грн. та складається із: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 9 12,98 долари США, еквівалент в гривні 14 379,09 грн., поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів - 29 250,00 долари США, еквівалент в гривні - 460 676,50 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 2 636,21 долари США, еквівалент в гривні 41 519,32 грн., поточної суми заборгованості за нарахованими процентами - 4 57,47 долари США, еквівалент в гривні - 7 204,98 грн. Загальна сума заборгованості без штрафних санкцій становить - 33 256,66 долари США, еквівалент в гривні - 523 779,89 грн. Сума пені з розрахунку 0,2% за простроченим кредитом та процентами - 8 55,68 долари США, еквівалент в гривні 13 476,70 грн.

За укладеним між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 договором іпотеки звернення стягнення для погашення заборгованості за кредитним договором не проводилось.

Посилаючись на положення ЦК України, Банк просив повністю задовольнити його вимоги та стягнути з відповідачів зазначену суму боргу.

03 березня 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом та просив:

- визнати недійсним кредитний договір № 0104/08/28-N від

29 липня 2008 року укладений між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4;

- визнати недійсним іпотечний договір від 29 липня 2008 року укладений між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4, який зареєстрований в реєстрі за № 2558;

- зупинити нарахування пені, відсотків, штрафних санкцій за кредитним договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року укладеним між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4;

- виключити з реєстру обтяжень та заборон відчуження запис про обтяження та заборону відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 29 липня 2008 року, а саме житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований на земельній ділянці площею 597,30 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

- зобов'язати ПАТ «Банк Форум» повернути ОСОБА_4 в натурі все, що він отримав на виконання угод за договором по наданню споживчого кредиту № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року укладеного між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4 та іпотечним договором від 29 липня 2008р., зареєстрованим в реєстрі за № 2558.

В обґрунтування вимог зазначив, що договір не передбачає повноваження Банку здійснювати валютні операції відповідно до ст.ст.5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та п.6 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Оскільки, під час укладення договору АКБ «Форум» не був уповноваженим з надання валютного кредиту. Набув таке право лише з 2011-2012 рр. згідно Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та додатку до неї.

Всупереч вимогам п.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 80,91,92 ЦК України, ст.11 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» при підписанні кредитного договору №0104/08/28-N від 29 липня 2008 року Банком не надано йому як споживачу послуг інформацію про особу кредитодавця, його правоздатність та дієздатність.

Банківська установа не повідомляла у письмовій формі перед укладанням договору споживчого кредиту про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрата страхування, юридичне оформлення тощо).

З графіку платежів, наданого банківською установою і складеного у іноземній валюті, який враховує суму страхових платежів, банківських комісій, при придбанні споживачем валюти на погашення кредиту тощо, як вказує сторона, незрозуміло скільки споживач повинен платити у гривнях.

Також не надано інформації щодо податкового режиму сплати відсотків про державні субсидії, на які споживач, має право або відомості про те, у кого він може одержати відповідну інформацію.

Вимога надавати споживачам переваги та недоліки запропонованої схеми кредитування Банком невиконана. Адже валютний ризик є суттєвим недоліком цієї «схеми» кредитування і банківська установа повинна була розписати сукупну вартість кредиту за умови, коли 1 долар США буде рівний 15 грн., 20 грн., 50 грн. чи навіть 100 грн.

Ці факти свідчать про нечесну та агресивну підприємницьку діяльність, споживач введений в оману стосовно істотних умов договору. Не міг передбачити зростання курсу іноземних валют втричі (чи навіть більше) протягом дії кредитного договору, а Банком не надано необхідних пояснень, щодо зростання сукупної вартості кредиту та відповідних грошових зобов'язань у гривні по споживчому кредиту в таких масштабах.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року у сумі 537 256, 59 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, судом не враховано, що Банком на виконання вимог ухвали суду не надано оригінал Генеральної та Індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій станом на 29.07.2008р., Положення про Кіровоградську філію АКБ «Банк Форум». Надані Банком документи не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55. Також не надано оцінки Додатку № 1 до договору № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року, який не підписаний відповідачем і в графі «підпис позичальника» відсутній його підпис, відсутня печатка Банку. Документи, які долучені до позовної заяви та визнанні судом як беззаперечні докази, засвідчені невідомою особою ОСОБА_9 без підтвердження будь-яких повноважень, в той час як позовна заява підписана Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку. Судом не зазначено жодного мотивування відхилення обставин на які посилається сторона у зустрічному позові, проігноровано той факт, що ПАТ «Банк Форум» самостійно в односторонньому порядку відмовився від виконання кредитного договору та не зарахував 17.03.2014 року платіж в розмірі 4 300,00 грн. Станом на 29 липня 2008 року АКБ «Форум» не був уповноваженим Банком з надання споживчого кредиту готівковою іноземною валютою фізичній особі резиденту України для використання на території України. Генеральна ліцензія № 62 з відповідним додатком та обсягом повноважень видана Банку лише 06.10.2011 року. На момент укладення кредитного договору не існувало Закону, який дозволяв використовувати іноземну валюту, як засіб платежу на території України. Крім того, ОСОБА_4 на час договору також не мав індивідуальної ліцензії на отримання та використання як засобу платежу іноземної валюти на території України. Банком не надано інформацію про особу кредитодавця, його правоздатність та дієздатність. Позивач ввів позичальника в оману та примусив підписати кредитний договір з умовами якого споживач не був ознайомлений та не здійснив дії передбачені ЗУ «Про захист прав споживачів» до укладення спірного договору споживчого кредиту. Банком під час укладення споживчого договору порушено норми Конституції України, ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представником ПАТ «Банк Форум» подано заперечення на апеляційну скаргу. Зазначається, що Банк повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором укладеним з ОСОБА_4. Із березня 2014 року відповідач порушує умови договору, не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та не вносить обов'язкове часткове повернення кредитних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості. 13 червня 2014 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 355, відповідно до якої було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк Форум» та прийнято рішення про ліквідацію Банку. Таким чином оригінали вказаних документів на час розгляду справи у позивача були відсутні. При укладенні кредитного договору скаржник був ознайомлений з його умовами, про що свідчить зміст розділу 7 кредитного договору. Шляхом підписання договору він висловив свою згоду з усіма його умовами і при підписанні з боку відповідача не було жодного заперечення стосовно умов зобов'язання. Після підписання договору, з позичальником укладалась додаткова угода до нього. В кредитному договору чітко визначено всі умови договору, права і обов'язки сторін і в тому числі відповідальність Банку, а також всі інші умови, які є необхідними і істотними для такого виду договорів. Введення тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» ніяким чином не впливає на зобов'язання позичальника повернути кредитні кошти за укладеним кредитним договором.

Банк в судове засідання не з'явився, подав клопотанням про розгляд справи без участі представника (т. 4 а.с.30-33).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_10, який представляє інтереси ОСОБА_4 та пояснення ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, за наступного.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В порядку ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Попередньою редакцією ЦПК передбачалось, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (в редакції до 15.12.2017 року). Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (в редакції до 15.12.2017 року).

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства. Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав та не забезпечив повернення кредиту в терміни передбачені договором. З березня 2014 року припинив сплату визначених графіком, щомісячних платежів за договором, у зв'язку з чим у Банка відповідно до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 3.2.2 умов кредитного договору виникло право

вимоги дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Строк пред'явлення вимоги до поручителів закінчився у вересні 2014 року.

Висновок суду першої інстанції, перевірений колегією суддів в межах доводів апеляційної скарги і встановлено про відповідність його обставинам справи, спірним правовідносинам.

Судом встановлено, що 29 липня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0104/08/28-N. За умовами якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 39 000,00 доларів США на придбання житлового будинку, строком до 28 липня 2033 року. За користування кредитними коштами встановлювалася плата в розмірі 13 % річних (т. 1 а.с. 6-13).

Пунктом 2.3 кредитного договору передбачено, що позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 130 доларів США

на відкритий позичковий рахунок №22331500000331 в Кіровоградській філії АКБ «Форум»,МФО 383051.

В забезпечення виконання зобов'язань 29 липня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями розташований на земельній ділянці площею 597,30 кв.м., по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 24-27).

Також 29 липня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладені договори поруки (т. 1 а.с. 14-16). За п. 2.1 яких, поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити, заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиції ( штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Банком виконані взяті на себе за кредитним договором зобов'язання та надано ОСОБА_4 кредитні кошти в розмірі 39 000,00 доларів США (т. 1 а.с. 18).

14 травня 2012 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору банківського рахунку фізичної особи № 2620/1900/008482/840 від 12 грудня 2011 року щодо здійснення договірного списання коштів. Згідно якої клієнт доручає Банку здійснювати перерахування коштів з його рахунку на погашення заборгованості за кредитним договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року. Банк приймає доручення до виконання наступного робочого дня з дати його отримання від клієнта та виконує його до кінця періоду дії доручення або до дати отримання від клієнта повідомлення про припинення його дії, оформленого у формі Додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною (т. 1 а.с.66).

Також, 14 травня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору банківського рахунку фізичної особи № 2620/1900/006482/980 від 12 грудня 2011 року щодо здійснення договірного списання коштів. За якої клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових котів з його рахунку з метою купівлі іноземної валюти для виконання клієнтом своїх зобов'язань за кредитним договором № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року. Перерахувати придбану валюту на поточний рахунок № 26203501162042 клієнта у строки, у сумі та за реквізитами, що зазначені в доручені, яке надається клієнтом до Банку у формі Додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (т. 1 а.с.67).

Згідно доручень № 1 від 14 травня 2012 року ОСОБА_4 доручено ПАТ «Банк Форум» здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку № 26203501162042, відкритого у відділенні № 1900 ПАТ «Банк Форум» (т. 1 а.с.68-69).

Позичальник належним чином кредитні зобов'язання не виконав.

17 вересня 2014 року ПАТ «Банк Форум» на його адресу та поручителям ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7Б.( 28.11.2014 р.) направлено вимоги про усунення порушень. У зв'язку з порушенням боржником своїх зобов'язань Банк просив повернути основну суму кредиту в розмірі 30 162, 98 доларів США, сплатити заборгованість за простроченими процентами, що станом на 10.09.2014 року становить 1 971,78 доларів США, сплатити заборгованість за строковими процентами, що станом на 10.09.2014 року становить 4 35,69 доларів США, сплатити пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів, що станом на 10.09.2014 року становить 5 992,01 грн., сплатити проценти, що будуть нараховані станом на дату повернення основної суми кредиту за кредитним договором, сплатити пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів, що буде нарахована станом на дату повернення основної суми кредиту та сплати процентів за кредитним договором. Також Банком повідомлено реквізити рахунків на які повинні бути перераховані грошові кошти (т. 1 а.с.19-22).

За наданим розрахунком станом на 12 листопада 2014 року борг складає 537 256,59 грн., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 912,98 доларів США, еквівалент в гривні 14 379,09 грн., поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів 29 250,00 доларів США, еквівалент в гривні 460 676,50 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 2 636,21 доларів США, еквівалент в гривні 41 519,32 грн., поточна сума заборгованості за нарахованими процентами 4 57,47 доларів США, еквівалент в гривні 7 204,98 грн., сума пені з розрахунку 0,2% за простроченим кредитом та процентами 8 55, 68 доларів США, еквівалент в гривні 13 476,70 грн. (т. 1 а.с. 17).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ст. 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючі вищевикладені норми права та обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу Банку про стягнення заборгованості з позичальника. Вказаний висновок відповідає характеру спірних правовідносин, за положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В задоволенні вимог до поручителів, суд відмовив і в цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Щодо зустрічних позовних вимог.

За ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 статті); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 статті); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 статті); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 статті); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 статті).

В порядку ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 статті); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В порядку ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Зміст оспорюваного кредитного договору не суперечить Закону України «Про захист прав споживачів» та вимогам ст. 227 ЦК України якою передбачена наявність відповідного дозволу/ліцензії у Банка для кредитування в іноземній валюті.

На момент його укладання сторонами дотримано всі вимоги закону, а саме: сторони за договором мали необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України), їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України), договір укладено у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України) і був спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

ОСОБА_4 власноручно підписав заявку на отримання даного кредиту в доларах США і кредитний договір, чим підтвердив факт ознайомлення з елементами вартості кредиту, які він повинен сплачувати по договору та умовами кредитування. Зобов'язанням чітко визначено умови та порядок погашення, валюта кредитування, права та обов'язки сторін, тому сторона повністю ознайомлена з усіма умовами кредиту. До Банку із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення певних положень не звертався.

Згідно пункту 7.2, 7.7 договору, сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і вони зобов'язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених в цьому договорі. Умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладення цього договору.

Пункт 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» в редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного договору передбачав, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Отже, відповідач при укладанні оспорюваного договору мав можливість ознайомитися з його умовами та не погодитися на отримання споживчого кредиту в іноземній валюті.

При цьому, позичальник не скористався своїм правом відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» протягом 14 днів з моменту отримання копії примірника договору, не просив змінити або роз'яснити окремі його положення.

За ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відсутність у Банка ліцензії на здійснення валютних операцій також заявлено в підставу позову.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Іноземна валюта як засіб платежу, зокрема за зобов'язаннями, відповідно до частини другої статті 192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно частини третьої статті 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В порядку ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і строки таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі (п.в ч. 4.ст. 5).

На момент виникнення спірних правовідносин законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті, як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування.

Згідно п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275 письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є Генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року за № 15-93.

Відповідно до п. 2.3. вищевказаного Положення за наявності банківської ліцензії та умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України.

Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є Генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відтак, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Відповідно до листа Національного банку України від 06 лютого 2007 року № 41-216/241-1221 «Про перелік банків, які мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій, у тому числі з валютними цінностями», АКБ «Форум» (пункт 55) входить до списку банків, які отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення в тому числі й валютних операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що на час укладення спірного договору у АКБ «Форум» діяла банківська ліцензія № 62 від 03 грудня 2001 року, зареєстрована Національним Банком України 31 січня 1994 року, дозвіл НБУ № 62-3 від 10 червня 2005 року та додаток до дозволу із переліком операцій, які має право здійснювати АКБ «Форум», в тому числі й залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (т. 1 а.с.163;168-170).

Отже, АКБ «Форум» як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність») банківську ліцензію на здійснення валютних операцій та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, мав право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання), а резидент - отримувати кредит.

Оспорюваний договір, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті, укладений в 2008 році, тобто до набрання чинності Закону України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг". На момент укладення АКБ «Форум» мав необхідний перелік документів (банківську ліцензію, дозвіл НБУ та додаток до нього) для здійснення кредитування в іноземній валюті (а.с.163;168-170).

Тому правильним є висновок суду про недоведеність та безпідставність заявлених ОСОБА_4 позовних вимог про визнання укладеного між сторонами кредитного договору недійсним із вищевикладених підстав, а також з огляду на те, що сам відповідач з умовами кредитування (вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті) погодився.

Незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторона приймає на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу.

Істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором через підвищення курсу іноземної валюти не є підставою вважати умови кредитного договору несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та для визнання спірного договору недійсним, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник, який добровільно погодився на отримання кредиту в іноземній валюті, діяв на власний розсуд та ризик, мав можливість, виходячи з динаміки зміни курсу валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Отримавши від АКБ «Форум» кошти у іноземній валюті, ОСОБА_4 не висловлював заперечень з цього приводу, кошти використав на власний розсуд.

Споживачем не надано суду будь-яких належних доказів на підтвердження введення його в оману АКБ «Форум» під час укладення правочину, а також на підтвердження того, що умови кредитного договору є несправедливими.

А відтак відсутні достатні правові підстави для визнання умов договору в цілому несправедливими внаслідок нечесної підприємницької практики чи введення відповідача в оману.

Висновком судово-економічної експертизи від 29 липня 2016 року, призначеної ухвалою суду апеляційної інстанції від 03 листопада 2015 року встановлено, що відсоткова ставка, передбачена в кредитному договорі №0104/08/28-N від 29.07.2008 р., відповідає відсотковій ставці, зазначеній у додатку № 1 до договору від 29 липня 2008 року, за кожен місяць виходячи з базових умов договору. Суми, нараховані та зазначені у додатку № 1 до договору №0104/08/28-N від 29.07.2008 р. відповідають відсотковій ставці, зазначеній у договорі від 29 липня 2008 року з урахуванням базових умов (т. 2 а.с.159-164). В суді апеляційної інстанції надала пояснення експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України. За наслідками роз'яснень щодо порядку використання та нарахування відсотків, за клопотанням сторони відповідача призначена додаткова судова-економічна експертиза.

За висновком додаткової судово-економічної експертизи № 2380 від 20.11.2017 року виходить, що за результатами проведених розрахунків, виходячи із наданих на експертизу документів та керуючись умовами на момент укладення кредитного договору № 0104/08/28-N від 29.07.2008 р. (в т.ч. даними додатку до нього), встановлена сукупна вартість кредиту (у процентному значенні та грошовому виразі) складає:

- реальна процентна ставка на момент укладення кредитного договору № 0104/08/28-N від 29.07.2008р. - 15,46% ;

- абсолютне значення подорожчання кредиту на момент укладення кредитного договору № 0104/08/28-N від 29.07.2008 р. - 69 430,99 доларів США .

За даними п.1.3 кредитного договору №0104/08/28-14 від 29.07.2008 р. процентна ставка за користування кредитом становить 13,00 % річних. В межах наявних матеріалів сукупна вартість кредиту на момент укладення кредитного договору (в тому числі додатків до нього) не визначена.

Також зазначено про відсутність даних сукупної вартості кредиту (у вигляді реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту). Згідно наявних матеріалів, не можливо встановити чи відповідають розраховані реальна процентна ставка та абсолютне значення подорожчання кредиту на момент укладення кредитного договору даним, зазначеним в кредитному договорі № 0104/08/28-N від 29.07.2008р.

В межах наявних матеріалів, документально обґрунтований щомісячний платіж (в т.ч. за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами), виходячи з умов, викладених на момент укладення кредитного договору № 0104/08/28-N від 29.07.2008р. складає: від 1 34,04 дол. США до 6 78,96 дол. США .

Згідно наданих документів, оформлення Банком інформації про умови кредитування (в т.ч. перед укладенням кредитного договору) та сукупну вартість кредиту (у вигляді реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту), під час укладення кредитного договору, виконано з недотриманням «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007р.) та ЗУ «Про захист прав споживачів» (т. 3 а.с.199-215).

Експерт вказав, що здійснював висновок за наданими документами та умовами кредитного договору, що включає: платежі з комісійної винагороди, комісії за відкриття поточного рахунку, страхових платежів, комісії Банку за платежами по страхуванню, плату збору за операції купівлі-продажу нерухомого майна. У випадку сплати процентів за користування кредитом у більшому розмірі, ніж той, що передбачений умовами договору, відповідач має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів. Вказане питання може бути вирішено в окремому порядку.

Висновок додаткової судово-економічної експертизи від № 2380 від 20.11.2017 року не доводить факту введення Банком позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та сукупної вартості кредиту і не спростовує презумпцію правомірності правочину у цілому. При укладенні договору про надання споживчого кредиту відповідач діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з його умовами, визначивши, характер правочину і всі його істотні умови. На виконання умов договору ОСОБА_4 без заперечень отримав кошти в іноземній валюті.

Отже встановлені у експертному висновку обставини самі по собі не можуть слугувати підставою для визнання недійсним кредитного договору.

Крім того, висновок експерта оцінюється судом разом із іншими доказами по справі.

Колегія суддів, врахувавши докази досліджені судом першої інстанції та дослідивши здобуті в ході апеляційного розгляду справи за клопотанням відповідача в їх сукупності та взаємозв'язку згідно з положеннями ЦПК України, погоджується із висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що надані Банком на виконання вимог ухвали суду копії документів не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003, що додаток № 1 до договору № 0104/08/28-N від 29 липня 2008 року, не підписаний відповідачем та на ньому відсутня печатка Банку, а також що документи, які долучені до позовної заяви засвідчені невідомою особою ОСОБА_9, без підтвердження будь-яких повноважень, в той час як позовна заява підписана Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку, висновків суду не спростовують та не є підставою для задоволення зустрічних позовних вимог. Документи долученні Банком до позовної зави завірені начальником по роботі з проблемними активами ОСОБА_9, а надані на вимогу суду копії, а не оригінали банківської та генеральної ліцензії, Дозволу НБУ та додатку до нього звірені з оригіналом та посвідчені начальником відділу ОСОБА_11 Крім того, згідно письмових заперечень Банку, 13 червня 2014 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 355 відповідно до якої було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк Форум» та прийнято рішення про ліквідацію Банку, у зв'язку з чим оригінали витребуваних судом документів на час розгляду справи судом першої інстанції у позивача були відсутні. Згідно ст. 47 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня відкриття ліквідаційної процедури банку, уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів, інших документів від імені Банку.

Відсутність підпису позичальника в графіку погашення заборгованості, що є додатком до кредитного договору, не спростовує факт отримання ним до укладення договору, умов кредитування передбачених п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», про що зазначено в п. 7.2 кредитного договору.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що ПАТ «Банк Форум» самостійно в односторонньому порядку відмовився від виконання кредитного договору та не зарахував 17.03.2014 року платіж в розмірі 4 300,00 грн.

Згідно пояснень сторони позивача, 13 березня 2014 року постановою Правління НБУ № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року у ПАТ «Банк Форум» запроваджено тимчасову адміністрацію з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 рік. Наслідками запровадження тимчасової адміністрації, передбачених ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI, серед іншого, є заборона на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановлених Законом.

Враховуючи встановлені законодавчі обмеження здійснення діяльності Банку, позивачу було заборонено виконувати доручення клієнтів Банку в тому числі в частині договірного списання грошових коштів з їх рахунків. У зв'язку з чим позивач, як банківська установа не мав законних підстав виконувати доручення позичальників щодо перерахування коштів з їх рахунків, в тому числі здійснювати договірне списання, а також виконувати будь-які платіжні доручення на списання коштів з їх рахунків в погашення заборгованості за кредитними договорами.

Вся інформація щодо проведення розрахунків під час тимчасової адміністрації повідомлялась позичальникам, а також була загальнодоступною і оприлюднена на офіційному сайті Банку та розміщувалась у відділеннях.

Оскаржуючи судове рішення, відповідач не надав власного розрахунку заборгованості чи доказів належного виконання ним умов зобов'язання відповідно до графіка платежів за договором по щомісячному внесенню платежів з розміром обов'язкового платежу та датою якою такий платіж внесено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним

Питання про розірвання кредитного договору позичальник не порушував, виконував його умови та сплачував кредитні кошти, тобто визнав умови договору.

Вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним іпотечного договору від 29 липня 2008 року, виключення з реєстру обтяжень та заборон відчуження запис про обтяження та заборону відчуження нерухомого майна, застосування до сторін наслідків недійсності правочину, зупинення нарахування пені, відсотків та штрафних санкцій по кредитному договору також не підлягають задоволенню, адже є похідними та залежать від задоволення вимоги про визнання недійсним кредитного договору.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів, виходячи з визначених ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно частково задовольнив позовні вимоги Банку та відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог. Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2015 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 24.05.2018 р.

Суддя доповідач:

Судді: