Ухвала суду № 74269659, 24.05.2018, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/267/18

Номер провадження 1-м/383/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого – судді Замши О.В.

за участю секретаря судового засідання – Машкової О.В.

прокурора – Коваленка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобринець клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий без реєстрації в АДРЕСА_1, Російської Федерації:

- засудженого 17 серпня 2016 року Центральним районним судом м. Тюмені Російської Федерації за ч.3 ст.30, ч.5 ст. 228.1 КК Російської Федерації на строк 9 років 10 місяців позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2018 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшло письмове клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Центрального районного суду м. Тюмені від 17.08.2016 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Тюменського обласного суду від 19.01.2017 року відносно засудженого ОСОБА_2, у відповідність із законодавством України.

Згідно рішення Міністерства юстиції України № 768/5 від 16 березня 2018 року було вирішено прийняти в Україну засудженого вироком Російської Федерації громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 606 КПК України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 10.11.2017 року за № 06-139658/17.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився, спираючись у клопотанні на ч.1 ст.610 КПК України, якою передбачено, що неявка представника Міністерства юстиції України не перешкоджає розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання у відсутність заявника, виходячи з доводів клопотання та додатків до нього.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання заявника, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення, просив привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Центрального районного суду м. Тюмені від 17.08.2016 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Тюменського обласного суду від 19.01.2017 року, до покарання у вигляді 9 років 10 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів вчинений організованою групою осіб, в особливо великому розмірі).

Вирок суду набрав законної сили 19.01.2017 року та звернений до виконання згідно розпорядження Центрального районного суду м. Тюмені № 1-581/2016 від 26.01.2017 року.

Згідно наданих до суду матеріалів засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №2» УФСВП Росії по Тюменській області, йому встановлено початок строку покарання – 27.11.2015 року, кінець строку – 26.09.2025 року. Станом на 28.08.2017 року відбутий строк покарання складає 1 рік 9 місяців 02 дні. Медичних протипоказань до відбування покарання засуджений не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Згідно ч. 4 ст. 610 КК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 конвенції.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що замінюючи вирок, компетентний орган повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки та не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов’язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Відповідно до законодавства України відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ст.15 ч.1, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений організованою группою в особливо великих розмірах. Покарання за вказаною статтею передбачає позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Враховуючи, що Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за вчинене громадянином України кримінальне правопорушення на території іноземної держави, де він засуджений, є підстави визначити засудженому строк покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави.

Враховуючи, що покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі ухвалення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі за санкцією статті, передбаченої законодавством держави виконання вироку, суд не застосовує до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачене ч. 3 ст. 307 КК України як обов'язкове додаткове покарання, оскільки за вироком суду Російської Федерації таке покарання не призначалося.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 606- 610 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Вирок Центрального районного суду м. Тюмені Російської Федерації від 17.08.2016 року, змінений апеляційною ухвалою Тюменського обласного суду від 19.01.2017 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженого за ч.3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації на 9 років 10 місяців позбавлення волі, привести у відповідність до законодавства України.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий без реєстрації в АДРЕСА_1, Російської Федерації, раніше не судимого, засудженим:

- за ч.1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років 10 місяців позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.

Суддя Замша О.В.