Постанова № 74269527, 23.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/4957/17 Провадження № 22-ц/795/458/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,

за участю секретаря Герасименко Ю.О.,

позивач – ОСОБА_2,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»,

третя особа – Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»,

особи, які подали апеляційну скаргу - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»,

на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.02.2018; суддя – Цибенко І.В.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 11 лютого 2018, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ТОВ «Чернігівгаз Збут» в якому, після збільшення позовних вимог, просила стягнути на її користь переплату абонплати за спожитий природний газ у сумі 499 грн 59 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що переплата абонплати відповідачем безпідставно зменшена на вказану суму.

Ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, залучено ПАТ «Чернігівгаз».

В ході судового розгляду представником позивача надано розрахунок компенсації витрат, пов’язаних з наданням позивачеві правової допомоги, відповідно до якого загальний її розмір становить 5120 грн 00 коп.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Чернігівгаз Збут» на користь ОСОБА_2 переплату абонплати за спожитий природний газ у розмірі 162 грн 15 коп. і 2000 грн. 00 коп. компенсації витрат на правничу допомогу; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Ухвалюючи дане рішення, суд І інстанції виходив з того, що станом на 01.07.2017 сума переплата позивачем абонплати за спожитий газ за спірний період становить 162 грн 15 коп.; недоведення позивачем співмірності розміру судових витрат на правничу допомогу зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим на їх надання часом, ціною позову й значенням справи для позивача є підставою для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000 грн 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу і ухвалити в цій частині рішення, яким стягнути з ТОВ «Чернігівгаз Збут» на її користь 7140 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем та її представником в повному обсязі надано належні докази розміру витрат на правничу допомогу в сумі 7140 грн 00 коп., що відповідачем не оспорювалась співмірність розміру судових витрат на правничу допомогу зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим на них часом, а оспорювалась співмірність розміру судових витрат на правничу допомогу із заявленою ціною позову, а тому посилання суду на ч. 5 ст. 137 ЦПК України є хибним.

У відзивах на цю апеляційну скаргу ТОВ «Чернігівгаз Збут» і ПАТ «Чернігівгаз» просять відмовити в її задоволенні.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду по цій справі в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 2000 грн 00 коп. компенсації витрат на правничу допомогу й ухвалити нове рішення, яким у стягненні зазначених витрат відмовити та розподілити судові витрати відповідно до глави 8 ЦПК України. Доводи даної скарги зводяться до того, що стороною позивача не надано належних доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних ним робіт та вартості правничої допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Чернігівгаз Збут» представник позивача ОСОБА_3 заперечує проти викладених в ній доводів і просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі. Доводи відзиву зводяться до того, що у справі маються належні й допустимі докази понесених позивачем витрат на надання їй правничої допомоги і що адвокат є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у зв’язку з чим він облікується у контролюючих органах тільки як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ТОВ «Чернігівгаз Збут» - задоволенню.

Так, по справі встановлено наступне.

Судом І інстанції встановлено, що переплата позивачем абонплати за спожитий газ станом на 01.07.2017 становить 162 грн 15 коп. Цей висновок в апеляційному порядку не оспорюється і апеляційний суд не вбачає передбачених ч. 4 ст. 367 ЦПК України підстав для його перегляду в цій частині.

В договорах про надання правової допомоги від 22.03.2017 та від 12.01.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що останній діє на підставі свідоцтва фізичної особи-підприємця серії ВОО № 847628 від 10.11.2003 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 219 від 03.08.2002 (арк. 2, 150).

Згідно з розрахунком компенсації витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги від 27.11.2017, розмір гонорару ОСОБА_3 становить 5120 грн 00 коп. (арк. 107).

У справі мається квитанція до прибуткового касового ордера № 21 від 22.03.2017, у якій зазначено, що «адвокат ФОП ОСОБА_3М.» отримав від ОСОБА_2 4500 грн 00 коп. за договором про надання правової допомоги від 22.03.2017 за складання позовної заяви та представництво інтересів ОСОБА_2 в суді І інстанції (арк. 106).

Згідно з актом виконаних робіт з розрахунком, узгодженим між повіреним ОСОБА_3 та довірителем ОСОБА_2, вартість витрат, пов’язаних з наданням правничої допомоги по даній справі на оплату послуг адвоката, за виключенням сплаченого авансу, визначена в сумі 9500 грн 00 коп. (арк. 151).

ТОВ «Чернігівгаз Збут», заперечуючи проти стягнення з нього на користь позивача відшкодування судових витрат, посилалося, зокрема, на непідтвердження їх допустимими доказами, так як видана адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_2 квитанція про отримання плати за надану їй правничу допомогу не містить підпису ОСОБА_3 (арк. 142).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Відповідно до ст.ст. 76, 78 ч. 2 ЦПК України, для стягнення з відповідача відшкодування ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу суду має бути надано допустимі докази понесення цих витрат. Проте в силу вказаних норм права у їх сукупності з ст.ст. 133, 137 цього ж Кодексу такі докази суду не надано. Так:

- в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідно до п. 1 розд. І Положення про форму та зміст розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України за 11.02.2016 за № 220/28305), на підтвердження факту надання послуг та отримання коштів у сфері послуг суб’єкт господарювання має видати споживачеві розрахунковий документ, форма і зміст якого відповідають цьому Положенню. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (абз. 2 п. 3 розд. І цього ж Положення). За змістом п. 4 цього ж Положення, у виданому адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_2 розрахунковому документі про отримання плати за надану їй правничу допомогу має бути його підпис. Проте згадана вище квитанція, видана на підтвердження оплати ОСОБА_2 ОСОБА_3 вартості наданої їй правничої допомоги, не містить підпису ОСОБА_3;

- згідно з ст.ст. 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, у складі адвокатського бюро і у складі адвокатського об’єднання. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Цей перелік форм господарювання є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, адвокат ОСОБА_3 може отримувати гонорар за надання правової допомоги тільки як самозайнята особа; можливість отримання адвокатом гонорару за надання правової допомоги як фізичною особою-підприємцем категорично виключається. Оскільки у договорі про надання ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_3 і у названій вище квитанції зазначено, що ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, а не як само зайнята особа, то відсутня можливість констатувати, що документи про сплату ОСОБА_2 коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в сумі 4500 грн 00 коп. є гонораром за надання їй правової допомоги.

Доводи відзиву позовної сторони на апеляційну скаргу судом відкидаються як такі, що суперечать наведеним вище обставинам, відповідним цим обставинам правовідносинам і нормам права, які їх регулюють.

У зв’язку з тим, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів сплати послуг за надання позивачеві правничої допомоги, то рішення суду І інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги у сумі 2000 грн 00 коп., необхідно скасувати і відмовити у їх відшкодуванні.

Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 2, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.02.2018 в частині стягнення з ТОВ «Чернігівгаз Збут» на користь ОСОБА_2 2000 грн 00 коп. компенсації витрат на правову допомогу скасувати і у їх стягненні відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню на підлягає.

Головуючий:Судді: