Постанова № 74269008, 17.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/18698/17

Провадження № 22-ц/792/747/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю учасників справи: представника апелянта ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 28 лютого 2018 року (суддя Стефанишин С.Л.) про закриття провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_5 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року Хмельницька міська рада звернулась до суду із вказаним позовом.

В лютому 2018 року ОСОБА_5 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду Хмельницьким міськрайонним судом.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 28 лютого 2018 року клопотання ОСОБА_5 задоволено, у справі закрито провадження.

Не погоджуючись з такою ухвалою, Хмельницька міська рада в апеляційній скарзі просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи немає доказів того, що земельна ділянка належить ОСОБА_5 як суб’єкту підприємницької діяльності, оскільки надавалась вона йому як громадянину, і збитки йому нараховувались як громадянину.

Крім того, апелянт зазначає, що при оформленні усіх документів стосовно земельної ділянки, ОСОБА_5 пред’являв паспорт громадянина України, а не свідоцтво про зайняття підприємницькою діяльністю, що свідчить про те, що він свідомо виступав у даних правовідносинах як громадянин.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, Апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 19 цього Кодексу визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 25 січня 2002 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради була проведена державна реєстрація ФОП ОСОБА_5 (а. с. 132, 133, 134).

19 березня 2003 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницького управління та містобудування ПП ОСОБА_5 був наданий дозвіл на будівництво автосервісу по вул. Кам’янецька, 79/3 (а. с. 135).

Рішенням 9-ї сесії міської ради від 10 серпня 2011 року № 35 ФОП ОСОБА_5 було надано в оренду земельну ділянку по вул. Кам’янецька, 79/3 площею 800 кв. м., під будівництво автосервісу терміном на 3 роки (а. с. 11).

16 лютого 2012 року був укладений договір оренди землі (а. с. 78-79).

Рішенням 24-ї сесії міської ради від 24 квітня 2013 року № 45 ФОП ОСОБА_5 було припинено право користування на дану земельну ділянку та надано дозвіл громадянину ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 650 кв.м., для обслуговування автосервісу (а. с. 13, 99, 113-114).

10 липня 2013 року між ОСОБА_5 та ПП «Гео-Текс» було укладено договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а. с. 95).

Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що державна реєстрація ФОП ОСОБА_5 не припинена, будівля автосервісу по вул. Кам’янецька, 79/3 використовується за цільовим призначенням з метою отримання прибутку.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується.

Так, відповідно до ч. 2 статті 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Отож, надання у власність або оренду земельної ділянки не залежить від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом згідно частини другої статті 50 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість, згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином, цивільні права й обов'язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Наявність у ОСОБА_5 статусу підприємця не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця, він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду земельної ділянки.

Юрисдикційність даної справи визначається з огляду на суб'єктний склад такого спору.

Позивачем у справі є Хмельницька міська рада, відповідачем - громадянин ОСОБА_5, якому надавався дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 650 м. кв. в оренду як громадянину, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Установивши, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржену ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 28 лютого 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.

Судді: /підписи/ ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_1