Рішення № 74268811, 23.05.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/256/18

2/687/222/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2018 р. смт.Чемерівці

Чемеровецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий суддя Кулєбякін В.О.,

за участю секретаря Литовченко В.К.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 02.11.2010 року між сторонами був укладений договір №б/н за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», "Тарифами Банку" складає між ОСОБА_1М.і банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 30.11.2017 року його заборгованість перед банком становить 33088, 30 грн., а саме: 1915 грн. 28 коп. заборгованості за кредитом; 26021 грн. 20 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3100 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1551 грн. 82 коп. штрафу (процентна складова), тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33088, 30 грн. та судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач позов визнав частково, а саме 1915,28 грн. – заборгованість за кредитом, оскільки оформляв картку на отримання пенсії, про надання кредиту йому відомо не було, дійсно банком було нараховано на картку 2000 грн., які в подальшому виявились наданим кредитом, однак з відповідними заявами до банку він не звертався, вказані гроші дійсно знімав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписував анкету заяву на видачу картки з відміченим в анкеті пунктом «ідентифікація з паспортом» відмітка про отримання кредитної картки «універсальна» на яку посилається позивач в анкеті заяви відсутня. Інших доказів про підписання будь - яких договорів про надання кредиту між позивачем та відповідачем не надано. Умови та Правила надання банківських послуг, тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» підпису відповідача не містять.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, визначено, що Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами становить укладений Договір про надання банківських послуг.

В той же час, позивачем, ПАТ «Приватбанк», не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

За вимог ч.1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи, що за умовами заяви позичальника, остання разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений позивачем до матеріалів позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, не містить підпису позичальника, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальника відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг. Крім того з Анкети-заяви взагалі не вбачається доказів оформлення відповідачем кредитної картки «Універсальна».

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти які були безпідставно нараховані та отримані ним в сумі 1915 грн. 28 коп..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1915 грн. 28 гривень, за таких обставин на користь позивача належить стягнути понесені судові витрати в розмірі 101,99 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 81, 141, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 629, 1054 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2010 року в розмірі 1915 грн. 28 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 101,99 грн..

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (р/р № 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зареєстрований по вул. Свободи (Чапаєва), 41 смт. ЧемерівціЧемеровецького району Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів в порядку встановленому ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2018 року.

Суддя Кулєбякін В.О.