Рішення № 74268454, 23.05.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6622/17

Провадження № 2/361/661/18

23.05.2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 травня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Селезньовій Т.В.,

при секретарі – Чуксіну В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, треті особи – Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

за позовом третьої особи ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, треті особи – Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_3, про визнання права власності 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування,-

встановив:

ОСОБА_1 у позові просила визнати за нею право власності на житловий будинок № 7 по вул. Лугова (колишня Чапаєва) у с. Бобрик Броварського району Київської області з відповідними господарськими будівлями і спорудами, в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4, яка померла 04.12.2010 р., мотивуючи тим, що її матері належав даний житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами, після смерті матері відкрилася спадщина на вказане майно, вона є єдиною спадкоємицею хто прийняв спадщину, у визначений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, проте у видачі свідоцтва на належний матері житловий будинок їй відмовлено, оскільки відсутня державна реєстрації права власності спадкодавця на вказане нерухоме майно.

Третьою особою ОСОБА_2 заявлено самостійні вимоги на предмет спору - пред'явлено позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку також в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачка не є єдиною спадкоємицею зазначеного майна, ОСОБА_4 мала двох дочок – позивачку і ОСОБА_5, він і ОСОБА_3 є дітьми дочки спадкодавця ОСОБА_5., яка померла 24.07.2009 р., тобто до відкриття спадщини на спірний будинок, тому після смерті баби ОСОБА_4 вони набули право на спадкування належної їх матері частки спадкового майна за правом представлення, тобто на 1/2 частку спадкового будинку, виходячи з рівності часток спадкоємців однієї черги. Його сестра ОСОБА_3 не пред'являє своїх прав на належну матері 1/2 частку спірного житлового будинку. Він як спадкоємець за правом представлення до відкриття спадщини постійно проживав разом із бабою ОСОБА_4 у спадковому будинку, після її смерті спадщину прийняв, від прийняття спадщини не відмовлявся, тому вважає, що вказане спадкове майно має бути успадковане позивачкою і ним у рівних частках. Проти визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування на Ѕ частку вказаного будинку не заперечує.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано відзив на позов третьої особи, у якому вона визнала позовні вимоги ОСОБА_6 у повному обсязі.

Крім того, 03.04.2018 р. ОСОБА_1 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням зменшених позовних вимог просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку № 7 по вул. Луговій (колишня Чапаєва) у с. Бобрик Броварського району Київської області з відповідними господарськими будівлями і спорудами, в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4, яка померла 04.12.2010 р.

Треті особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнали зменшені позовні вимоги ОСОБА_1, про що зазначили у письмових поясненнях щодо позову.

Також третьої особою ОСОБА_2 в підготовчому провадженні подана заява про залишення його позову до ОСОБА_1 і Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області без розгляду, оскільки він має намір здійснити свої права шляхом звернення до нотаріуса.

Ухвалою суду від 04.04.2018 р. позов третьої особи ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, треті особи – Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_3, про визнання права власності 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні зменшених позовних вимог наполягала.

Відповідач просив розглянути справу без участі представника, своїх прав на вказане позивачкою майно не пред’являє, не оспорював спадкових прав позивача і належності спадкодавцю при житті вказаного нерухомого майна на праві власності.

Треті особи ОСОБА_2, представник третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_7, Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області просили розглянути справу без їх участі.

З наданих доказів встановлено:

З свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу позивачки встановлено, що її батьками є – ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_1.

Оскільки у паспорті матері і свідоцтві про її смерть у прізвищі допущено помилку – написано зайву букву «Й» (ОСОБА_4), факт родинних відносин між позивачкою і ОСОБА_10 встановлений у судовому порядку, а саме, що вона, позивачка, є рідною дочкою ОСОБА_4 (рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2012 р., набрало законної сили 07.02.2013 р.).

08.02.1986 р. батько позивачки ОСОБА_8 помер.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_4 мали ще одну дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після укладення першого шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2, після укладення другого шлюбу на ОСОБА_5.

Згідно свідоцтв про народження, про шлюб третіх осіб встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3, дошлюбне прізвище – ОСОБА_5, є сином і дочкою ОСОБА_5.

24.07.2009 р. ОСОБА_5 померла.

04.12.2010 р. ОСОБА_4 померла.

За життя ОСОБА_4 заповіту не залишили.

Зі спадкової справи № 274/2011 до майна померлої 04.12.2010 р. ОСОБА_4, наданої завідувачем Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_12, встановлено, що після смерті ОСОБА_4 08.04.2011 р. із заявою про прийняття спадщини звернулась дочка спадкодавиці ОСОБА_1 Іншими спадкоємцями до майна померлої є її онуки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за правом представлення замість померлої дочки ОСОБА_5.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 не звертались.

Згідно довідки Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області від 01.04.2011 р. ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована по день смерті у с. Бобрик по вул. Чапаєва, 7, з померлою на день смерті і станом на день видачі довідки проживає онук ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2

Даних про інших спадкоємців, які б прийняли спадщину чи які б претендували на спадщину після смерті ОСОБА_4, в тому числі на обов’язкову частку у спадщині, або претендували б на право власності на спадкове майно з інших підстав, не виявлено.

Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 нікому не видавалось.

Своїм листом від 16.03.2012 р. нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на даний житловий будинок позивачу відмовив, оскільки право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу, згідно яких спадкоємцями першої черги за законом є діти, батьки померлого та той з подружжя, хто його пережив. Згідно із ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.1. ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, позивачка як спадкоємець першої черги у визначений законом строк прийняла спадщину після смерті матері подавши заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, третя особа ОСОБА_2, як спадкоємець за правом представлення замість померлої матері ОСОБА_5 (дочки спадкодавиці ОСОБА_4В.), станом на час смерті ОСОБА_4 проживав із нею і до даного часу проживає у спадковому будинку, у визначений законом строк не заявив про відмову від спадщини, тому вважається таким, що прийняв спадщину після ОСОБА_4 прийняв. Інший спадкоємець за правом представлення ОСОБА_3 заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини або відмову від спадщини не подавала, на спадкове майно не претендує. Тому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийняли спадщину після ОСОБА_4 у рівних частках кожен по 1/2 частці.

Стосовно будинку, на 1/2 частину якого претендує позивач, судом встановлено наступні обставини:

Згідно технічного паспорту на житловий будинок за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Чапаєва, 7 - будинок побудований у 1983 році, веранда у 1983 році, загальна площа будинку становить 70,1 кв.м., житлова площа – 38,7 кв.м.

Згідно даних погосподарського обліку Бобрицької сільської ради ОСОБА_13 рахується власником домоволодіння № 7 по вул. Чапаєва (перейменована на Лугову) у с. Бобрик Броварського району Київської області, з 1960 р. має у користуванні земельну ділянку розміром 0,33 га для обслуговування даного будинку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, з наданих доказів встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_4 за життя належав на праві власності житловий будинок № 7 по вул. Луговій (колишня Чапаєва) у с. Бобрик Броварського району Київської області.

Дане нерухоме майно належало ОСОБА_4 на праві власності незалежно від того, чи було воно зареєстроване. При цьому суд враховує дату забудови (створення) нерухомого майна – до 1992р., і існуючі на той час порядок обліку і прийняття в експлуатацію житлових будинків та оформлення на них прав власності, згідно якого ведення обліку житлових будинків, прав власності на них у сільській місцевості покладався на сільські ради шляхом ведення по господарських книг і внесення до них відповідних поточних записів.

Оскільки спадкодавець набув право власності на законних підставах, то дане право власності зберігалось за ним протягом подальшого часу до самої смерті, незалежно від наявності чи відсутності державної реєстрації такого права, і незалежно від подальших змін у законодавстві з цього приводу. Право власності на даний будинок ОСОБА_4 при житті не втратила. Тому даний будинок увійшов до майна, на яке відкрилась спадщина.

Позивач довела свої спадкові права є одним з двох спадкоємців за законом, хто прийняв спадщину після ОСОБА_4 і набула право власності на 1/2 частину всього належного на день смерті спадкодавцю майна, виходячи з рівності часток спадкоємців..

Оскільки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо вказаного нерухомого майна з законних підстав, то позивач може захистити і довести свої спадкові та майнові права у суді.

Позов з урахуванням зменшених вимог підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не перебирає на себе повноважень технічного органу, і не визначає технічного складу об’єкту нерухомого майна, а у своєму рішенні, розглядаючи справу і вирішуючи спір, надає оцінку правовідносинам з правової точки зору: наявності права на об’єкт нерухомого майна в цілому (у тому складі, в якому цей об’єкт належав спадкоємцю станом на день його смерті і відкриття спадщини). Тому у рішенні суду суд не зазначає технічного змісту об’єкту нерухомого майна, а зазначає лише ті відомості про об’єкт , які підлягають внесенню до державного реєстру речових прав на нерухоме майно і ті відомості, які б були зазначені у свідоцтві про право на спадщину - у разі видання такого свідоцтва нотаріусом.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. 1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. « Про судову практику у справах про спадкування», ст. 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Лугова, 7 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлої 04 грудня 2010 р.

Строк подання апеляційної скарги на рішення - 30 днів з дня отримання повного рішення.

Суддя Т.В. Селезньова