Рішення № 74268344, 17.05.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3440/16-ц

2/357/211/18

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Цуранова А. Ю. ,

при секретарі – Солом'яна Л. М.,

за участю: представник позивача – ОСОБА_1,

представник відповідачів – ОСОБА_2,

представник третьої особи – ОСОБА_3,

представник третьої особи – ОСОБА_4,

представник третьої особи – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі: 1) Кабінету Міністрів України; 2) Державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» до: 1) ОСОБА_6 районної державної адміністрації, 2) ОСОБА_7, 3) ОСОБА_8, 4) ОСОБА_9, 5) ОСОБА_10, 6) ОСОБА_11, 7) ОСОБА_12, 8) ОСОБА_13, 9) ОСОБА_14, 10) ОСОБА_15, 11) ОСОБА_16, 12) ОСОБА_17, 13) ОСОБА_18, 14) ОСОБА_19, 15) ОСОБА_20, 16) ОСОБА_21, 17) ОСОБА_22, 18) ОСОБА_23, 19) ОСОБА_24, 20) ОСОБА_25, 21) ОСОБА_26, 22) ОСОБА_27, 23) ОСОБА_28, 24) ОСОБА_29, 25) ОСОБА_30, 26) Арфенюка ОСОБА_31, 27) ОСОБА_32, 28) ОСОБА_33, 29) ОСОБА_34, 30) ОСОБА_35, 31) ОСОБА_36, 32) ОСОБА_37, 33) ОСОБА_38, 34) ОСОБА_39, 35) ОСОБА_40, 36) Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17», треті особи: 1) Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області; 2) Управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі; 3) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква; 4) Міністерство Оборони України; 5) ОСОБА_6 міська рада про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договору оренди землі та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що прокуратурою Київської області за результатами вивчення законності відведення земель лісогосподарського призначення на території Білоцерківського району Київської області було встановлено, що на підставі державного акта на право постійного користування землею від 25.11.1977 року у користуванні КЕЧ Білоцерківського району Київської області перебули земельні ділянки площею 788 га, які знаходились на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району. Частина цих земель площею 218,5 га відносилась до лісового фонду Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об'єднання Міністерства оборони України, правонаступником якого є державне підприємство «Ржищівський військовий лісгосп». В подальшому розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 29.12.1995 року № 211 за згодою Міністерства оборони України було вилучено з користування в/ч 35745 земельну ділянку площею 99,5 га і передано в постійне користування Державному дендрологічному парку «Олександрія» - 95,5 га, із них: 92 га лісових площ, 3,5 га - інших угідь, Фурсівській сільській раді - 4 га інших угідь. На підставі вказаного розпорядження Державному дендрологічному парку «Олександрія» 13.12.1995 року видано державний акт на право постійного користування землею площею 95,5 га для ведення паркового господарства, на іншу площу 119 га урочища «Гайок» (Бучанське лісництво), яка залишилась в користуванні Київського територіального лісопромислового об'єднання Міністерства оборони України, Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням «Укрдержліспроект» у 1998 р. відповідно до вимог Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по лісовому господарству від 12.09.1985 р. № 4 та Інструкції з проведення лісовпорядкування в лісовому фонді СРСР ч. 2 Камеральні роботи (Москва-1990) розроблено проект організації і розвитку лісового господарства, планшет № 1, карту схему лісонасаджень. Також встановлено, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_6 КЕЧ району від 14.04.2006 р. № 2/160, рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 р. № 11938/з, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 р. №1135 розпорядженням ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 07.07.2006 № 251 було вилучено із землекористування ОСОБА_6 КЕЧ району земельну ділянку площею 330 га, в тому числі під житловою забудовою - 32 га, землями промисловості - 152,3943 га, сіножатями - 143,2057 га, іншими землями - 2,4 га, в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району і передано її до земель запасу Фурсівської сільської ради. Після цього, за рахунок земель військового містечка «Гайок», вилучених у ОСОБА_6 КЕЧ, та які згідно з матеріалами лісовпорядкування 1998 року відносяться до лісових земель, розпорядженням ОСОБА_6 райдержадміністрації від 02.09.2008 № 543 надано в оренду терміном на 35 років земельну ділянку ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» загальною площею 8 га для будівництва котеджного містечка в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району. 04.09.2008 року між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

В подальшому розпорядженням ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 25.07.12 р. № 557 затверджено проект із землеустрою та надано у приватну власність земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва 34-м громадянам за рахунок земель, наданих в оренду ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» в адміністративних межах Фурсівської сільської ради з подальшим виготовленням державних актів на право власності на землю та на підставі розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 20.08.12 р. № 675 у користуванні вказаного АТ залишилась земельна ділянка площею 1,5441 га.

На підставі вищевказаного розпорядження управлінням Держкомзему у ОСОБА_6 районі Київської області 03.08.2012 видано 34-м громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки.

В позові прокурор вказував, що ОСОБА_6 районною державною адміністрацією незаконно вилучено землі лісового фонду площею, які значно перевищують 1 га, що свідчить про перевищення адміністрацією своїх повноважень, оскільки такі повноваження має тільки Кабінет Міністрів України. Крім того, оскаржуваним розпорядженням порушено порядок зміни цільового призначення земель, оскільки така зміна проведена не уповноваженим, відповідно до вимог Земельного кодексу України, органом та за відсутності згоди органу лісового господарства. Крім того, земельну ділянку вилучено з користування ОСОБА_6 КЕЧ без розроблення відповідної документації із землеустрою.

Оскільки зазначені вище розпорядження суперечать вимогам закону, тому всі подальші рішення райдержадміністрації стосовно відведення земельних ділянок в оренду та власність громадян є протиправними та підлягають скасуванню.

В зв’язку з чим прокурор просив суд: 1) визнати недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА від 07.07.2006 року № 251; 2) визнати недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА від 02.09.2008 року № 543 «Про передачу в оренду земельної ділянки»; 3) визнати недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА від 25.07.2012 року № 557 «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 34-м громадянам для індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області»; 4) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року №45 укладений між ОСОБА_6 РДА та ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» із змінами згідно з додатковою угодою від 12.10.208 року №67; визнати недійсними державні акти від 03.08.2012 року на право власності на земельні ділянки видані 34-м громадянам відповідачам по справі; витребувати з незаконного володіння 34-х громадян відповідачів по справі на користь держави в особі КМ України та державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» належні їм земельні ділянкиякі розташовані в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

В судовому засіданні представник Прокуратури Київської області підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Кабінету Міністрів України в судове засідання не з’явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмові пояснення по справі, в яких просив позов задовольнити в повному обсязі, у разі відсутності представника проводити розгляд справи без його участі (а.с. 221-226 том 3).

Представник Державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати без їх представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 210 том 3).

Представник відповідача ОСОБА_6 РДА під час розгляду справи надала пояснення по суті позову, в яких просила відмовити в задоволенні позову. В подальшому представник в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати за результатами оцінки поданих сторонами доказів за відсутності представника ОСОБА_6 РДА (а.с. 1 том 5), а також подав до суду заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 1-6 том 4).

Відповідачі ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_18, ОСОБА_39, ОСОБА_10, ОСОБА_38, ОСОБА_41, ОСОБА_37, ОСОБА_36, ОСОБА_34, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_40, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_32 подали до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі, застосувати строки позовної давності, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити, подавши заяву про застосування строків позовної давності.

Представник третьої особи Фурсівської сільської ради, надавши письмові заперечення, в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити.

Представник третьої особи Міністерства оброни України в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення (а.с. 22-27 том 5).

Представник третьої особи ОСОБА_6 міської ради, надавши суду письмові заперечення, в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі (а.с. 203-207 том 4).

Інші відповідачі та представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення учасників розгляду справи, які приймали участь у розгляді даної справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі державного акта на право постійного користування землею від 25.11.1977 року, який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів за № 80, у користуванні КЕЧ Білоцерківського району Київської області перебувала земельна ділянка площею 788 га на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, що стверджується копією цього державного акта (т. 5 а.с. 31).

У подальшому розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 29.12.1995 року № 211 «Про вилучення земельних ділянок з користування військових частин та повернення їх в народне господарство» за згодою Міністерства оборони України (лист від 31.07.1995 № 144/1) вилучено з користування в/ч 35745 земельну ділянку площею 99,5 га та передано в постійне користування Державному дендрологічному парку «Олександрія» 95,5 га, із них: 92 га лісових площ, 3,5 га - інших угідь, Фурсівській сільській раді – 4 га інших угідь. З користування в/ч 35745 (Гайок, Білоцерківський район) вилучено земельну ділянку площею 99,5 га.

На підставі вказаного розпорядження Державному дендрологічному парку «Олександрія» 13.12.1995 року видано державний акт на право постійного користування землею площею 95,5 га для ведення паркового господарства.

27.10.1999 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження за № 1135-р, яким пропозицією Міноборони та ОСОБА_6 міської ради, яку погоджено з Київською облдержадміністрацією, Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом, вирішено передати майно державного підприємства «ОСОБА_6 авіаційний завод», що перебуває у сфері управління Міноборони, з державної власності у власність територіальної громади м. Біла Церква із збереженням основного профілю діяльності зазначеного підприємства; а згідно Додатку до цього розпорядження передачі підлягає цілісний майновий комплекс ДП «ОСОБА_6 авіаційний ремонтний завод» (м. Біла Церква, вул. Гайок,4) разом з житловим фондом та інженерною інфраструктурою; частина майна аеродромного комплексу (злітно-посадкова смуга, будівлі і споруди систем управління зльотом і посадкою та енергозабезпечення), що вбачається з копії даного розпорядження (т. 4 а.с.208).

В судовому засіданні також встановлено, що згідно рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року № 11938/з затверджено Протокол № 8 від 11.10.2005 року засідання постійно діючої комісії Міноборони з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, яким погоджено пропозиції, подані Головним квартирно-експлуатаційним управлінням ЗСУ та Департаментом охорони здоров’я Міноборони України, щодо припинення права користування земельними ділянками, потреба у використанні яких відпала, та передачі до комунальної власності територіальних громад військових містечок та земельних ділянок, в т. ч. земельної ділянки площею 330 га військового містечка № 50 с. Фурси Білоцерківського району Київської області, на якій знаходиться цілісний майновий комплекс ДП МО України «ОСОБА_6 авіаційний завод», що переданий до комунальної власності. Земельна ділянка підлягає передачі до земель запасу Фурсівської сільської ради.

В подальшому за результатами розгляду клопотання ОСОБА_6 КЕЧ району від 14.04.2006 року № 2/160, враховуючи рішенням Міністра оборони України від 14.10.2005 року № 11938/з та затвердженого протоколу № 8 від 11.10.2005 року засідання постійно діючої комісії Міноборони з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 року № 1135 щодо передачі військового містечка № 50 площею 330 га до земель запасу Фурсівської сільської ради, розпорядженням ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 07.07.2006 року № 251 «Про передачу земельних ділянок до складу земель запасу» вилучено із землекористування ОСОБА_6 КЕЧ району земельну ділянку площею 330 га, в тому числі під житловою забудовою – 32 га, землями промисловості - 152,3943 га, сіножатими - 143,2057 га, іншими землями - 2,4 га в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, і передано її до земель запасу Фурсівської сільської ради, що вбачається з копії даного розпорядження ОСОБА_6 РДА (т. 1 а.с. 25).

Судом встановлено, що 02.09.2008 року ОСОБА_6 РДА прийнято розпорядження № 543, яким надано в оренду терміном на 35 років земельну ділянку ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» загальною площею 8 га для будівництва котеджного містечка в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, про що свідчить копія даного розпорядження (т.1 а.с.26).

04.09.2008 року між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (т.1 а.с. 31).

Розпорядженням ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 25.07.2012 року № 557 затверджено проект із землеустрою та надано у приватну власність земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва 34-м громадянам за рахунок земель, наданих в оренду ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» в адміністративних межах Фурсівської сільської ради з подальшим виготовленням державних актів на право власності на землю та на підставі розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 20.08.2012 року № 675 у користуванні вказаного АТ залишилась земельна ділянка площею 1,5441 га.

На підставі вищевказаного розпорядження управлінням Держкомзему у ОСОБА_6 районі Київської області видано 34-м громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема: 1) ОСОБА_46 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 647046, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0139; 2) ОСОБА_45 серії ЯМ № 647064, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0175; 3) ОСОБА_28 серії ЯМ № 647072, площею 0,0942 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0178; 4) ОСОБА_25 серії ЯМ № 647079, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0181; 5) ОСОБА_47 серії ЯМ №647077, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0182; 6) ОСОБА_15 серії ЯМ № 647027, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0138; 7) ОСОБА_48 серії ЯМ № 647037, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0179; 8. ОСОБА_39 серії ЯМ № 647028, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0156; 9) ОСОБА_40 серії ЯМ № 647074, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0167; 10) ОСОБА_30 серії ЯМ № 647059, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0176; 11) ОСОБА_26 серії ЯМ № 647051, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0180; 12) ОСОБА_19 серії ЯМ № 647034, площею 0,0800 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0134; 13) ОСОБА_18 серії ЯМ № 647033, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0135; 14) ОСОБА_9 серії ЯМ № 647038, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0144; 15) ОСОБА_22 JI.M. серії ЯМ № 647050, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0184; 16) ОСОБА_34 серії ЯМ № 647057, площею 0,0806 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0172; 17) ОСОБА_33 серії ЯМ № 647063, площею 0,0941 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0173; 18) ОСОБА_29 серії ЯМ № 647026, площею 0,0963 га, кадастровий номер земельної гаянки 3220488300:05:008:0177; 19) ОСОБА_17 серії ЯМ № 647025, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0136; 20. ОСОБА_16 серії ЯМ № 647053, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 320488300:05:008:0137; 21) ОСОБА_11 серії ЯМ № 647049, площею 0,0918 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0142; 22) ОСОБА_20 серії ЯМ № 647068, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 320488300:05:008:0133; 23) ОСОБА_21 серії ЯМ № 647069, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0132; 24) ОСОБА_18 серії ЯМ № 647032, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0166; 25) ОСОБА_37 серії ЯМ № 647024, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0169; 26) ОСОБА_8 серії ЯМ № 647042, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0145; 27) ОСОБА_38 серії ЯМ № 647056, площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0168; 28) ОСОБА_36 серії ЯМ № 647061, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0170; 29) ОСОБА_35 серії ЯМ № 647065, площею 0,0980 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0171; 30) ОСОБА_23 серії ЯМ № 647078, площею 0,0941 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0183; 31) ОСОБА_13 серії ЯМ № 647085, площею 0,0820 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0140; 32) ОСОБА_49 серії ЯМ № 647086, площею 0,0822 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0141; 33) ОСОБА_10 серії ЯМ № 647041, площею 0,0820 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0143; 34) ОСОБА_32 серії ЯМ № 647047, площею 0,0941 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:008:0174.

Наведене стверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки (т. 1 а.с. 49-82).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в числі 788 га землі, що перебувала у користуванні ОСОБА_6 КЕЧ на підставі державного акта від 25.11.1997 року, частина земель площею 218,5 га відносилася до лісового фонду Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об’єднання МО України, правонаступником якого є Державне підприємство «Ржищівський військовий лісгосп», з яких земельну ділянку площею 99,5 га було передано в постійне користування Дендропарку «Олександрія», інша площа 119 га урочища «Гайок» залишилася в користуванні Київського територіального лісопромислового об’єднання МО України. Саме ці землі лісогосподарського призначення входили до складу земель загальною площею 330 га, які на підставі розпорядження ОСОБА_6 РДА від 07.07.2006 року № 251 вилучено із землекористування ОСОБА_6 КЕЧ району та передано до земель запасу Фурсівської сільської ради, тоді як вилучення земельних лісових ділянок площею більше 1 га відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, тобто ОСОБА_6 РДА перевищила свої повноваження, приймаючи оскаржуване розпорядження.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Основним законом України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Згідно зі ст.19 ЗК України 2001 року (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст. 21 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

У пункті 2 статті 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об’єктом земельних правовідносин, то суб’єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом України в постановах від 24.12.2014 року №6-150цс14 та №6-212цс14.

Відповідно до ст. 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв’язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (ч. 2 ст. 49 ЛК України).

Відповідно до ст. 51 ЛК України державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники.

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (ст. 27 ЛК України).

За статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті (ч. 5 ст.149 ЗК).

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п’ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Верховним судом України в постановах від 24.12.2014 року № 6-150цс14 та № 6-212цс14 висловлено правову позицію стосовно того, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

19.01.2017 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/9939/15-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.03.2017 року, відмовлено в задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області.

Прокурором за даним позовом були заявлені вимоги, зокрема, визнати недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА від 07.07.2006 року № 251.

Відмовляючи в задоволенні позові судом встановлено, що в даному випадку мова йде про лісогосподарські підприємства, яким земельні ділянки були раніше надані для потреб лісового господарства.

Згідно з Проектом організації і розвитку лісового господарства Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об’єднання МО України (1998 рік), який виготовлено Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням «Укрдержліспроект», Бучанське лісництво організовано в 1967 році, в 1979 році лісництво передано до складу Ржищівського лісгоспу, в 1999 році лісництво на основі відповідних рішень виділено із складу Ржищівського лісгоспу як самостійне лісове підприємство (т. 1 а.с. 38-47).

Відповідно до таблиці 1.1.1 розділу 1 проекту, площа урочища «Гайок» становила 119 га, а відповідно до довідки ОСОБА_6 районного відділу земельних ресурсів від 01.04.1999 року на аркуші 171 проекту, за Бучанським лісництвом по обліку рахується 892 га. (т. 1 а.с. 44).

Як зазначено і в рішенні суду від 19.01.2017 року, суд вважає, що даний проект не є проектом відведення у постійне користування земельних ділянок, оскільки він визначає порядок проведення лісовпорядних робіт, поділ лісів за лісотаксовими поясами та розрядами, тобто визначає порядок лісокористування.

Крім того, під час розгляду справи № 357/9939/15-ц судом встановлено, що земельна ділянка в урочищі «Гайок» була надана в постійне користування Міністерства Оборони України, ДП «Ржищівський військовий лісгосп» ніколи не був землекористувачем, він на той час був лісокористувачем. Отже, ДП «Ржищівський військовий лісгосп» здійснює лише лісокористування на площах, які розташовані на земельних ділянках, що належали ОСОБА_6 КЕЧ району, тобто на землях оборони.

Прокурором надано до матеріалів справи схему орієнтування фрагмента картографічної бази даних кв.9 Бучанського лісництва станом на 01.01.1998 року на ортофотоплани ДЗА з межами земельних ділянок, однак цю схему виготовлено за матеріалами лісовпорядкування 1998 року, при цьому матеріалів лісовпорядкування на цих ділянках після 1998 року суду не надано (т.1 а.с 34).

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є ведення лісового господарства, що за змістом ст.63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (ст.49 ЛК України).

Згідно з нормами статей 181 - 184, 202 - 204 ЗК України, законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Тобто, порядок ведення лісовпорядкування повинен визначатися в єдиній системі ведення державного лісового кадастру в поєднанні із системою ведення державного земельного кадастру.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі від 24.12.2014 року по цивільній справі № 6-150цс14, в постанові від 24.12.2014 року у справі № 6-212цс14, в постанові від 21.01.2015 року у справі № 6-224цс14.

Згідно листа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі від 09.11.2016 року за ОСОБА_6 КЕЧ району в межах Фурсівської сільської ради згідно державної статистичної звітності (форми 6-зем) рахувались площі земель станом на 01.07.2006 року: всього земель - 504,4983 га, з них с/г угідь-198,604 га, ліси та інші лісовкриті площі - 119,1 га, забудовані землі -184,3943 га, відкриті землі без рослинного покриву - 2,4 га; станом на 01.01.2007 року всього земель - 56,986 га, з них с/г угідь - 54,186 га, ліси та інші лісовкриті площі - 2,8 га. Відповідно до розпорядження ОСОБА_6 РДА від 07.07.2006 року № 251 до загальної площі 330 га земельні ділянки лісогосподарського призначення не входили (т. 4 а.с. 55).

Як вбачається зі змісту розпорядження РДА № 251, в складі 330 га землі, яку вилучено з користування КЕЧ району та передано до земель запасу Фурсівської сільської ради рахуються такі земельні ділянки: під житловою забудовою - 32 га, землями промисловості - 152,3943 га, сіножатями - 143,2057 га, іншими землями - 2,4 га.

З наведеного вище листа також вбачається, що згідно розпорядження ОСОБА_6 РДА №255 від 25.11.1996 року з користування ОСОБА_6 КЕЧ було вилучено земельну ділянку площею 116,3 га та передано в постійне користування ОСОБА_6 держлісгоспу (державний акт КВ № 001991 від 24.11.2005 року № 030501000001), а тому станом на 01.01.2007 року за ОСОБА_6 КЕЧ району залишилося рахуватися 2,8 га земель лісу.

Не підтверджує той факт, що до складу земель площею 330 га входили земельні ділянки лісового фонду площею 119,1 га і Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Ржищівський військовий лісгосп», в складі якого Проект організації і розвитку лісового господарства Бучанського лісництва. Даних про реорганізацію Бучанського лісництва матеріали справи не містять.

Таким чином, судом не встановлено та прокурором не доведено в судовому засіданні, що до складу земельної ділянки площею 330 га, яка вилучена з користування ОСОБА_6 КЕЧ району та передана до земель запасу Фурсівської сільської ради, входили землі лісу площею 119,1 га.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 330 га належала до категорії земель оборони і перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 КЕЧ району.

Відповідно до ст.77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Облік та використання земель Міноборони врегульовано наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483 з послідуючими змінами, яким затверджено Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями.

Відповідно до ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.142 цього Кодексу припинення права власності на земельну ділянку або права постійного користування у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу чи до власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Пунктом 45 вказаного вище Положення передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 330 га вилучена за згодою землекористувача згідно рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року №11938/з, яким затверджено Протокол № 8 засідання постійно діючої комісії Міноборони.

Основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель. Категорії земель України мають особливий правовий режим, встановлений як нормами ЗК України, так і іншими земельно-правовими актами. Перелік категорій земель України визначений у ст. 19 ЗК України, на що вказано вище.

Разом з цим, кожна з категорій земель являє собою узагальнене цільове призначення земельних ділянок, що входять до тієї чи іншої категорії. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії земель, також використовуються за різним цільовим призначенням.

Кожна категорія має специфічний правовий режим. Слід зауважити, що одна і та сама ділянка може одночасно належати до кількох категорій земель. Серед кожної категорії земель виокремлюють види цільового призначення земель (види використання земель).

Цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закону України «Про землеустрій»).

Отже, цільове призначення земельної ділянки (а отже і належність її до певної категорії) визначаються за даними Державного земельного кадастру.

Як встановлено в судовому засіданні, за даними Управління Дергеокадастру у ОСОБА_6 районі, відповідно до статистичної звітності (форми 6-зем), у складі земельної ділянки площею 330 га землі лісового фонду не значаться, при цьому доказів, які б це спростовували, прокурором не надано.

Відповідно до розпорядження ОСОБА_6 РДА № 251 від 07.07.2006 року вказана земельна ділянка передана до земель запасу Фурсівської сільської ради, тобто цим розпорядженням ОСОБА_6 РДА цільове призначення земельної ділянки не змінювала, при цьому під час здійснення передачі земель оборони до земель запасу були додержані вимоги діючого на той час механізму передачі земельних ділянок зі складу земель оборони.

Розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 07.07.2006 року № 251 «Про передачу земельних ділянок до складу земель запасу» прийняте на підставі клопотання ОСОБА_6 КЕЧ району від 14.04.06 року № 2/160, з урахуванням рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року №11938/3, затвердженого Протоколу № 8 від 11.10.2005 року засідання постійно діючої комісії з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 року №1135 щодо передачі військового містечка № 50 площею 330 га до земель запасу Фурсівської сільської ради.

Разом з цим, в позовній заяві не ставиться питання про визнання незаконними та скасування рішень і розпоряджень державних органів виконавчої влади, які були прийняті ними при реалізації державної політики та які були підставою для прийняття ОСОБА_6 районною державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження № 251.

Окрім того, ні з зазначеного розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації, ні з інших розпоряджень та рішень державних органів виконавчої влади не вбачається факту передачі Фурсівській сільській раді, у складі земельної ділянки розміром 330 га, земельної ділянки розміром 119 га з цільовим призначенням землі лісового фонду, яка перебуває в користуванні Бучанського лісництва Київського територіального лісопромислового об'єднання Міністерства оборони України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурором не надано безспірних доказів того, що до складу земельної ділянки розміром 330 га, яка вилучена та передана до земель запасу розпорядженням ОСОБА_6 РДА від 07.07.2006 року № 251, входила земельна ділянка розміром 119 га з цільовим призначенням землі лісового фонду, а також те, що спірні земельні ділянки відповідачів розташовані на землях лісового фонду, тоді як за статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, підстав для визнання недійсним зазначеного розпорядження ОСОБА_6 РДА в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, прокурор просив суд визнати також недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА від 02.09.2008 року № 543 «Про передачу в оренду земельної ділянки», яким зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ВАТ ОСОБА_6 пересувна механізаторська колона №17» для будівництва котеджного містечка за рахунок земель запасу (землі житлової забудови) в межах Фурсівської сільської ради. Дана земельна ділянка, яка пропонується до відведення в оренду ВАТ ОСОБА_6 пересувна механізаторська колона №17» рахується як землі запасу (житлова забудова) в межах Фурсівської сільської ради.

Вказана позивачем вимога обґрунтована тим, що оскільки недійсним є розпорядження № 251 від 07.07.2006 року, тому і всі наступні рішення ОСОБА_6 РДА щодо спірної земельної ділянки є недійсними.

Разом з цим, за відсутності встановлених в судовому засіданні підстав для визнання недійсним розпорядження РДА № 251 від 07.07.2006 року також відсутні правові підстави для задоволення зазначеної вимоги.

В зв’язку з наведеним вище не підлягають до задоволення і вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА від 25.07.2012 року № 557 «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 34-м громадянам для індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.09.2008 року № 45 укладений між ОСОБА_6 РДА та ВАТ «ОСОБА_6 пересувна механізована колона №17» із змінами згідно з додатковою угодою від 12.10.208 року № 67.

Отже, оскільки судом не встановлено підстав для визнання недійсними вказаних вище розпоряджень ОСОБА_6 РДА, тому не підлягають до задоволення і вимоги про визнання недійсними державних акти від 03.08.2012 року на право власності на земельні ділянки видані 34-м громадянам (відповідачам) та витребування з їх незаконного володіння на користь держави, в особі Кабінету Міністрів України та державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» належні їм земельні ділянки, що розташовані в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Слід звернути увагу, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2017 року у справі № 357/3444/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 25.04.2018 року, також відмовлено в задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області.

У вказаній вище справі, так само як і в справі № 357/9939/15-ц, прокурором була заявлена вимога про визнання недійсним розпорядження ОСОБА_6 РДА № 251 від 07.07.2006 року, при цьому в рішенні суду від 19.01.2017 року по справі № 357/9939/15-ц вказано, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2014 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30.04.2015 року було підтверджено правомірність дій ОСОБА_6 РДА щодо прийняття вказаного вище розпорядження.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідачі звернулись до суду із письмовими заявами про застосування строків позовної давності при вирішенні даного спору.

В п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснено, що якщо строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в зв’язку з його необґрунтованістю, а не в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Доводи представника ОСОБА_6 міської ради, як третьої особи по справі, щодо порушення оскаржуваним розпорядженням № 251 від 07.07.2006 року інтересів та прав територіальної громади міста Біла Церква, на думку суду, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним, при цьому останній не позбавлений права заявити відповідний позов з наведених в своїх "запереченнях" підстав.

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити рішення суду до Апеляційного суду Київської області, в порядку встановленому законом, повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_50