Постанова № 74268023, 23.05.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2450/17 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б.

Категорія 20 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №285/2450/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині покупця, визнання квартири та автомобіля спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири та автомобіля,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6,

на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, постановлену 27 лютого 2018 року суддею Сташків Т.Б. у м.Новоград-Волинському,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила: визнати договір купівлі-продажу від 30 червня 2015 року за реєстром №1527, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо купівлі-продажу квартири №АДРЕСА_1 удаваним в частині покупця; визнати її та ОСОБА_4 покупцями зазначеної квартири; визнати спірну квартиру та автомобіль марки «Fiat» модель Doblo 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя її та ОСОБА_4; здійснити поділ спільного майна подружжя: визнати за нею та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частці квартири №АДРЕСА_2, визнати за нею та ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спірного автомобіля.

В обґрунтування позову зазначала, що у період з 10 серпня 1996 року вона та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, за час якого матір’ю останнього – ОСОБА_3 укладено оспорюваний договір купівлі-продажу від 30 червня 2015 року, покупцями за яким фактично виступали вона з чоловіком. Також за час шлюбу вони придбали автомобіль марки «Fiat» модель Doblo 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до якої: за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру №АДРЕСА_3 - Волинському Житомирської області загальною площею 86,2 кв.м., житловою - 60 кв.м. з проведенням державної реєстрації права власності. ОСОБА_1, в момент підписання цієї мирової угоди, зобов’язується сплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках грошову компенсацію, яка загалом складає суму еквівалентну 12000,00 доларів США. За ОСОБА_4 визнано право власності на автомобіль марки «Fiat» модель Doblo 2000 р.в., номер кузова ZFА22300005452681, державний номерний знак НОМЕР_2. Витрати по державній реєстрації прав власності на майно, визначене в пунктах 1 та 3 цієї мирової угоди, кожний із власників покладає на себе.

Понесені судові витрати під час провадження у справі №285/2450/17 учасники вказаної судової справи відносять на себе та не вимагають їх відшкодування від інших учасників справи.

Після підписання цієї мирової угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не будуть мати один до одного жодних майнових претензій відносно майна, що було набуто ними як подружжям.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобов’язуються передати ОСОБА_1 документи (правовстановлюючі, правореєстраційні та технічні), які стосуються квартири №АДРЕСА_4 загальною площею 86,2кв.м., житловою - 60кв.м.

Провадження у цивільній справі №285/2450/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині покупця – закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На його думку, затверджена судом мирова угода порушує його права, як колишнього власника квартири, яка була предметом спору, та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у відповідача ОСОБА_3 не було перешкод відчужити спірну квартиру ОСОБА_1 у позасудовому порядку із проведенням відповідних розрахунків, сплатою податків та зборів.

У судовому засіданні ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не визнали, посилаючись на її безпідставність. Решта учасників справи надіслали відзиви на апеляційну скаргу, яку просили залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін.

Частиною 5 ст. 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.08.1996 (а.с. 8). 30.06.2015 ОСОБА_2 продав матері ОСОБА_4 – ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_5 (а.с. 10-11).

Зазначена квартира раніше належала на праві власності ОСОБА_6, була реалізована 21.11.2012 з прилюдних торгів ОСОБА_2, на яку останній оформив право власності та відчужив ОСОБА_3 (а.с. 53-66).

27.02.2018 сторони по справі звернулись до суду із заявою про врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди та затвердження її судом (а.с. 174-175).

Затверджуючи мирову угоду та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що укладена та підписана сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін.

Такий висновок суду здійснений при повному, всебічному та правильному встановлені обставин справи та відповідних їм правовідносин, з’ясуванні умов мирової угоди.

Посилання ОСОБА_6 на те, що затвердженою мировою угодою порушуються його права, як колишнього власника квартири, яка, на його думку, відчужена поза його волею ОСОБА_2, а в подальшому останнім - ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки будь-яких належних доказів на підтвердження обставин вибуття з його власності квартири у незаконний спосіб скаржник не надав.

В судовому засіданні останній не заперечував, що у задоволенні його позову про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу спірної квартири ОСОБА_2 було відмовлено. Зазначене підтверджується рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.05.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 31.07.2013.

За відсутності вироку суду, яким були б встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення щодо відчуження спірної квартири, посилання ОСОБА_6 на витяг з кримінального провадження №12012060090000279, у якому він визначений потерпілим, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Посилання ОСОБА_6 на те, що у відповідача ОСОБА_3 не було перешкод відчужити спірну квартиру ОСОБА_1 у позасудовому порядку із проведенням відповідних розрахунків, сплатою податків та зборів, у зв’язку із чим, на його думку, затверджена судом мирова угода не відповідає вимогам чинного законодавства, є безпідставними. Так, всі умови мирової угоди визначені у межах позову, стосуються предмета позову і засновані на взаємних поступках, внаслідок яких ліквідується спір, що виник між сторонами.

ОСОБА_6 не доведено, що умови мирової угоди суперечать закону чи порушують його права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 25 травня 2018 року.