Постанова № 74267019, 21.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2893/18 Справа № 187/998/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року про скасування заходів забезпечення позову та про вжиття зустрічного забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року частково скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року у справі № 187/998/16ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

Знято арешт з майна, що є власністю ОСОБА_3, а саме: земельної ділянки, площею 0.15 га, за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Першотравнева; квартири № 75-76, розташованої в будинку № 50/38 по вул. Волоській в м. Києві; квартири № 79, розташованої в будинку № 15а по проспекту Комсомольський в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області; квартири № 1, розташованої в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область; квартири № 2, розташованої в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області.

Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вжиття зустрічного забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована необхідністю забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки заявлені позовні вимоги є значно меншими ніж вартість арештованого нерухомого майна, а тому арешт, накладений ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської від 04 листопада 2016 року на частину майна, вартість якого перевищує суму заявлених позовних вимог, підлягає скасуванню в зазначеній частині, що буде співмірним та спроможним забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, тим самим не зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суд.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття зустрічного забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав.

В апеляційній скарзі, поданій 12 лютого 2018 року до апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду в частині скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання відповідача про порушення його прав, які наведені в заяві про скасування забезпечення та прийняті судом першої інстанції, є безпідставними.

21 березня 2018 року до суду надійшов відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу.

Вищезазначений відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки не містить жодних реальних аргументів на підтвердження позиції щодо незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції про часткове скасування заходів забезпечення позову та жодних фактів на підтвердження допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з позовом про стягнення боргу за договором позики, а відповідач ОСОБА_3 в свою чергу звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, які станом на теперішній час перебувають на розгляді в суді першої інстанції.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року в якості забезпечення позову накладено арешт на майно, яке належить відповідачу за первісним позовом, а саме:

- квартиру № 75-76, розташована в будинку № 50/38 по вул. Волоській в м. Києві;

- земельну ділянку, площею 0.15 га, за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Першотравнева;

- 11/30 частки підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01), загальна площа 291,5 кв.м., частина вбудованого приміщення 01 площею 182,1 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект 50 років СРСР. будинок 8;

*приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105), загальна площа 297,1 кв.м. за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, проспект 50 років СРСР, будинок 8; (8 282 090);

*квартира № 79, розташована в будинку № 15а по проспекту Комсомольський в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області; (330 370)

*квартира № 103, розташована в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області; (1 374 430)

*квартира № 1, розташована в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область; (3 203 020)

*квартира № 2, розташована в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області; (1 186 420)

*квартира № 213, розташована в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області; (2 270 590) в межах ціни позову, а саме 12 074 140,80 грн.

Звертаючись 29 січня 2018 року з заявою до суду про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 просив частково скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт з нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0.15 га, за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Першотравнева; квартири № 75-76, розташованої в будинку № 50/38 по вул. Волоській в м. Києві; квартири № 79, розташованої в будинку № 15а по проспекту Комсомольський в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області; квартири № 1, розташованої в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область; квартири № 2, розташованої в будинку № 8 по проспекту 50 років СРСР в м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська області, що належить останньому на праві власності. В обґрунтування вимог заявник посилався на те, що вартість нерухомого майна, на яке накладено арешт в декілька разів перевищує розмір позовних вимог, а тому вважав, що наявні підстави для часткового скасування заходів забезпечення позову, оскільки загальна вартість нерухомого майна, що залишиться під арештом, складає 14 658 460 грн., що буде співмірним та спроможним забезпечити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про часткове скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року, приводять до порушення прав відповідача на користування та розпорядження майном.

Встановивши зазначені обставини у справі, та з урахуванням наявності спору, обсягу позовних вимог, доказів про належність нерухомого майна та його ринкову вартість, суд прийшов до правильного висновку про те, що часткове скасування заходів забезпечення не зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і обґрунтовано частково задовольнив клопотання відповідача.

Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (частини 7-10 статті 158 ЦПК України). Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про наявність законних підстав для накладення арешту саме на 9 об’єктів нерухомого майна та співмірність такого забезпечення позовним вимогам, що було предметом розгляду у суді апеляційної інстанції не заслуговують на увагу та не позбавляють ОСОБА_3 можливості реалізувати своє право на звернення до суду із вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, у розумінні вимог ч.1 ст.158 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що залишені оскаржуваною ухвалою суду 4 об’єкти нерухомого майна вже перебувають під арештом, накладеним з метою забезпечення інших зобов»язань відповідача, спростовуються наданою Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, складеною 27 квітня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, у зв’язку із відсутністю зміни обставин, що зумовили його застосування, спростовується положеннями частини 1 статті 158 ЦПК України, у розумінні якої представником відповідача ОСОБА_4 було подано обґрунтоване клопотання.

Детально дослідивши предмет позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що з метою дотримання балансу вимог позивача з можливими негативним наслідками для відповідача, оскільки у даному випадку вимоги визначені грошовим еквівалентом, співмірним буде забезпечення позову шляхом накладення арешту не на все майно, а в розмірі позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про збільшення позовних вимог також не заслуговують на увагу, оскільки виділені матеріали цивільної справи не містять копії відповідної позовної заяви, з зазначенням номеру вхідної кореспонденції суду, які б давали підстави вважати про збільшення розміру позовних вимог під час розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність і недопустимість висновків експертно-консалтінгової фірми «Рейтинг» про оцінку вартості об’єктів від 13 листопада 2017 року, спростовується приписами ст. ст. 76 - 78 ЦПК України, адже ці висновки містять фактичні дані про обставини, якими сторона обґрунтовує свої вимоги і стосується предмета доказування, докази одержані з додержанням порядку, оскільки викладені висновки є науково обґрунтованими, а також узгоджуються з іншими виділеними матеріалами справи, а суд першої інстанції оцінюючи вищезазначені висновки в достатній мірі мотивував їх обґрунтованість в сукупності з іншими доказами та вірно визначив, як належні та допустимі докази у справі.

Крім того, заперечуючи проти визначеної оцінки нерухомого майна у висновках експертно-консалтінгової фірми «Рейтинг» про оцінку вартості об’єктів від 13 листопада 2017 року ОСОБА_2, в порушення вимог ст.ст.81, 83 ЦПК України, визначену вартість не спростував.

Доводи апеляційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваній ухвалі суду, висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Висновки суду щодо часткового задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову є правильними та такими, що ґрунтуються на вимогах процесуального Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2– залишити без задоволення.

Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_5

ОСОБА_6