Рішення № 74266884, 02.05.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3593/18

Провадження № 2/369/2088/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02.05.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря Водала А.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК Перший парковий» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе витрати по утриманню будинку та прибудинкової території (квартирна плата), опалення, холодна та гаряча вода. За весь час надання послуг від відповідача не надходило жодних претензій щодо відсутності послуг або їх якості. Відповідач не в повному обсязі здійснював оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 35 503,05 грн. Факт відсутності договірних відносин не може впливати на оплату споживачем отриманих послуг. Оскільки відповідач не здійснював оплату своєчасно, тому він має сплатити даний борг з врахуванням індексу інфляції в розмірі 4 046,26 грн. та трьох відсотків річних 919,73 грн.

Тому просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмір 35 503 грн., 3% відсотків річних – 919,73 грн., інфляційні нарахування – 4 046,26 грн, загалом – 35 503,05 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що відповідач має заборгованість за отримані послуги електропостачання. На даний час вони закуповують електроенергію та в подальшому продають споживачам. Тариф встановлюється відповідно до вимог закону. Відповідач сплачує за інші послуги, але має борг за електропостачання. Наявність чи відсутність договору не може бути підставою для неоплати отриманих послуг. Жодних скарг до товариства не надходило. При передачі будинків їм для обслуговування також були передані борг власників квартир, в тому числі й відповідача в розмірі 8996,72 грн. Просив задоволити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, подав письмовий відзив. Суду пояснив, що між відповідачем та товариством відсутні будь-які договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг. Позивач не має відповідних ліцензій для ведення господарської діяльності, тому не має права здійснювати електропостачання і як наслідок стягувати кошти. Щодо відсутності у відповідача та не отримання ним послуг з електропостачання інформації не має. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень..

Ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать: 1) затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм; 2) встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону; 3) затвердження норм споживання комунальних послуг; 4) інформування населення відповідно до законодавства про стан виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також про відповідність якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам; 5) здійснення моніторингу стану виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства; 6) встановлення одиниці виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами.

При розгляді справи судом встановлено, що основним видом економічної діляності товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія Перший Парковий» є комплексне обслуговування об’єктів.

У судовому засіданні учасники не оспорювали, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 12 Закону України надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

З пояснень сторін встановлено, що договір між ТОВ «ЖЕК Перший Парковий» та ОСОБА_3 не укладений.

Ст. 10 Закону встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.

З поданого суду розрахунку заборгованості ОСОБА_3 вбачається, що станом на 30 березня 2018 року за ним рахується заборгованість в розмірі 35 503,05 грн. При цьому за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року йому нараховано до оплати 47 712,67 грн., оплачено 12 209,62грн.

У судовому засіданні представник позивача не надав суду пояснень щодо наявності боргу станом на лютий 2016 року в розмірі 8996,72 грн., за який період він виник та за як послуги. Лише вказала, що даний борг був переданий при передачі об’єкту для обслуговування.

П.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, з відповідними змінами та доповненнями, встановлено, що власники та наймачі квартир зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

За п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і при будинкової території.

За ст. 67, 68 ЖК України відповідач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Також обов’язок споживача оплачувати послуги встановлений і Законом України «Про житлово-комунальні послуги»: ст.7 оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При розгляді справи позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав суду лише розрахунок заборгованості по квартирі відповідача, копію його паспорту, копії попереджень про заборгованість та докази їх направлення, виписку з ЄДР. Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ТОВ був переданий будинок 4 по вул. Європейська для комплексного обслуговування, коли був переданий, на підставі чого проводиться надання послуг, в тому числі послуги з електропостачання, які тарифи та чим ці тарифи встановлені, підстави нарахування боргу до лютого 2016 року. Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а поданий розрахунок є недостатнім, тому в задоволенні позову суд відмовляє.

Разом з тим, суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності підстав для оплати послуг у разі відсутності договірних відносин.

Так, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідач не надав суду доказів того, що житлово-комунальні послуги він не отримував, або отримував у меншому розмірі або неналежної якості.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК Перший парковий» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Згідно пп.15.5 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.С. Пінкевич