Рішення № 7426558, 16.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р. Справа № 57/280-09

вх. № 8677/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Антонюк В.М., дов. №251 від 10.11.2009року

Третя особа - не з"явився.

Відповідач - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління МНС України в Харківській області , м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 2008,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач по справі) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача СПДФО ОСОБА_2 до державного бюджету України заборгованість в сумі 2008,39 грн., з яких 1514,90 грн. заборгованість з орендної плати та 493,49 грн. пені, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем своїх зобовязань по договору оренди № 3286-Н від 02.02.2007 року щодо сплати орендних платежів за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2009 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17 листопада 2009 року о 12:40 год. Окрім того, зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі Головне управління МНС України в Харківській області, в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 17 листопада 2009 року, 07 грудня 2009 року, у звязку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконання сторонами вимог суду щодо надання документів, розгляд справи відкладався.

У призначеному судовому засіданні 16 грудня 2009 року представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання 16 грудня 2009 року не зявився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірена адреса відповідача: відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 01.09.2009 року, відповідач зареєстрований за адресою: 61055, АДРЕСА_1, саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву, але ухвала суду від 27.10.2009 року повернулась на адресу суду.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач СПДФО ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 16 грудня 2009 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третьої особи.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

02 лютого 2007 року, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач) та СПДФО ОСОБА_2 (далі - відповідач) з метою приведення діючого договору оренди № 173 від 30.09.2000 року сторони домовились укласти договір оренди № 3286-Н від 02.02.2007 року (далі договір), відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлові вбудовані приміщення (к. №№ 36-40) на другому поверсі та к. 41-58 на третьому поверсі) 3- поверхової будівлі пожежного депо загальною площею 203,6 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою: Головного Управління МНС України в Харківській області. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 30.11.2006 року становить 162300 грн.; майно за зазначеним договором передавалось з метою використання іншого нерухомого майна швейне виробництво.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 02 лютого 2007 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 2083, 85 грн. (Додаток № 2). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень, лютий 2007 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

14 травня 2009 року між сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди № 3286-Н від 02.02.2007 року, згідно з якою сторони домовились вважати розірваним договір оренди № 3286-Н від 02.02.2007 року з 31.03.2009 року. Окрім того, відповідач зобовязався перерахувати до Державного бюджету України 1514,90 грн. (за березень 2009 року) та 493,49 грн. пені.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобовязання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за березень 2009 року виникла заборгованість в сумі 1514,90 грн., що і стало підставою для звернення позивачу з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"

Проте, Орендар систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення 50% орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого, за період березень 2009 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі 1514,90 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди № 3286-Н від 02 лютого 2007 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1514,90 грн. заборгованості з орендної плати за березень 2009 року, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню, яка станом на 31.03.2009 року склала 493,49 грн.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В преамбулі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” зазначено, що дія цього закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету всіх рівнів.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 493,49 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 546,548, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343, Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, (АДРЕСА_1); ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Харків; відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18; р/р 31119094700009, код ЄДРПОУ УДК 24134604, код бюджетної класифікації 22080300, УДКУ у Харківській області; МФО 851011) - заборгованість по орендній платі в розмірі 1514,90 грн., пеню в розмірі 493,49 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, (АДРЕСА_1); ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Харків; відомості про банківські рахунки відсутні) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 256,44 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, (АДРЕСА_1); ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Харків; відомості про банківські рахунки відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 17.12.2009 року

справа № 57/280-09