Ухвала суду № 74264869, 25.05.2018, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/1025/18

1-м/662/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

у складі:головуючого судді –Тимченко О.В.

секретар –Дружицька Н.А.

за участі прокурора -Мананкової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України у кримінальному провадженні відносно засудженого ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Новотроїцького районного суду Херсонської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України у кримінальному провадженні відносно засудженого ОСОБА_1.

Представник Міністерства юстиції в судове засідання не зявився, просив розглядати клопотання без участі представника.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала не заперечувала проти приведення вироку Російської Федерації у відповідність до чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 06 квітня 2018 року наказом №1090/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючись статтею 606 КПК України, статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 19.02.2018 року за № 06-22632/18.

ОСОБА_1 засуджено вироком Желєзнодорожного районного суду м. Рязані від 17.03.2017 року до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів в особливо великому розмірі, вчинений із використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є карним діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії у Рязанській області»; кінець відбуття строку покарання 02.11.2025 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.10 КК України виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.

Громадянин України ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ "Виправна колонія №5 УФСВП Росії по Рязанській області; кінець відбуття строку покарання 02.11.2025 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.

Засуджений ОСОБА_1 написав заяву та виявив бажання про його переведення для подальшого відбуття покарання в Україні.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним Законом України.

Документи додані до клопотання, складені за місцем відбування покарання засудженого на території Російської Федерації не свідчать про наявність безумовних обставин, що могли б стати перешкодою для передачі засудженого громадянина України для відбування ним покарання на території України.

За дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за:

- замах на незаконний збут наркотичних засобів в особливо великому розмірі, вчинений із використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», за попередньою змовою групою осіб, передбачений ч.3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації.

Кримінальним кодексом України за аналогічні протиправні діяння передбачена кримінальна відповідальність за:

- ч.2 ст. 15, ч.3 ст.307 КК України замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев»яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Приводячи вирок у відповідність до законодавства України суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 на території РФ діяння визнається злочинами і на території України. Призначене йому покарання за вчинені злочини відповідають покаранню, яке може бути призначене за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 307 КК України.

Статтею 610 КПК України встановлено, що якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

При ухвалені вироку Желєзнодорожного районного суду м. Рязані від 17.03.2017 року засудженому ОСОБА_1 було зараховано в строк відбуття покарання строк утримання його під вартою з 17.03.2017 року.

Вирок суду вступив у законну силу 02.05.2017 року відповідно до розпорядження Жєлєзнодорожного районного суду м. Рязані. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про попереднє ув'язнення» - попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як вбачається з вироку суду Желєзнодорожного районного суду м. Рязані, розпорядження про набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1, на які суд послався вище, строк попереднього увязнення під час якого ОСОБА_1 перебував під вартою і до набрання вироком законної сили становить період з 03 листопада 2016 року по 16 березня 2017 року. Тому засудженому ОСОБА_1, у строк відбуття покарання повинно бути зараховано тримання його під вартою під час досудового розслідування з 03.11.2016 року по день набрання вироком законної сили 02.05.2017 року (попереднє увязнення) із розрахунку один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі, а саме: 5 місяців 29 дні попереднього увязнення відповідають 11 місяцям 28 дням позбавлення волі. Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід залишити без змін.

Враховуючи те, що кримінальне покарання засудженої особи не може посилюватися, відповідно ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, тому суд на підставі ст. 69 КК України, вважає за можливе не застосовувати конфіскацію майна, передбачену ст. 307 КК України, і призначити більш мяке покарання ніж передбачене санкцією ст. 307 КК України.

Керуючисть ст. ст. 609,610 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України у кримінальному провадженні відносно засудженого ОСОБА_1 - задовольнити.

Привести вирок Желєзнодорожного районного суду м. Рязані від 17.03.2017 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 КК Російської Федерації у відповідність до законодавства України.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженим:

- за ч.2 ст. 15ч.3 ст.307 КК України, із застосування ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 9 (дев»ять) років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_1, відповідно до вироку Желєзнодорожного районного суду м. Рязані від 17.03.2017 року відраховувати з 03.11.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк попереднього ув»язнення в період з 03.11.2016 року по 02.05.2017 року: (5 місяців 29 днів) із розрахунку: один день попереднього ув»язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а всього зарахувати 11 місяців 28 днів позбавлення волі.

Копію ухвали суду направити Міністерству юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Ухвала може бути оскаржена апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд Херсонської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Тимченко