Постанова № 74263978, 24.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1587/18 Справа № 206/5777/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання – Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПриватБанк» до ОСОБА_5, яка діє в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и л а:

07 жовтня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.09.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення про стягнення заборгованості за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_11 Рішення суду набрало законної сили. 12.10.2010 року державним виконавцем Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за заявою представника ПАТ КБ «Приватбанк» та накладено арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5, ОСОБА_11 19.07.2012 року ТОВ «Ключове рішення» отримало у власність квартири, загальною площею 99,20 кв.м., житловою площею 56,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 49/142, 143, на підставі свідоцтва про купівлю майна, що посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстроване в державному реєстрі під № 2925. 18.02.2014 року ТОВ «Ключовим рішенням» була проведена реєстрація права власності в Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно на дані об'єкти. Крім того, ТОВ «Ключовим рішенням» роз'єднано даний об'єкт на дві окремі квартири за номерами 142 та 143 відповідно. 07.04.2016 року між ТОВ «Ключове рішення» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу квартири № 143 в будинку № 49 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпро. Так, на даний час в Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 46806715 по виконавчому листу №206/7284/13-ц про вселення ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до квартири: загальною площею 99,20 кв.м., житловою площею 56,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 49/142, 143 (а.с.1-2).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року в задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено (а.с.86).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду в частині відмови у визнанні осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. В частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку рішення суду не оскаржується (а.с.88-91).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що право користування квартирою № 143 по вулиці 20-річчя Перемоги, буд. 49 м. Дніпро у відповідачів припинилось у зв’язку з припиненням у ОСОБА_10 права власності на спірне житло. Щодо виселення ОСОБА_4 зазначив, що оскільки в Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 46806715 по виконавчому листу № 206/7284/13-ц про вселення ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до квартири: загальною площею 99,20 кв. м., житловою площею 56,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.. 20-ріття ПеремогиАДРЕСА_1, 143 є підстави вважати, що права позивача можуть бути порушені в майбутньому.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 07.04.2016 року позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» належить квартира № 143 в будинку №49 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпро (а.с. 5).

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що в Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 46806715 по виконавчому листу №206/7284/13-ц, про вселення ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до квартири: загальною площею 99,20 кв.м., житловою 56,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги,49/142,143, у зв'язку з чим він просить виселити їх із зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення, зі зняттям з реєстраційного обліку.

Відповідно до відомостей ВАДР управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС відповідачі зняті з реєстраційного обліку за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 49/142,143 з 02.02.2015 року (а.с. 20-23).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на підтвердження позовних вимог не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідачі на теперішній час проживають у спірній квартирі та порушують його права власника, а тому, суд не має підстав для їх виселення з неї.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної статті, позов про превентивний захист права власності може бути пред'явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.11.2014 у справі № 6-180цс14.

За таких обставин, позивач вправі реалізувати превентивний спосіб захисту своїх прав з метою запобігання їх порушення в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права бути законним і обґрунтованим.

Частиною 5 ст. 263 ЦПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з викладеного, встановивши непредставлення ні місцевому, ні апеляційному судам виконавчого провадження № 46806715 по виконавчому листу № 206/7284/13-ц, на які позивач посилається у позовній заяві, а жодних інших доказів в обгрунтування своїх вимог - колегія суддів дійшла висновку про недоведеність тверджень позивача, що є підстави порушення в майбутньому його права, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, в разі неможливості витребувати зазначені докази з виконавчої служби, позивач мав право клопотати про це суд, в порядку ст. 84 ЦПК України, чого останнім не було зроблено.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: