Ухвала суду № 74262997, 24.05.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2967/18

Провадження № 1-кп/592/383/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Литовченка О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Черей С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12018200440000718, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, не навчається, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України № 000015638, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше судимого:

1. 30.06.2017 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.

2. 12.02.2018 Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, 69, 71 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сумської місцевої прокуратури – ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого – ОСОБА_4,

захисника – ОСОБА_5,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

встановив:

В провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні 24.05.2018 прокурор Фролков М.В. подав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, яке підтримав в повному обсязі та мотивував тим, що на даний час триває судовий розгляд і до 01.06.2018 його не буде завершено, а ризики, які стали підставою для застосування вказаного виду запобіжного заходу, не зменшились. Крім того, більш м’які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник – ОСОБА_4 підтримали вказане клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_5 у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити у зв’язку з недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні, крім того воно подано не у строк передбачений КПК України для таких клопотань, а в день розгляду. Згідно наданих заперечень на клопотання прокурора захисник вказує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, де мешкає тривалий час, сталі соціальні зв’язки. Надані стороною обвинувачення докази не підтверджують вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину.

Вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.03.2018 у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.04.2018 (а.с.87, 88).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.04.2018 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.06.2018 (а.с.139).

На даний час завершити судовий розгляд до вказаної дати не можливо з об’єктивних причин. Зокрема, не допитані обвинувачений ОСОБА_1, свідки сторони захисту ОСОБА_6, ОСОБА_7, також ухвалою суду від 24.05.2018 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у Головному Управлінні Державної фіскальної служби у Сумській області, а відповідно до ч. 2 ст. 333 КПК України, якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов’язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) від 20.05.2010 р. (пункт 36), суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26.07.2001 р.).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого у разі визнання його винуватим передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Продовжує існувати ймовірність того, що перебуваючи на свободі він зможе переховуватися від суду побоюючись можливого покарання.

Зазначені факти підтверджують існування ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До затримання обвинувачений не працював, не мав постійного джерела доходів, має не зняті та не погашені судимості за корисливі злочини проти власності.

Вказані факти на думку суду свідчать про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, як існували на момент застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та про можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Будь-яких обґрунтованих даних про те, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду та зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, сторона захисту суду не навела та доказів не надала.

Однак суд констатує відсутність на момент судового розгляду ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України – перешкодити здійсненню кримінального провадження іншим чином, оскільки наявність даного ризику прокурором не доведено.

З огляду на обвинувачення, що пред'явлено ОСОБА_1, даних про особу обвинуваченого, а також те, що розгляд справи, в якій ОСОБА_1 обвинувачується, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не завершено - зміна стосовно нього на більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою суд: скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою до 18.07.2018 включно.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст. 176 – 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд,

постановив:

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» строком по 18 липня 2018 року включно.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя О.В. Литовченко