Постанова № 74262728, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3962/18

Номер справи місцевого суду: 522/435/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Справа №522/435/18

Провадження №22-ц/785/3962/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5, діючої в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Домусчі Л.В. 29 січня 2018 року у м. Одесі,

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про зобов’язання ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення належної відповідачці квартири № АДРЕСА_1 в первісний стан.

У січні 2018 року представник позивачки ОСОБА_5 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 27 за адресою м. Одеса, вул. Південна, 28, яка належить на підставі права приватної власності ОСОБА_6; зобов’язання ОСОБА_6 припинити будь-які будівельні роботи щодо квартири № 27; заборони Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації квартири №27 за адресою м. Одеса, вул. Південна, 28.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 треті особи – ОСОБА_4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном – відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5, діюча в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року у справі №522/435/18 та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд невірно встановив обставини справи та не звернув уваги на те, що в заяві обґрунтована необхідність забезпечення позову саме таким способом, як зазначено в цій заяві.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5, діючої в інтересах ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є усунення позивачці перешкод у користуванні майном шляхом приведення квартири відповідачки в первісний стан, які не є підставою для накладення арешту, та саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачки від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Проте повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 10.01.2018 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та просила зобов'язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення належної відповідачці квартири №АДРЕСА_1 в первісний стан / а.с. 3-8/.

Таким чином ,між сторонами виник спір з приводу здійснення відповідачем будівельних робіт в квартирі № АДРЕСА_2.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2018 року відкрито провадження у справі.

Представник позивачки ОСОБА_5 17.01.2018 року звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом - накладення арешту на квартиру №АДРЕСА_2, належну на праві власності ОСОБА_6; зобов’язання відповідачки припинити будь-які будівельні роботи щодо квартири №АДРЕСА_2; заборони Управлінню ДАБК ОМР реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації щодо квартири №АДРЕСА_2 / а.с. 21-22/.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявлені заходи забезпечення позову ОСОБА_2 ,а саме накладення арешту на квартиру №АДРЕСА_2, належну на праві власності ОСОБА_6; заборони Управлінню ДАБК ОМР реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації щодо квартири №АДРЕСА_2, не кореспондуються з позовними вимогами, а обрані заявником вищенаведені види забезпечення позову не забезпечують у майбутньому виконання судового рішення.

Суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру № АДРЕСА_2, належну на праві власності ОСОБА_6 та заборони Управлінню ДАБК ОМР реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації щодо зазначеної квартири.

Проте , відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову ,суд першої інстанції не звернув уваги на те,що позивач звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, через неправомірне,на думку позивача, здійснення відповідачем будівельних робіт.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

З врахуванням того,що між сторонами виник спір саме з підстав ,на думку позивача, неправомірних дій відповідача по здійсненню будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_2, тому до вирішення спору по суті , відповідач має утриматися від проведення будівельних робіт, а суд має забезпечити позов , шляхом припинення відповідачем здійснення будівельних робіт щодо квартири №АДРЕСА_2 ,захистивши права позивача при цьому не порушуючи право відповідача на володіння , користування та відчуження належного йому нерухомого майна.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково ,відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом припинення відповідачем здійснення будівельних робіт щодо квартири №АДРЕСА_2.

За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_5, діючої в інтересах ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376,381-384, 390 ЦПК України,суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5, діючої в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2018 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зобов’язання ОСОБА_3 припинити будівельні роботи щодо квартири № АДРЕСА_3 і в цій частині постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити проведення ОСОБА_3 будівельних робіт щодо квартири № АДРЕСА_3.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25.05.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9