Постанова № 74262545, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4240/18

Номер справи місцевого суду: 495/1095/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Справа №495/1095/18

Провадження №22-ц/785/4240/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Військової частини А2062, заінтересовані особи – державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпровській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання бездіяльності (рішення) неправомірними, визнання постанови незаконною та її скасування, зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Військової частини А2062 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Прийомова О.Ю.,15 лютого 2018 року, в м. Білгород-Дністровському Одеської області,

встановив:

У лютому 2018 року Військова частина А2062 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при здійсненні ним примусового виконання вироку Білгород-Дністровського районного суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 збитків на суму 5740,00 грн.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою Військової частини А2062, заінтересовані особи – державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання бездіяльності (рішення) неправомірними, визнання постанови незаконною та її скасування, зобов’язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі Військова частина А2062, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року у справі №495/1095/18 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції хибно визначився, що скарга військової частини на бездіяльність державного виконавця має розглядатися за приписами адміністративного судочинства, та не звернув увагу на правову позицію Верховного Суду України в цьому питанні, яка є обов’язковою для всіх судів при розгляді справ.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Військової частини А2062 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі , суд першої інстанції виходив з того, що скарги на дії чи бездіяльність та рішення державного виконавця при виконанні ним виконавчих листів, виданих на підставі вироків у кримінальній справі стосовно задоволення цивільного позову розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Проте з такими висновками погодитися не можна .

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що вироком від 06.03.2017 року Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області визнано винним ОСОБА_3 за ч.3 ст. 410 КК України, та яким цивільний позов прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з ОСОБА_3 в розмірі 5 740,00 грн. задоволено.

На виконання вищевказаного вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про стягнення з засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі Міністерства оборони України шкоду заподіяну державі в сумі 5 740,00 грн., 24.07.2017 року судом було видано виконавчий лист.

15.08.2017 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 було винесено постанову ВП № 54512453 про відкриття виконавчого провадження та направлено її всім учасникам провадження.

Постановою від 14.12.2017 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 було повернуто виконавчі документи стягувачу без виконання.

Військова частина А2062 оскаржила такі дії державного виконавця до Білгород-Дністровського районного суду м. Одеси в порядку цивільного судочинства / а.с.1-5/.

Згідно з вимогами частин четвертої та п’ятої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Підстави, порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачено статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до частини четвертої та п’ятої цієї статті форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Тобто інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним із позовним провадженням, унормованим ЦПК.

Відповідно до вимог статей 383, 384 ЦПК України ,в редакції чинною до 15.12.2017 року, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Крім того, відповідно до вимог статті 85 Закону № 606-XIV скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Оскільки військова частина А2062 оскаржує постанову державного виконавця про повернення виконавчого листа №495/398/17, виданого 24.07.2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за вироком суду, яким задоволено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави в особі в/ч А2062 завданої кримінальним порушенням шкоди у розмірі 5740,00 грн., то скарга на бездіяльність державного виконавця при виконанні цього судового рушення підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 року у справі № 6-294цс16, та Верховним Судом в постанові від 28.03.2018 року ,справа № 724/689/16-а.

Суд першої інстанції, не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга Військової частини А2062 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376,381-384, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Військової частини А2062 задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року скасувати.

Справу направити до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25.05.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6