Ухвала суду № 74260635, 22.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7502/17 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 11-кп/783/114/18 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Романюка М.Ф.

суддів Галапаца І.І., Березюка О.Г.

при секретарі Стойко Р.З.

за участю прокурора Ванчака А.Л.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора Брилінського М.Є. на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою замінено засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, невідбуту частину покарання за вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 08.05.2015 р. за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, 70, 71 КК України, а саме 11 місяців 1 день більш м’яким у виді обмеження волі.

Не погоджуючись із прийнятим судом рішенням прокурор Брилінський М.Є. подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні спільного клопотання ДУ «Личаківська ВК №30»та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким у порядку передбаченому ст..82 КК України щодо засудженого ОСОБА_1 В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно до ч.2 ст.61 КК України обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років, а тому застосування цього покарання можливе у порядку заміни позбавлення волі або невідбутої його частини на підставі ст. 82 КК України, однак у межах встановлених даною статтею.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив таку задоволити, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які заперечили апеляційну скаргу прокурора, просили залишити ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається у межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно ч. 3 даної норми Закону заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до п.п.2, 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст. 82КК України). Під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.

Згідно ст. 82 КК України та Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року №2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», заміна невідбутої частини покарання більш м’яким відповідно до ст. 82 КК України ОСОБА_1 можлива після відбуття ним 1/2 призначеного строку покарання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 станом на день затвердження спільного клопотання адміністрації Державної установи «Личаківської виправної колонії (№30)» у Львівській області та Голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким у виді обмеження волі відносно засудженого ОСОБА_1, тобто на 28 вересня 2017 року, відбув більше 1/2 покарання -3 роки 19 днів, не відбув 1 рік 1 місяць 11 днів, а тому отримав право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

На переконання колегії суддів, висновок суду першої інстанції про застосування до засудженого ОСОБА_1 положень ст. 82 КК України, з огляду на те, що останній став на шлях виправлення є вірним та обґрунтованим.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що на час розгляду клопотання судом першої інстанції невідбута засудженим ОСОБА_1 частина покарання складала менше одного року (ч.2 ст.62 КК України) є безпідставними з огляду на те, що покарання засудженому ОСОБА_1 не призначалось, а було замінене на більш м’яке та при цьому основним критерієм для прийняття рішення є умова того, що особа стала на шлях виправлення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції не допущено.

За таких обставин, колегія суддів визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким засудженому ОСОБА_1 законною, підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу прокурора Брилінського М.Є. – залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким засудженому ОСОБА_1 – без змін.

Головуючий

Судді