Рішення № 74260526, 15.05.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2121/18

Провадження № 2/500/2038/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Сирбу Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, –

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт її постійного проживання разом з ОСОБА_4, на час відкриття спадщини, а саме на 13.04.2009 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Дружби, №77 та визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,96 га, розташовану на території Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського ,свої вимоги мотивує тим, що вищевказана земельна ділянка належить ОСОБА_4. 13.04.2009 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане майно. Заповіту ОСОБА_4 не залишила. Спадкоємцями за законом першої черги являються діти спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовився. Позивач прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв’язку з тим, що нею пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши думку представника позивача, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,96 га, розташована на території Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 456862, виданого Ларжанською сільською Радою народних депутатів 07.02.2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-09-340.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 182305 від 13.04.2009 року, виданого 14.04.2009 року Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 померла 13.04.2009 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,96 га, розташована на території Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 51207288 від 13.03.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлої 13.04.2009 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІ-ЖД № 339121, виданим 22.02.1977 року Новонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;

- донька ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 412604, виданим 10.04.1974 року Новонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-ЖД №320220, виданим 27.10.1991 року Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого, ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище не «Задачіна».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 від прийняття спадщини після ОСОБА_4, померлої 13.04.2009 року, відмовився

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 мешкав разом з ОСОБА_4, на час відкриття спадщини, а саме на 13.04.2009 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Дружби, №77, що підтверджено показами, допитаних в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що ОСОБА_8 мешкала разом із матір’ю за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Дружби, №77 по день її смерті. Крім того, вказаний факт підтверджується довідкою Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №215 від 13.03.2018 року.

Тобто, ОСОБА_2 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_9 №118/02-14 від 13.03.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що нею пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Вислухавши, думку представника позивача, заслухавши покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у зв’язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), разом з ОСОБА_4, на час відкриття спадщини, а саме на 13.04.2009 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Дружби, №77.

Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 13.04.2009 року, право власності на земельну ділянку площею 2,96 га, розташовану на території Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 456862, виданий Ларжанською сільською Радою народних депутатів 07.02.2003 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-09-340).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2018 року.

Суддя: ОСОБА_10