Рішення № 74260362, 14.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2129/18

Провадження № 2/520/3952/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Коваленко О.Б.

за участю секретаря Маценко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій позивач просить суд: позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягувати з ОСОБА_2 на користь Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на день стягнення, починаючи з 22.02.2018 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5; стягувати з ОСОБА_1 на користь Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на день стягнення, починаючи з 22.02.2018 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що з 22 липня 2016 року згідно з розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради №683 від 21.10.2016 року в КП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» тимчасово на повному державному забезпеченні знаходиться малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. 21.07.2016 року батьки малолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишили дитину у КУ «Міський спеціалізований будинок дитини №1», про що свідчить відповідний акт від 21.07.2016 року.21.07.2016р. батьки дитини звернулись до служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою з проханням тимчасово, строком на 6 місяців, влаштувати малолітнього ОСОБА_3 до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення. Малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6., має малолітнього брата ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 який, зі слів матері дитини, проживає разом з бабою малолітнього за адресою: АДРЕСА_5. Термін перебування малолітнього в дитячому державному закладі на повному державному забезпеченні закінчився 22 січня 2017 року. За час перебування малолітнього його відвідують батьки, але допомоги у вихованні та утриманні не надають, не вжили жодних заходів задля повернення сина до родини, посилаючись на вимоги п.1 ст.164 Сімейного кодексу України, а саме: мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Враховуючи, що батьки дитини - гр. ОСОБА_2, та гр. ОСОБА_1, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток сина, не вжили жодних заходів для повернення малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сім'ю на виховання, всі зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як винну поведінку батьків дитини та свідоме нехтування ними своїх батьківських обов'язків. Позовні вимоги просять задовольнити.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Коваленко О.Б.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення якого належним чином повідомлений, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення якого належним чином повідомлений, представник надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце проведення якого повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Представник третьої особи служби у справах дітей Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення якого належним чином повідомлений.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Вивчивши, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 народився ОСОБА_3, про що 13 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 251 (а.с.4). В графі батько вказано - ОСОБА_2. В графі матір вказано - ОСОБА_1.

Відомості про батька дітей внесені відповідно до вимог 126 СК України.

Відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 21 жовтня 2016 року № 683 влаштовано малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення тимчасово, строком на шість місяців.

Згідно з розпорядженням Київська районна адміністрація Одеської міської ради від 27.10.2017 року № 962/01-11 вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до ст. 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до положень ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Крім того, відповідно до положень принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб , які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Згідно зі ст. 180, ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1762 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 164 п. 2 ч.1, 165, 166, 180-182 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» (65038, м.Одеса, пров.Монастирський, буд.3) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_2), треті особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради (65000, м.Одеса, вул.Ак.Корольова, 9), Служба у справах дітей Одеської міської ради (65000, м.Одеса, вул.Дерибасівська,8) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» (65038, м.Одеса, пров.Монастирський, буд.3) аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на день стягнення, починаючи з 22.02.2018 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягувати з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_4, ІНН НОМЕР_2) на користь Комунальної установи «Міський спеціалізований будинок дитини №1» (65038, м.Одеса, пров.Монастирський, буд.3) аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на день стягнення, починаючи з 22.02.2018 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_4, ІНН НОМЕР_2) в рівних частках, на користь держави судовий збір в сумі 1762 гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Суддя Коваленко О. Б.