Постанова № 74260339, 21.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/954/18 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/799/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1П.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і ОСОБА_2,

за участю: секретаря Цапа П.М.;

адвоката ОСОБА_3 – представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) „Українська інноваційна компанія” про захист прав споживача шляхом стягнення сум депозиту (а.с. 13).

Згадану ухвалу оскаржив відповідач - ПАТ „Українська інноваційна компанія”.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та «справу передати на розгляд за територіальною підсудністю до Сєверодонецького міського суду Луганської області», покликаючись на її незаконність та порушення норм процесуального права.

Вважає, що спірні правовідносини не регулюються нормами Закону України „Про захист прав споживачів”, а врегульовані параграфом 3 „Банківський вклад” глави 71 ЦК України та Законом України „Про банки та банківську діяльність”, а тому на спірні правовідносини поширюється загальне правило про підсудність справи за місцезнаходженням відповідача.

Стверджує, що відповідач не є банківською установою, а тому не може бути відповідачем в контексті саме Закону України „Про захист прав споживачів” (а.с. 17-18).

Апелянт, будучи своєчасно (20.04.2018 року) належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду справи (а.с. 47), явку свого представника в судове засідання не забезпечив і про причини такої неявки суд не повідомив, що (у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України), не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1) і що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2); частиною 2 ст. 27 ЦПК України – що позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з ЄДРЮО, а ч.5 ст. 28 ЦПК України – що позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” міститься роз’яснення про те, що до відносин, які регулюються Законом України „Про захист прав споживачів”, належать, зокрема, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (в тому числі про відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій).

Як стверджується матеріалами справи, 11 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством „Український інноваційний банк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Українська інноваційна компанія”) в особі Дрогобицької ФАТ „Укрінбанк” за місцем знаходження згаданої Філії (у м. Дрогобичі) та позивачкою ОСОБА_4 (як вкладником) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) фізичної особи „Класичний” (а.с. 6-7) і предметом позовних вимог за позовом ОСОБА_4 (як вкладника) є стягнення з відповідача згаданого банківського вкладу (депозиту), який знаходиться на рахунку позивачки, відкритому їй відповідачем на виконання умов згаданого Договору банківського вкладу (депозиту).

Відтак, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України „Про захист прав споживачів”, а тому у суду не було правових підстав для повернення даного позову ОСОБА_4 з підстав непідсудності даної справи Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області, оскільки позивачка проживає і є зареєстрованою на території міста Дрогобича.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням правил підсудності і доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” залишити без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 24 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: