Ухвала суду № 74259614, 23.05.2018, Городоцький районний суд Львівської області

441/774/18

2/441/504/2018

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.05.2018 року суддя Городоцького районного суду Львівської обл. Українець П.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 21.05.2018р. звернувся в суд із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Городоцький РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 13.02.2018р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 943 про стягнення із нього в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № LVGWSE00000111 від 29.01.2007р. в сумі 84 624 грн. 17 коп. за період із 29.01.2007р. по 17.05.2017р. Одночасно подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі вищеозгначеного виконавчого напису.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.

Із частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку було ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року» від 17 липня 1997 року вбачається, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Як роз’яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується в т.ч. зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів, інше.

Так, 13.02.2018р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 943 про стягнення із ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № LVGWSE00000111 від 29.01.2007р. в сумі 84 624 грн. 17 коп. за період із 29.01.2007р. по 17.05.2017р.

На виконання вищеозначеного виконавчого напису головним державним виконавцем Городоцького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. ОСОБА_3 20.04.2018р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56236177, в цей же день – постанову про арешт майна боржника.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може призвести до порушення його прави чи інтересів, ускладнити виконання рішення суду, приходжу висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 261, 353 ЦПК України,

у х в а л ю ю :

заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. на ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 13.02.2018р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 943 про стягнення із ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1 «д», ЄДРПОУ 14360570), заборгованості за кредитним договором № LVGWSE00000111 від 29.01.2007р. в сумі 84 624 грн. 17 коп. за період із 29.01.2007р. по 17.05.2017р.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію даної ухвали направити позивачу, роз'яснивши необхідність звернутися у Городоцький районний відділ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. із заявою про пред’явлення її до виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Cуддя Українець П.Ф.