Постанова № 74259100, 25.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 318/444/18Головуючий у 1-й інстанції Васильченко В.В.Пр. № 22-ц/778/1955/18Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді – доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив визнати виконавчий напис від 29.06.1999 року № 704, вчинений ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, щодо звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року (а.с. 11) вищезазначена цивільна справа передана на розгляд Печерському районному суду міста Києва.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 17-22) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати.

З 15.12.2017 року набрала законної сила нова редакція ЦПК України, саме нею керувався суд першої інстанції при вирішенні питання та саме нею має керуватись апеляційний суд при апеляційному перегляді цієї справи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 38), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.с. 42).

Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідачем та третьою особою відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі апеляційному суду у встановлений апеляційним судом строк наданий не був (а.с. 38, 40, 44).

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, передаючи цю справу на розгляд Печерському районному суду міста Києва, керувався ст. ст. 27, 31, 187, 354 ЦПК України, та виходив із наступного.

Відповідно до ст. 27 ч. 2 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Звертаючись саме до Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з даним позовом, позивач посилався на те, що юридична адреса відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» знаходиться у місті Дніпро по вул. Набережній Перемоги, 50.

Між тим, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням (юридичною адресою) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, отже знаходиться поза юрисдикцією Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Згідно із ст. 31 ч. 1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на те, що місцезнаходженням відповідача є адреса, яка відноситься до Печерського району м. Києва дана цивільна справа не підсудна Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області, у зв’язку з чим, вирішуючи питання про направлення справи за підсудністю, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Оскільки, встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні питання підсудності (непідсудності) цієї справи Кам'янсько-Дніпровському районному суду Запорізької області у цій справі керувався виключно правилами підсудності цієї справи за місцезнаходженням юридичної особи - Банку, як відповідача (ст. 27 ЦПК України).

При цьому, суд першої інстанції не звернув належної уваги на ст. 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача), зокрема ч. 12 останньої.

За змістом якої: позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,…можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

Встановлено, що у своєму позові у цій справі позивач ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 саме просив визнати виконавчий напис від 29.06.1999 року № 704, вчинений ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, щодо звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всього на суму 16395,49 грн. таким, що не підлягає виконанню (а.с.2-3).

Вищезазначений виконавчий напис нотаріуса на час подачі вищезазначеного позову позивачем до суду першої інстанції знаходився саме на виконанні у Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.10.2017 року у ВП № 54487659 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 , копія якої додавалась позивачем до його вищезазначеної позовної заяви у цій справі (а.с. 5).

В силу вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (місце виконання) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Встановлено, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача ОСОБА_2 є Кам'янсько-Дніпровський район Запорізької області (копія паспорту позивача з відміткою про його реєстрацією за цією адресою а.с. 4 тощо).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

При вищевикладених обставинах, позивач мав право на подачу вищезазначеного позову у цій справі саме до Кам'янсько-Дніпровському районному суду Запорізької області, та остання підсудна цьому суду в силу вимог ст. 28 ч. 12 ЦПК України.

А тому, підстави для передачі цієї справи на розгляд Печерського районного суду м. Києва у цій справі відсутні.

За таких обставин, доводи позивача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, в силу вимог ст. 379 ЦПК України та підлягає скасуванню з направленням справи (вирішення питання) для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також встановлено, що позивачем ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір у сумі 352,40 грн. (а.с. 36).

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи (вирішення питання) для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов’язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 27-28, 141, 367, 369 ч. 2, 371-372, 374, 379, 381-384, п.п. 8,9 Перехідних положень ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 25 травня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_7ОСОБА_8