Рішення № 74258914, 23.05.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/817/17

пр.№2/336/51/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі судді Жупанової І.Б., за участю секретаря судового засідання Падалка А.Р., розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №336/817/17, пр.№2/336/51/2018 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

13.02.2017 року ПАТ Страхова компанія «ВУСО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про відшкодування шкоди в порядку регресу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю автомобіля марки ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (власник авто згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – ОСОБА_2) автомобілю Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, відповідальність якого застрахована ПАТ «Страхова ОСОБА_5 «ВУСО», завдано механічні пошкодження. Оскільки застрахований автомобіль було пошкоджено, страхова компанія виплатила ТОВ «ОСОБА_5 Україна» згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1386044-02-08-01 від 25.07.2014 року в рахунок відшкодування завданих збитків грошові кошти в загальній сумі 104 830 грн., 96 коп.

Посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який в добровільному порядку заподіяну шкоду не відшкодував, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в порядку регресу суму виплаченого відшкодування в розмірі 104 830 грн. 96 коп., а також судові витрати на оплату судового збору.

Ухвалою суду від 02.02.2018 року справу прийнято до провадження судді Жупанової І.Б. від судді Карабак Л.Г., постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.03.2018 року, яке було відкладено за клопотанням представника відповідачів.

03.04.2018 року ухвалою суду підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду на 26.04.2018 року, яке було відкладено у зв’язку з неявкою відповідача ОСОБА_1, про належне повідомлення якого відомості відсутні.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, надав до суду заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги в частині стягнення суми з ОСОБА_1 визнає в повному обсязі в розмірі 104830,96 грн., оскільки він є винною особою у вчиненому ДТП, а в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 виплаченого страхового відшкодування не визнає, оскільки вона є неналежним відповідачем у справі та право володіння на автомобіль на законній підставі перейшло до ОСОБА_1 до того, як сталася ДТП, а, отже належним відповідачем є ОСОБА_1

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши надані сторонами письмові джокази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатньості, заяви сторін, суд на їх підставі встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1386044-02-08-01 від 25.07.2014 року, укладеного між ТОВ «ОСОБА_5 Україна» та ПАТ «СК «ВУСО», за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля Mitsubishi Outlander – JMBXTCW5WCU000295 , державний номер НОМЕР_2.

На підставі вказаного договору між позивачем і страхувальником виникли правовідносини, що випливають з договору страхування - обов'язок відшкодування шкоди при настанні страхового випадку, врегульовані ст. 979 ЦК України, у відповідності до якої за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

29.11.2014 року у місті Запоріжжя сталася ДТП за участю автомобіля марки ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (власник авто згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – ОСОБА_2), та автомобіля Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті якої автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Про вказані обставини свідчить довідка про обставини ДТП видана ВДАІ.

В результаті вказаної ДТП автомобілю Mitsubishi Outlander було завдано пошкоджень, що підтверджується протоколом огляду ТЗ від 02.12.2014 року.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2014 року винним у вищезазначеній ДТП визнаний ОСОБА_1, який відповідно до цієї постанови притягнутий до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі Рахунку з СТО Страховиком було визначено розмір збитків та виплачене страхове відшкодування в загальному розмірі 104830, 96 грн.

Згідно рахунку № 01003 від 03.12.2014 року страхове відшкодування було виплачене на рахунок СТО, що здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля, про що було складено страховий акт № 80-02 від 16.01.2015 року.

В результаті повторного огляду автомобіля на ТОВ «Ніко-Запоріжжя» на предмет прихованих недоліків було проведено заміну ричагу підвіски задньої, та відповідно Страховиком за Рахунком-фактурою № М-00000017 та Нарядом-замовленням №НЗ020670 ПрАТ «СК «ВУСО» було сплачено на рахунок СТО суми в розмірі 495,90 грн. та 4935,00 грн. Крім того було додатково оплачено рахунок № 00134 від 13.02.2015 р. за лако-фарбові роботи та роботи з полірування автомобіля, що зафіксовано актом додаткового огляду прихованих дефектів від 13.02.2015 року. Додатково було сплачено рахунки за заміну виявлених прихованих пошкоджень, та різницю в цінах на деталі, у зв’язку у змінах в каталозі.

В добровільному порядку виплати, що проведені страховиком - позивачем, винною в ДТП особою не відшкодовані.

Стаття 27 Закону України «Про страхування» передбачає, що страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток, у повному обсязі.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК).

Доказами, наданими позивачем, які судом визнаються належними і допустимими, відповідачем не спростовані і визнаються, підтверджено розмір страхового відшкодування, що виплачено позивачем страхувальникові внаслідок страхового випадку, який становить 104 830 грн. 96 коп.

За змістом ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК), а відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з цього, у відповідача ОСОБА_1 виникло зобов'язання відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок його винних дій, яке виконане позивачем перед третьою особою, а, отже, позивач має право зворотньої вимоги до винної особи.

На момент ДТП, внаслідок якої завдано шкоди автомобілю Mitsubishi Outlander, яка відшкодована позивачем, ОСОБА_1 був водієм, то ж експлуатував транспортний засіб на законних підставах, що вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2014 року, крім того обставин неправомірності володіння транспортним засобом, яким керував ОСОБА_1, в діях останнього не встановлено.

Відповідно до п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» , якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є винною особою у ДТП, яка сталася 29.11.2014 року, суд приходить до висновку, що позивач, як особа, що відшкодувала шкоду, завдану з вини ОСОБА_1 має право зворотної вимоги до нього у розмірі виплаченого страхового відшкодування, сума якого становить 104 830 грн. 96 коп., а, відтак, право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є порушеним і підлягає захисту в обраний ним спосіб, що відповідає ст. 16 ЦК України, шляхом стягнення суми відшкодування з ОСОБА_1

Стосовно позовних вимог до відповідача ОСОБА_2, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки вона є неналежним відповідачем у справі тому як на момент вчинення ДТП володільцем автомобіля був саме ОСОБА_1, і саме з його вини воно відбулось.

Згідно з ч. 2 п. 4 Постанови № 6 від 27.03.1992 року Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до обставин справи, під час скоєння ДТП за кермом автомобіля ВАЗ 2109, знаходився ОСОБА_1, при цьому в нього було в наявності свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вищевказане авто, а, отже, саме в його управлінні на законних підставах перебував автомобіль - джерело підвищеної небезпеки.

Норми права, що зазначені позивачем в позові, як його підстава, затосовані судом.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у сумі 1600 грн.

Керуючись . 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, п/р 26506000000761 в ПАТ «Укрсоцбанк», код ЕДРПОУ 31650052, МФО 300023, отримувач ПрАТ «СК «ВУСО» до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, адреса: м. Запоріжжя, пров. Горіхівський, 14), – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 104 830 (сто чотири тисячі вісімсот тридцять) гривень 96 коп.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, п/р 26506000000761 в ПАТ «Укрсоцбанк», код ЕДРПОУ 31650052, МФО 300023, отримувач ПрАТ «СК «ВУСО»Позовні до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_4, адреса: м. Запоріжжя. вул. Архітектурна, 3), про солідарне з ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Шевченківського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Суддя: І.Б. Жупанова