Постанова № 74258305, 23.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 569/12474/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Єфремової О.С.,

представника позивача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "01" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил , -

суддя в 1-й інстанції - Перпшко О.О.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду із адміністративним позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить постанову про порушення митних правил №0409/20400/17 від 01 червня 2017 року - скасувати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки отримання паспорта громадянина України не є доказом його не проживання на території США з 2011 року. Доказів, які б підтверджували його зняття з консульського обліку в США в 2011 році відсутні. Враховуючи те, що він до 18 грудня 2014 року постійно проживав в США, перебував на постійному консульському обліку Генерального консульства України в Сан-Франциско, тому він мав право на здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування в березні 2015 року, а відтак постанова від 01.06.2017 року підлягає скасуванню судом. Крім того, вказує, що постанова була винесена з порушенням строків, зазначених у ч.1 ст. 467 МК України.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області позов ОСОБА_2 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил №0409/20400/17 від 01 червня 2017 року - задоволено.

Скасовано постанову Рівненської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил від 01 червня 2017 року №0409/20400/17 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України і закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить рішення суду від 01.03.2018р. скасувати з підстав порушення судом норм процесуального та матеріального права, та прийняти нове про відмову в позові.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24 травня 2017 року заступником начальника відділу оперативного реагування та моніторингу ризикових операцій Управління протидії митним правопорушенням Рівненської митниці ДФС ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил №0409/20400/17 у відсутності позивача - особи, що притягається до адміністративної відповідальності. В протоколі зазначена суть порушення митних правил позивачем, а саме: позивач заявив органам доходів і зборів з метою неправомірного звільнення від митних платежів неправдиві відомості щодо істотних умов ввезення транспортного засобу (фактичної дати переселення на постійне місце проживання в Україну), надав з цією метою документи, що містять неправдиві дані. Орган доходів і зборів прийшов до висновку, що позивач в результаті протиправних дій ухилився від сплати митних платежів на загальну суму 510 833,21 грн. під час митного оформлення автомобіля марки «HONDA», модель «ODYSSEY 3.5», ідентифікаційний номер (кузова) 5FNRL38736B4540441, реєстраційний номер 6EEB448 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ№205070000/2015/009739 від 17 березня 2015 року.

01 червня 2017 року заступником начальника Рівненської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 при розгляді матеріалів справи про порушення митних правил №0409/20400/17, за ознаками вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, винесена постанова в справі про порушення митних правил, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів в розмірі 1 532 499,63 грн. Порушення вказані аналогічні тим, які зазначені в протоколі про порушення митних правил №0409/20400/17 від 24 травня 2017 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 01 червня 2017 року вбачається, що 04 березня 2015 року позивач звернувся у Волинську митницю Міндоходів із заявою стосовно митного оформлення автомобіля марки «HONDA», модель «ODYSSEY 3.5», ідентифікаційний номер (кузова) 5FNRL38736B4540441, реєстраційний номер 6EEB448,із наданням пільг в оподаткуванні митними платежами, передбачених законодавством України для громадян, які переселяються на постійне місце проживання в Україну.

17 березня 2015 року декларантом ТОВ «Вестброк» подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №205070000/2015/009739, у графі 31 якої зазначено «1. Переселення на постійне місце проживання гр. України ОСОБА_2: Легковий автомобіль, який був у використанні - 1 шт., призначений для використання по дорогах загального користування, марка - «HONDA», модель - «ODYSSEY 3.5», календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення - 2006, номер кузова - 5FNRL38736B4540441, тип кузова - легковий універсал, номер двигуна - j35Ф6, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів двигуна - 3500 см. куб., потужність - 187 кВт, маса в разі повного завантаження - 2730 кг, загальна кількість місць, включаючи водія - 7, категорія ТЗ за документами виробника МІ. Колісна формула - 4x2. Виробник - «Honda manufacturing Of Alabama», US. Торговельна марка «Honda». Загальна фактурна та митна вартість транспортного засобу задекларована в сумі 3500 доларів США (або 76196,33 гривні по курсу НБУ станом на дату оформлення митної декларації).

Відповідно до графи 36 вищезазначеної митної декларації позивачу надано пільгу, визначену підпунктом «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України - транспортні засоби особистою користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТ ЗЕД та товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну (код пільги - 301).

До митного контролю та митного оформлення транспортного засобу позивач надав наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон КР 02529 виданий органом 3USA3 09 червня 2011 року; паспорт громадянина України АЮ 253514, виданий 25 лютого 2015 року Маневицьким PC УДМС України у Волинській області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03 червня 2013 року RВ 160512390; довіреність від 03 лютого 2015 року НАК 966884; сертифікат відповідності від 26 грудня 2014 року № UA1.193.0154738-14 та експертний висновок Волинської ТПП №Т-154 від 27 лютого 2015 року.

17 березня 2015 року Волинською митницею ДФС було проведено митне оформлення зазначеного транспортного засобу із звільненням від оподаткування.

05 січня 2017 року листом 46/9/17-00-13-02-04 Головне управління ДФС в Рівненській області направило відповідачу акт про результати документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 17 березня 2015 року №205070000/2015/009739.

Згідно зазначеного акта Любомльський міжрайонний відділ Управління Служби безпеки України у Волинській області листом від 15 березня 2016 року №54/32-326 повідомив Волинську митницю ДФС про те, що позивач з метою ухилення від сплати платежів при ввезенні на митну територію України автомобіля марки «HONDA», 2006 року випуску, подав до митного оформлення недостовірні відомості, що свідчили про нібито його переїзд на постійне місце проживання із США в Україну у 2014 році. До митного оформлення подано закордонний паспорт серії КР №025259, виданий 09 червня 2011 року, на 5 сторінці якого містились відмітки про анулювання консульського обліку в США (м. Сан-Франциско) від 18 грудня 2014 року. Також, до митного оформлення подано паспорт громадянина України серії АЮ №253514, виданий Маневицьким PC УДМС України 25 лютого 2015 року, яким засвідчено, що особа, яка повернулась на постійне місце проживання в Україну, оформила вказаний паспорт через два місяці після переселення, тобто має право на звільнення від оподаткування митними платежами. При цьому позивач згідно інформації УДМС України в Рівненській області 02 серпня 2011 року звернувся із заявою щодо повернення на постійне місце проживання в Україну та 03 серпня 2011 року документований паспортом громадянина України МЮ 271651.

Паспорт серії АЮ №253514, виданий Маневицьким PC УДМС України 25 лютого 2015 року, позивач отримав шляхом заміни паспорта громадянина України серії МЮ №390682, виданого Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області від 26 січня 2015 року у зв'язку із порчею. Паспорт серії МЮ №390682 позивач отримав взамін паспорта громадянина України серії МЮ №271651 від 03 серпня 2011 року у зв'язку із порчею.

У зв'язку із видачею позивачу паспорта громадянина України 03 серпня 2011 року відповідачем зроблено висновок, що на день подання митної декларації 17 березня 2015 року позивач постійно проживав на території України з 03 серпня 2011 року, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Порядок звільнення від оподаткування митними платежами, передбаченими законодавством України під час переселення громадян на постійне місце проживання в Україну регулюється нормами ст.374 Митного кодексу України.

Відповідно до п. п. б п.3 ч.10 ст.374 МК України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років: транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.

Згідно з ч.11 ст.374 МК України товари за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну із звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до цього Кодексу, підлягають постановці на тимчасовий облік в державних реєстраційних органах на строк до двох років з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами та можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам (крім членів сімей таких громадян) упродовж двох років з дня ввезення на митну територію України лише після сплати особами, які ввезли їх в Україну, всіх митних платежів за ставками, чинними на день подання митної декларації.

Таким чином, законодавцем окреслено такі умови звільнення від оподаткування митними платежами товарів, які призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну (у тому числі транспортні засоби):

- ввезти транспортний засіб протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні (наявність посвідки на постійне місце проживання в Україні);

- надати документальне підтвердження того, що до дня видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років;

- надати документальне підтвердження того, що до дня видачі посвідки на постійне місце проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.

Згідно з вимогами ст.374 МК України, обов'язковою умовою для звільнення від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України є переселення на постійне місце проживання в Україну.

Питання ввезення громадянами на митну територію України транспортних засобів при переселенні на постійне місце проживання в Україну регулюється Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за № 1428/11708 (далі - Правила №1118).

Відповідно до п. 7 Правил №1118 власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії, крім іншого, паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном.

Як визначено п.4.1. Розділу III Правил №1118, при необхідності вирішення питання про можливість звільнення транспортного засобу від оподаткування посадова особа митного органу, яка здійснює митне оформлення транспортного засобу, перевіряє відомості та відмітки в документах на відповідність вимогам Закону:

- постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року (зараз три роки) (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);

- перебування ТЗ у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на ТЗ до дати: для іноземців та осіб без громадянства - отримання посвідки на постійне проживання або отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України);

- перебування ТЗ на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року (для іноземців та осіб без громадянства - з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; для громадян України - з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку - до дати отримання паспорта громадянина України).

Пунктом 45 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Підтвердженням постійного місця проживання особи - громадянина України - нерезидента може бути документ (відмітка в паспорті), що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном.

Відповідно до п. 2.1 розд. ІІ Правил ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України від 17.11.2011 № 337, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.12.2011 за № 1458/20196, громадяни України, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, приймаються на постійний консульський облік.

Консульський облік полягає в реєстрації в закордонних дипломатичних установах України громадянина України, який постійно проживає за кордоном, шляхом внесення даних про громадянина України до облікової картки та електронного реєстру громадян України, які постійно проживають за кордоном, що ведеться в закордонних дипломатичних установах за встановленою формою, проставлені в дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини відповідної відмітки (штампу).

Згідно з даними паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7, виданого 09 червня 2011 року, позивач 09 січня 2007 року був прийнятий на консульський облік в Генеральному консульстві України в Сан-Франциско з відміткою про постійне місце проживання в США. 18 грудня 2014 року він був знятий з консульського обліку, про що у паспорті стоїть відповідна відмітка (а.с.54).

Зазначений паспорт громадянина України для виїзду за кордон був пред'явлений позивачем під час митного оформлення транспортного засобу в березні 2015 року, що не заперечується відповідачем.

Відповідач належними доказами даний факт не спростував, доказів які б підтверджували зняття позивача з консульського обліку в США у 2011 році суду не надав. Будь-яких доказів того, що відмітка консульської установи є підробленою також суду не надано. Також, відповідачем подано суду лист Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області №03/1-11939 від 08 грудня 2017 року, згідно якого паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії КР №025259 14 листопада 2013 року заявлений як втрачений.

Враховуючи приписи ч.2 ст.77 КАС України, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги лист №03/1-11939 від 08 грудня 2017 року , оскільки вказаний доказ не був покладений в основу оскаржуваної постанови.

З приводу місця проживання позивача в період з 2011 року по 2014 рік, суд зазначає наступне.

На підтвердження свого постійного проживання в США позивачем надано до суду наступні документи: копію посвідчення постійного резидента дійсної до 19 вересня 2018 року (Permanent Resident Card) з нотаріально посвідченим перекладом з англійської на українську мову (а.с.98,110); копію картки соціального забезпечення №543-71-0853 (Social Security) з нотаріально посвідченим перекладом з англійської на українську мову (а.с.99,111); копію довідки з місця роботи від 07 грудня 2017 року (Proof of employment letter) з нотаріально посвідченим перекладом з англійської на українську мову (а.с.100, 101); копію персональної податкової декларації США за 2012 рік з нотаріально посвідченим перекладом з англійської на українську мову (а.с.106-109); копію персональної податкової декларації США за 2014 рік з нотаріально посвідченим перекладом з англійської на українську мову (а.с.102-105).

Згідно інформації, яка міститься в Управлінні Державної міграційної служби в Рівненській області позивач зареєстрований за адресою: в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25 вересня 2015 року. Суд прийшов до висновку, що зазначені вище докази підтверджують, що позивач дійсно постійно проживав, а також працював на території США у 2011-2014 роках на законних підставах. Доказів того, що позивач проживав на території України у період з 02 серпня 2011 року по 18 грудня 2014 року відповідачем суду не надано, оскільки факт видачі паспорта громадянина України не є підтвердженням факту постійного проживання в Україні.

Таким чином саме з моменту проставлення штампу про зняття з 18 грудня 2014 року з консульського обліку в США, в паспорт позивача серії КР 025259, виданого 09 червня 2011 року, у нього виникло право на ввезення на пільгових умовах (звільнення від сплати митних платежів) транспортного засобу особистого користування.

За змістом ст.485 Митного кодексу України особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант.

Зокрема, в порушенні ст.485 МК України передбачається наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Судом достовірно встановлено, що позивач при ввезенні на територію України транспортного засобу марки в режимі звільнення від оподаткування митними платежами товарів, які призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну повністю дотримався вимог, які встановлені ст.374 Митного кодексу України.

Позивач не вчинив умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення. Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення відповідачем, суд дійшов правомірного висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, скасувавши постанову Рівненської митниці ДФС України в справі про порушення митних правил №0409/20400/17 від 01.06.2017 року за ст.485 МК України відносно позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "01" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "24" травня 2018 р.