Постанова № 74258253, 21.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1867/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Калуського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів, (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3 ; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16 год. 02 хв. 24.01.2018р. м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 29.01.2018р.),-

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Калуського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 384202,75 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року адміністративний позов задоволено з тих підстав, що проведення капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності перед потерпілим ОСОБА_4 від нещасного випадку, відповідачем в добровільному порядку не виконано, то капіталізовані платежі в розмірі 384202,75 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Калуського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_2, вважаючи таке незаконним, винесеним із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при вирішенні даної справи суд першої інстанції не врахував, що припинення суб'єкта підприємницької діяльності відбулось на підставі заяви, а не внаслідок банкрутства, тому на нього не поширюються положення Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765.

Також апелянт вважає, що шкоди здоров'ю потерпілому не заподіював, при настанні страхового випадку зобов'язання з відшкодування шкоди виникає тільки у страховика - Фонду соціального страхування, а у роботодавця обов'язок виникає тільки щодо сплати страхових внесків за застрахованих осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 07.12.2001 року здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Відповідно до трудового договору від 24.01.2006 року, зареєстрованого у державній службі зайнятості, у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 перебував ОСОБА_4

23.06.2007 року, під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав виробничу травму, що підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

ОСОБА_4 перебуває на обліку в Калуському відділені Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 24.10.2007 року ОСОБА_4 втратив 30% професійної працездатності та отримав третю групу інвалідності. Під час повторного переогляду за висновками МСЕК від 22.06.2016 року серії АБ №0036524 потерпілому ОСОБА_5 визначено втрату професійної працездатності 30% та ІІІ група інвалідності, з повторним оглядом 22.06.2019р.

Постановою Калуського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 07.09.2017 року потерпілому ОСОБА_4 продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 593,28 грн. з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року включно.

У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, у відповідності до отриманої таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2016 році, позивачем проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат у відповідності до Довідки МСЕК потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вік якого на дату ліквідації страхувальника становив 36 років. Загальна сума потреби в розрахунку з потерпілим склала 384202,75 грн.

15.11.2017 року позивач звернувся з заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання грошових вимог та сплату 384202,75 грн. капіталізованих платежів, що виникли із зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю ОСОБА_4

04.12.2017р. ОСОБА_2 відмовив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Калуського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області у сплаті капіталізованих платежів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як страхувальник зобов'язана провести капіталізацію страхових виплат незалежно від порядку та підстав її ліквідації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Основними принципами соціального страхування є, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Виходячи зі змісту статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд є некомерційною самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 5-1 Порядку у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможного суб'єкта підприємницької діяльності, який ліквідовується, здійснюється на підставі Порядку, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у постанові від 26 червня 2012 року по справі № 21-156а12.

Тобто, в даному випадку, на відповідача поширюються вимоги Порядку, а відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Калуського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області щодо стягнення з ОСОБА_2 капіталізованих платежів на суму 384202,75 грн., розрахунок яких здійснений відповідно до норм вказаного вище Порядку та Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 жовтня 2007 року N 49.

Додатково слід зазначити, що у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною першою статті 308 цього Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В контексті наведених вище процесуальних норм та встановлених судом обставин, колегія суддів вважає, що інші питання не охоплюються предметом дослідження як судом першої інстанції, так і підставами апеляційного перегляду.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень частини другої статті 308 КАС України стосовно виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки під час розгляду справи не було встановлено порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі №809/1738/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 25.05.2018.