Постанова № 74258241, 22.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

22 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1022/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 по справі № 820/1022/18, ухвалене за адресою вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст рішення складено 13.03.2018р.

за позовом ОСОБА_3

до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 15.02.2018 року, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського військового комісаріату, Міністерства Оборони України в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п.15 протоколу № 119 від 17.11.2017 року рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 року № 2011 ( в редакції Закону № 2004-VІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;

- зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 року № 2011 ( в редакції Закону № 2004-VІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішенням, звіт про виконання судового рішення;

- зобов’язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п.15 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Зобов'язано Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої сум та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі, Міністерство оборони України, Харківський обласний військовий комісаріат, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

08.05.2018р. позивачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційні скарги відповідачів без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, Міністерства оборони України, в суді апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

В суді апеляційної інстанції залучені додаткові докази по справі, а саме: копія наказу військового комісара Харківського обласного військового комісаріату № 729 від 11.12.2017 року та копія заяви ОСОБА_3 від 12.05.2016 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання постанови Золочівського районного суду Харківської області від 06.04.2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 року по справі № 622/19/17 прийнято рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про призначення допомоги солдату у запасі ОСОБА_3, якого 20.02.1986 року звільнено зі строкової військової служби та 18.06.2014 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182700 грн. 00 коп.

Наказом військового комісара Харківського обласного військового комісаріату № 729 від 11.12.2017 року наказано перерахувати кошти у сумі 182700 грн. 00 коп. ОСОБА_3 на відповідний рахунок. Вказані кошти платіжним дорученням № 2423 від 12.11.2017 року перераховані позивачу. 18.01.2018 року представником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 подана заява до Харківського обласного військового комісаріату про отримання одноразової грошової допомоги.

Не погодившись з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратному прожитковим мінімумам, позивач звернувся з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішеннями по справі №622/19/17 не було зобов'язано відповідача, Міністерство оборони України, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у певному розмірі, а зобов'язано розглянути питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..» затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014р., а тому відповідач мав врахувати збільшений розмір виплати в редакції ЗУ «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 06.04.2017р.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон) в редакції яка діяла на момент отримання одноразової грошової допомоги, а саме 13.12.2017 року, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

Враховуючи, що позивача було звільнено зі строкової служби 20.02.1986 року, судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 виконував свої обов'язки військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, як військовослужбовець строкової служби.

Доводи позивача про те, що нова редакція ст. 16-2 Закону збільшує до 250 кратного розміру виплату військовослужбовцю по інвалідності 3 групи, а тому, на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, норма, що встановлює інший розмір обрахунку одноразової грошової допомоги, набула законної сили, саме вона повинна застосовуватись при прийнятті такого рішення, не приймається судом до уваги.

Так, ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діє на даний час, передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок 975), яка набрала законної сили з 24.01.2014, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно п. з Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З системного аналізу наведених норм законодавства випливає, що датою, з якої виникає право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірах, що встановлені статтями 16, 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції Закону України “ Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей” № 2004-VIII від 06.04.2017 та відповідно до Порядку № 975 є момент встановлення такої інвалідності в період дії таких актів. Особи, допомога яким не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення такої інвалідності.

Відповідно до довідки МСЕК позивачу під час первинного огляду 18.06.2014р. було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовця у позивача виникло з моменту встановлення 3 групи інвалідності, а саме з 18.06.2014р.

Порядок призначення (в тому числі і перерахунку) одноразової грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Доказів того, що позивач, у встановлений вказаним порядком спосіб, звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок раніше призначеної одноразової грошової допомоги, суду не представлено.

Окрім того, оскаржуване позивачем рішення прийняте відповідачем на виконання рішення суду яке набуло законної сили по справі № 622/19/17.

Доказів того, що позивач оскаржував виконання відповідачем вказаного рішення суду, в порядку його примусового виконання суду також не представлено.

Зважаючи на наведене вище, у суду відсутні підстави для визнання неправомірним рішення відповідача, яке було прийняте на виконання рішення суду, яке набуло законної сили.

За таких обставин, у суду також відсутні підстави для зобов’язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу грошової допомоги в розмірі відмінному від того, що був призначений рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 06.04.2017 року по справі №622/19/17.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 13.03.2018р. були неправильно застосовані норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 по справі № 820/1022/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 25.05.2018.