Постанова № 74258229, 24.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/2254/18

Головуючий у 1-й інстанції: Приступа Д.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2018 року (суддя Приступ Д.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти № 4 Управління Патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції України ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Інспектора роти № 4 Управління Патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції України ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23 січня 2018 року серії БР №503726.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня.2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 винесено постанову від 23 січня 2018 року серії БР №503726 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн..

Так, позивачку визнано винною в тому, що вона 23.01.2018 року, в м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, керуючи транспортним засобом, «здійснила зупинку ближче ніж за 10 м., а саме на пішохідному переході».

Враховуючи, що відповідачем, під час розгляду справи, не було надано жодних доказів які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови серії БР №503726 по справі про адміністративне правопорушення від 23.01.2018 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач, керуючи транспортним засобом, зупинилась в зоні дії знаку 5.33 "Пішохідна зона", який поширюється на всю ширину вулиці Проскурівська в м.Хмельницькому та зупинилась між пішохідними переходами. При цьому, апелянтом не конкретизовано встановлене порушення "зупинка ближче 10 метрів, а саме на пішохідному переході", тобто, які саме порушення встановлено інспектором ДПС ОСОБА_4.

Колегія суддів вважає, що посилання апелянта факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення є необґрунтованим, оскільки не підтверджується жодними доказами.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем ОСОБА_5 дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, доказів, що свідчили б про здійснення відповідних замірів відстані від автомобіля позивачки до пішохідного переходу відповідачем не надано. Відповідно, твердження інспектора про порушення позивачем саме 10-метрової відстані між автомобілем та пішохідним переходом не доведено.

Таким чином, враховуючи, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не доведено відповідачем під час розгляду справи, які колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена 122 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ст. 272 КАС України

Постанова суду складена в повному обсязі 24 травня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7