Постанова № 74258207, 24.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2862/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Кушнерика М. П., Ніколіна В. В.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

прокурора Цинайко Н. І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 813/19/18 (рішення ухвалено у м. Львові судом у складі головуючого судді Качур Р. П., повний текст рішення виготовлений 07 березня 2018 року) за адміністративним позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд дорогами загального користування,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року керівник Городоцької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОСОБА_3 Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд дорогами загального користування.

Позивач просив стягнути з ТОВ «ОСОБА_3 Україна» на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 5354, 09 грн, що еквівалентно сумі 172 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 08.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля, який належить відповідачу, а саме MAN TGA-18.400, номерний знак BC7663EH, про що складено акт № 015697 від 08.09.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого проведено та складено розрахунок № 46 від 08.09.2017, згідно з яким відповідача зобов'язано сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 172 євро. У добровільному порядку вказана сума ТОВ «ОСОБА_3 Україна» не сплачена, що стало приводом для звернення до суду з позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив заступник прокурора Львівської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Судом не враховано, що відповідач не оскаржував правомірності розрахунку Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області № 46 від 08.09.2017 щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, а тому несплачена перевізником сума набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України та підлягає стягненню за рішенням суду.

Суд під час розгляду справи вийшов за межі доказування позовних вимог, досліджуючи докази відповідача, які мали б бути предметом судового розгляду щодо оскарження відповідачем неправомірності дій інспекції при габаритно-ваговому контролі чи самого розрахунку плати за проїзд.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.

На апеляційну скаргу ТОВ «ОСОБА_3 Україна» подало відзив, в якому зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, прийнявши законне та обґрунтоване рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, представника відповідача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, представника третьої особи, яка просить апеляційну скаргу задовольнити, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відмовляючи прокурору в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не підтверджено обставин про перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів, тому відсутні підстави для стягнення з ТОВ «ОСОБА_3 Україна» плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 5354, 09 грн.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що ТОВ «ОСОБА_3 Україна» зареєстроване як юридична особа 28.07.2015, ідентифікаційний код юридичної особи – 39916737, основний вид діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію транспортного засобу позивач володіє на праві власності спеціалізованим вантажним сідловим тягачем – MAN TGA 18.400, ВС7663ЕН, а також спеціалізованим напівпричепом Н/ПР цистерна, ВС4510ХХ.

07.09.2017 yправлінням Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області видано направлення відповідній посадовій особі на перевірку № 006841 для проведення комплексної рейдової перевірки а/д Н-09 «Мукачево-Львів» (м. Галич – м. Бурштин) 08.09.2017.

08.09.2017 посадовою особою управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області складено акт № 015697 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 17).

Згідно з цим актом, у м. Галич А/д Н-09 «Мукачево-Львів», км 337+900, 08.09.2017 о 15:40 год. здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN ТGА-18.400, що належить ТОВ «ОСОБА_3 Україна» та встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з переведення вантажу (яблучний сік, CMR A № б/н) з перевищенням вагових обмежень на сталу вісь, а саме 40900 кг при допустимих 40000 кг, без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України. Порушено статтю 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій автомашини від надання пояснень та підписання акта відмовився.

В акті № 0001622 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.09.2017 зафіксовано, що вказаний автомобіль пройшов відстань дорогами загального користування з маршрутом руху: с. Мамалига Чернівецької області – м. Рава Руська Львівської області, 430 км; повна маса, тонн: допустима – 40000 кг, фактична – 40900 кг; відстань між осями: 1-2-3м; 2-3-5м; 3-4-1,5м; 4-5-1,5м; осьові навантаження: нормативно допустимі: 11 т, 11 т, 22 т, а фактичне – 6,85 т; 10,3 т; 7,9 т, 7,5 т, 8,35 т (а. с. 16)

Згідно з довідкою № 0006807 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.09.2017 автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2 віднесено до типу транспортного засобу з відміткою « 12», та результат вагового контролю навантаження на осі: 1) 6,85 т; 2) 10,3 т; 3)7,9 т; 4) 7,5 т; 5) 8,35 т. Повна маса транспортного засобу 40, 900 т (а. с. 15).

Вказану вагу підтверджено чеком № 06801 від 08.09.2017, час 15:42 год.; номер трансакції 06796 (а. с. 14).

Зважування здійснювалось вагою пересувною автомобільною типу CHEKLODE FREEWEIGH, № 008238.

08.09.2017 посадовою особою управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області складено рахунок № 46 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 07.09.2017 № ЦМР –А № б/н на суму 172 євро (а. с. 13).

Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 08.09.2017 сума 172 євро становила 5354, 09 грн (курс євро у кількості 100 одиниць – 3112,8410).

14.09.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області скеровано ТОВ «ОСОБА_3 Україна» лист в якому повідомлено про обов’язок перевізника внести плату за проїзд протягом 30 календарних днів з моменту її визначення та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

ТОВ «ОСОБА_3 Україна», отримавши зазначені документи 22.09.2017, вказаної суми не сплатило, квитанції до управління Укртрансбезпеки не надіслало.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 № 299, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція та її територіальні органи управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Отже, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті та її територіальні органи, під час здійснення своїх повноважень діють як суб’єкти владних повноважень, а також є органами спеціальної компетенції, яким надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування та мають право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

Проте, чинним законодавством України не передбачено механізм примусового стягнення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку її несплати у добровільному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 3-4 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Подання позовної заяви про стягнення з ТОВ «ОСОБА_3 Україна» плати за проїзд дорогами загального користування прокурор обґрунтував тим, що у Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті відсутні повноваження щодо звернення до суду з таким позовом, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем в цій справі може виступати прокурор, який належним чином обґрунтував підстави для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони». Відповідно до п.16 цих Правил перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі Правила № 30). Згідно з пунктом 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з абз.1 пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Згідно з пунктом 31.1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Отже, великоваговий транспортний має право здійснювати дорожнє перевезення вантажів або за умови отримання дозволу на рух автомобільними дорогами України, або документа про внесення плати за проїзд.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що відповідачем вищенаведені положення законодавства дотримані не були, оскільки суду не було надано ані дозвіл, ані документ про внесення плати за проїзд.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, з довідки від 08.09.2017 № 0006807 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, повна маса транспортного засобу відповідача становила 40, 900 тонн при нормативно допустимій вазі 40, 000 тонн.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 46 від 08.09.2017 ТОВ «ОСОБА_3 Україна» нараховано до сплати 5354, 09 грн, що еквівалентно 172 євро відповідно до курсу Національного банку України станом на 08.09.2017.

При цьому, оскільки відповідачем не надано доказів оскарження дій посадових осіб управління Укртрансбезпеки під час проведення перевірки транспортного засобу, складення розрахунку № 46 від 08.09.2017, то такий розрахунок є чинним та таким, що підлягає до сплати.

Суд першої інстанції вищевказані обставини залишив поза увагою та прийшов до помилкового висновку про безпідставність позовних вимог прокурора, взявши до уваги доводи та докази ТОВ «ОСОБА_3 Україна», обґрунтованість та належність яких мала б бути встановлена в процесі судового оскарження відповідачем дій та рішень посадових осіб yправління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області.

Відповідач своїм правом на оскарження дій контролюючого органу не скористався, позову до суду, в тому числі і зустрічного в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, не пред’явив.

Оскільки предметом розгляду в справі є стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 809/1613/17 скасувати та прийняти постанову, якою позов керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Україна» (ЄДРПОУ – 39916737) на користь Державного бюджету України (отримувач – УК у м. Івано-Франківську, р/р 31315309700002 в ГУ ДКС України в Івано-Франківській області, МФО – 836014, ЄДРПОУ – 37952250) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 5354 грн (п’ять тисяч триста п’ятдесят чотири) 09 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 25.05.2018.