Постанова № 74258087, 23.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3222/17 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.,

секретар судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.08.2017 №0003624001.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 26.10.2010 за адресою місця проживання: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003062260 від 26.09.2017 (том 1, а.с. 40-41).

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 21.06.2017 №1090 та направлень на перевірку від 21.06.2017 №712 та №713, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 19.07.2017 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, у сфері виробництва і обліку підакцизної продукції, у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_3 За результатами вказаної перевірки складено акт (довідка) від 20.07.2017 №342/10-36-40/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с. 62-66).

Під час вказаної перевірки, відповідач встановив факт зберігання пляшки горілки «Грін дей» 0,5 л., 40%, виробник ТОВ «Атлантіс» по ціні 78,50 грн., термін придатності 24 місяці. Дата виготовлення 15.07.2015, яка маркована маркою акцизного податку 04 АААС 362373 06/15, 14,106 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання. У відповідності до п. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, у разі зміни зразка марок акцизного податку, алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Таким чином, перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною (попереднього зразка) маркою акцизного податку.

На підставі акта перевірки, ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення рішення від 07.08.2017 №0003624001, відповідно до якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17000,00 грн. (том 1, а.с.75).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що на час проведення фактичної перевірки 19.07.2017 року у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність здійснювала не ФОП ОСОБА_3, а ФОП ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Частиною четвертою статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Приписами абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР встановлено, що у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Згідно абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Колегією суддів встановлено, що підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, згідно з оскаржуваним рішенням, стали висновки фактичної перевірки, проведеної 19.07.2017 в павільйоні за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_3

Податковим органом встановлено факт зберігання пляшки алкогольного напою з простроченим терміном придатності для споживання. У зв'язку з чим, посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, що виявилось у зберіганні алкогольного напою, маркованого недійсною (попереднього зразка) маркою акцизного податку.

З матеріалів та обставин справи випливає, що 01.07.2017 між ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) був укладений договір оренди тимчасової споруди (павільйону - кіоску) (том 1, а.с. 27).

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, Орендодавець здає Орендареві строком на один рік в оренду павільйон (кіоск) 25,38 м2 (двадцять п'ять цілих тридцять вісім квадратних метрів) за адресою: АДРЕСА_1 відповідно додатку до даного договору (акт прийому-передачі) для використання Орендарем з метою відкриття магазин-кафетерію.

Договір діє з 01.07.2017 по 30.06.2018 (п. 6.3 вказаного договору).

Відповідно до акту прийому-передачі до Договору №1 від 01.07.2017, Орендар прийняв, а Орендодавець передав майно (торговельне обладнання), а саме: холодильник для зберігання продуктів в кількості 1 (одна) штука та кавового апарату в кількості 1(одна) штука, а також відповідно до наведеного нижче: тимчасову споруду (павільйон-кіоск) в розмірі площею 25,38 (двадцять п'ять цілих тридцять вісім сотих) квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1. Цільове використання Орендаря орендованої частини магазину для відкриття магазину - кафетерію (том 1, а.с. 28).

Отже, з 01.07.2017 та на час проведення відповідачем фактичної перевірки у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність здійснювала ФОП ОСОБА_4

Факт припинення позивачем господарської діяльності у вказаному павільйоні у періоді, який перевіряв відповідач, підтверджується і довідкою Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції від 23.06.2017 (том 1, а.с. 31).

Крім того за заявою позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії НОМЕР_2 була анульована, що підтвердження розпорядженням ГУ ДФС у Київській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 31.07.2017 (том 1, а.с. 32-33).

В акті перевірки зазначено, що перевірка проведена у присутності ОСОБА_4 - особи, яка проводила розрахункові операції, яка відмовилась від підпису у направленні на перевірку від 21.06.2017 №712 та №713 та від підписання акта перевірки, а також від отримання акта перевірки, що підтверджується відповідними актами від 19.07.2017, складеними ГУ ДФС у Київській області (том 1, а.с. 67-69).

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що під час проведення перевірки, документів, що посвідчують особу ОСОБА_4 та підтверджують перебування її у трудових відносинах з позивачем, не було надано. Перевіряючими фактично не була встановлена особа, яка здійснювала торгівлю. Матеріали справи також не містять безперечних доказів, що на момент проведення перевірки 19.07.2017 саме позивач здійснювала торгівельну діяльність через ОСОБА_4

З огляду на викладене, колегією суддів встановлено безпідставність застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій за порушення вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, а тому податкове повідомлення рішення від 07.08.2017 №0003624001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2018 року.