Постанова № 74258013, 22.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

22 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6334/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі № 820/6334/17, ухвалене о 14:30 за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 14.02.18

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017, позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати рішення Харківського обласного військового комісаріату щодо відмови у складенні та направленні висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України протиправним;

- зобов'язати відповідача скласти та направити висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив строкову військову службу в період з 30.09.1983 по 20.02.1986 в Збройних Силах СРСР, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан у складі військової частини п/п 89933. 16.06.2017 позивач звернувся із заявою до Харківського ОВК про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби. Позивачу з 25.01.2010 року вперше встановлено ІІІ групу інвалідності. При черговому огляді МСЕК ІІІ група інвалідності встановлена позивачу з 01.02.2016 року по 25.01.2019 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА №118209. Харківський ОВК листом від 26.06.2017 року №1634/ВЗС повідомив, що чинним законодавством виплата одноразової грошової допомоги позивачу не передбачена. Позивач такі дії відповідача по справі вважає протиправними та такими, що порушують його права.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірним рішення Харківського обласного військового комісаріату щодо відмови у складенні та направленні висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Зобов'язано відповідача скласти та направити висновок до Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Харківським обласним військовим комісаріатом, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018.

В судове засідання сторони не з’явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в період з 30.09.1983 по 20.02.1986 в Збройних Силах СРСР, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан у складі військової частини пп 89933.

Із витягу протоколу №823 від 22.10.2009 року засідання Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв - отримані позивачем під час проходження військової служби множинне вогнепальне осколкове поранення голови/ контузія - 1985р. та пульове поранення лівої руки - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Позивачу з 25.01.2010 року вперше встановлено ІІІ групу інвалідності. При черговому огляді МСЕК ІІІ група інвалідності встановлена позивачу з 01.02.2016 по 25.01.2019, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА №118209.

16.06.2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Харківського ОВК з усіма передбаченими документами, при цьому надав довідку МСЕК серії 12ААА №118209, як підставу свого права на одноразову грошову допомогу.

До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р.

Надісланим позивачу листом від 05.10.2017 року №2488/ВЗС відповідач вказав, що підстав для складання та подання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідачем немає, оскільки позивач не представив документ, що свідчить причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Зокрема про те, що воно не пов'язане із вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що копія акту про нещасний випадок або довідки про причини та обставини поранення необхідно подавати у разі поранення, яке не пов’язане з виконанням обов’язків військової служби, а оскільки захворювання позивача пов’язані саме з виконанням його службових обов’язків при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, то суд дійшов висновку про обов’язок у відповідача подати висновок та документи до нього до Департаменту фінансів Міноборони України щодо виплати позивачу одноразової грошоіої допомоги, у зв’язку з чим вийшов за межі позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу первинно ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно пункту 13 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно матеріалів справи, надісланим позивачу листом від 26.06.2017 року №1634/ВЗС відповідач повідомив позивача про те, що підстав для складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідачем немає, оскільки позивач не надав документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, передбаченого п. 11 Порядку № 975.

Посилання відповідача в листі на неможливість складання висновку з огляду на неподання позивачем документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 передбачено документи, які подаються для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву).

Вказаним пунктом передбачено, що для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

З витягу протоколу № 823 від 22.10.2009 року засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання позивача - ОСОБА_1 "множинне вогнепальне осколкове поранення голови/ контузія - 1985р. та пульове поранення лівої руки" пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Харківського обласного військового комісаріату щодо ненадання позивачем необхідного документу про причини та обставини поранення для складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованими.

Відповідно до ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів та інше.

Частиною 3 ст. 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність виходу суду за межі позовних вимог для обрання способу захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, оскільки рішення щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції Департаменту фінансів Міністерства оборони України, а не Міністерства оборони України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні питання та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківський обласний військовий комісаріат залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі № 820/6334/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 25.05.2018.