Рішення № 74257997, 17.05.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2018 р. Cправа № 902/118/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України, м.Вінниця

до: Калинівської міської ради Вінницької області, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область

до: Відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод", м.Калинівка, Калинівський район, Вінницька область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення та скасування свідоцтва про право власності

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

прокурора: Іжаківська Вікторія Олегівна, посвідчення № 048480 від 01.11.2017 р.

позивача: Юрченко Тарас Петрович, довіреність № 44 від 10.04.2018 р., дійсна до 31.12.2018 р.; посвідчення державного службовця б/н від 17.09.2015 р.

Браславець Ян Юрійович, довіреність № 43 від 10.04.2018 р., дійсна до 31.12.2018 р.; службове посвідчення б/н від 04.09.2017 р.

відповідача 1: Мичківський Ігор Павлович, довіреність № 02-1-442 від 19.03.2018 р., дійсна до 19.03.2019 р.; паспорт серії НОМЕР_2 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 10.12.1999 р.

відповідача 2: не з'явився.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2: не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України звернувся з позовом до Калинівської міської ради Вінницької області та до Відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод" про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області № 157 від 20.05.20110 р. в частині оформлення права власності за Відкритим акціонерним товариством "Калиновський ремонтно-механічний завод" права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м. та скасування свідоцтва про право власності на виробничі будівлі та споруди № 454 від 25.05.2010 р. виданого Відкритому акціонерному товариству "Калинівський ремонтно-механічний завод" виконавчим комітетом Калинівської міської ради Вінницької області в частині оформлення права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м.

Ухвалою суду від 16.03.2018 р. відкрито провадження у справі № 902/118/18 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.04.2018 р. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

12.04.2018 р. на електронну адресу суду від третьої особи - ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи б/н від 11.04.2018 р.

Ухвалою суду від 12.04.2018 р. відкладено підготовче засідання до 26.04.2018 р.

23.04.2018 р. на адресу суду від відповідача 1 (Калинівська міська рада Вінницької області) надійшов відзив на позовну заяву вих. № 02-1-623 від 20.04.2018 р., в якому останній зазначає, що не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог.

За результатами підготовчого судового засідання 26.04.2018 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 26.04.2018 р. призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 17.05.2018 р.

17.05.2018 р. на електрону адресу суду від відповідача 2 (Відкрите акціонерне товариство "Калинівський ремонтно-механічний завод") надійшов відзив на позовну заяву б/н від 16.05.2018 р., в якому останній не заперечує проти помилковості включення до складу зазначених будівель і споруд підвалу літ. П/А загальною площею 70 кв.м., тоді як в іншій частині рішення Виконавчого комітету Калинівської міської ради № 157 від 20.05.2010 р. та видане свідоцтво про право власності № 454 від 25.05.2010 р. є законним і правомірним.

В судове засідання 17.05.2018 р. представники відповідача 2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином - ухвалою суду від 26.04.2017 р., яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.

Факт належного повідомлення відповідача 2 (Відкрите акціонерне товариство "Калинівський ремонтно-механічний завод") про дату, час та місце слухання справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 2240300255491.

В той же час адресована третім особам ухвала від 26.04.2018 р. відділенням зв'язку на адресу суду не повернулась.

При цьому згідно інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, надіслана третій особі - ОСОБА_2 ухвала від 26.04.2018 р. значиться в стані "невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини", тоді як адресована третій особі - ОСОБА_1 вказана ухвала суду значиться в стані "надходження".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача 2 та третіх осіб в судове засідання враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідач 2 та треті особи не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 26.04.2018 р. про призначення засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того факт обізнаності відповідача 2 та третьої особи про наявність спору в суді також підтверджується наявним в справі клопотанням про залучення документів до матеріалів справи б/н від 11.04.2018 р. (третя особа - ОСОБА_2) та відзивом на позовну заяву вих. № 02-1-623 від 20.04.2018 р. (відповідач 2).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача 2 та третіх осіб.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви свої вимоги, прокурор в обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області № 157 від 20.05.20110 р. в частині оформлення права власності за Відкритим акціонерним товариством "Калиновський ремонтно-механічний завод" права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м. та скасування свідоцтва про право власності на виробничі будівлі та споруди № 454 від 25.05.2010 р. виданого Відкритому акціонерному товариству "Калинівський ремонтно-механічний завод" виконавчим комітетом Калинівської міської ради Вінницької області в частині оформлення права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м. зазначає, що вказаний підвал П/А площею 70 кв.м. по АДРЕСА_2 є об'єктом цивільної оборони, який не вносився Регіональним відділенням, як його засновником, до статутного капіталу ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод", а тому у Калинівської міської ради не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення та видачі свідоцтва про право власності.

При цьому, за твердженнями прокурора, вказане державне майно жодним чином не відчужувалося, а держава Україна, в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій області є його власником.

На підтвердження своїх доводів прокурором долучено до позову копії матеріалів приватизаційної справи Калинівського ремонтно-механічного заводу.

Позивач в своїх усних поясненнях по справі заявлені прокурором позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 (Калинівська міська рада Вінницької області) у наданому до суду відзиві на позовну заяву проти заявлених прокурором позовних вимог не заперечує.

Також щодо позову прокурора не заперечує відповідач 2 (Відкрите акціонерне товариство "Калинівський ремонтно-механічний завод").

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 03.11.1995 р. члени трудового колективу Калинівського ремонтно-механічного заводу звернулися до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області із заявою № 201/05 на приватизацію майна підприємства (а.с. 28-29, т. 1).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 719-ЗП від 03.11.1995 р. вказану заяву членів трудового колективу зареєстровано та присвоєно їй реєстраційний номер (а.с. 30, т. 1).

Згідно відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.12.1995 р. приватизації підлягало в тому числі приміщення моторного цеху інвентарний номер 17, введеного в експлуатацію 1964 року, балансовою вартістю 9196884048 тис. крб., який в Інвентаризаційному опису № 1 відображено як головний корпус автомоб. (номер п/п 122) інвентаризаційний номер 17 вартістю 9196884048 тис. крб. (а.с. 31-34, 35-42, т. 1).

17.01.1996 р. наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 40-ОМ затверджено акт оцінки вартості майна Державного підприємства Калинівський ремонтно-механічний завод згідно із п. 14.4 вартість об'єктів, які не підлягають приватизації становить 2289591 тис. крб. (а.с. 43-46, т. 1).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій області № 65-ПП від 26.01.1996 р. затверджено план приватизації майна Державного підприємства "Калинівський ремонтно-механічний завод", яким визначено порядок приватизації зазначеного підприємства, шляхом перетворення його у акціонерне товариство відкритого типу засновником якого виступає регіональне відділення Фонду державного майна по Вінницькій області (а.с.47-63, т. 1).

У п. 2.2. розділу ІІ Плану приватизації встановлено, що статутний фонд відкритого акціонерного товариства - 26950000 тис. крб., в тому числі: а) вартість майна, яке належить державі - 30231129 тис. крб.; б) вартість майна, що підлягає приватизації - 26950000 тис. крб. При цьому до майна, яке вилучається з вартості приватизації цілісного майнового комплексу віднесено, зокрема, об'єкти цивільної оборони - 223335 тис. крб.

23.02.1996 р. Першим заступником начальника регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області затверджено тимчасовий Статут Відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод" (а.с. 64-78, т. 1).

29.10.1997 р. наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 241 затверджено склад комісії з інвентаризації майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" (а.с. 79, т. 1).

Згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 14.11.1997 р., затвердженого заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, об'єкт за інвентаризаційним № 17 (об'єкти цивільної оборони) комісією запропоновано передати у користування акціонерному товариству на договірних засадах (а.с. 80-81, т. 1).

Відповідно до Інвентаризаційного опису № 1 станом на 14.11.1997 р. на балансі ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод", наряду з іншим, рахувався об'єкт цивільної оборони 1964 р. інвентаризаційний номер № 17 (а.с. 82-84, т. 1).

Наказом Регіонального відділення Фон державного майна України по Вінницькій області № 998 від 31.08.1998 р. затверджено підсумковий протокол з пільгового продажу акцій членам трудового колективу та завершено процес приватизації ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" (а.с. 85, т. 1)

Згідно акту передачі державного майна Калинівського ремонтно-механічного заводу № 476 від 27.09.1998 вартість майна, що підлягає приватизації, становить 26950000 тис. крб. (а.с. 86, т. 1 ).

28.03.2001 р. комісією у складі: Голови - головного інженера Гуменчук М.С., членів комісії: бухгалтера Вовк Г.І., голови ревізійної комісії Баглай М.А., голови профкому Закіпного В.А., завгоспа Соломки М.М. проведено обстеження об'єкту цивільної оборони (запасного командного пункту ЦО) розташованого у підвальному приміщенні адміністративного корпусу про що складено акт від 28.03.2001 р.

10.04.2001 р. між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації та ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" укладено договір схову майна цивільної оборони № 14, відповідно до п. 1.1. якого орган управління передає, а зберігач приймає на себе зобов'язання щодо виконання функцій зберігання державного майна цивільної оборони, що знаходиться на балансі і не увійшло до статутного фонду Зберігача. Склад, балансова (залишкова) вартість майна цивільної оборони визначається в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною Договору (а.с. 87-88, т. 1).

Вказаний Договір схову майна цивільної оборони № 14 від 10.04.2001 р. погоджено Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (а.с. 88, т. 1).

Цього ж дня, між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації (Орган управління) та ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" (Зберігач) підписано акт приймання-передачі державного майна цивільної оборони згідно якого Органом управління передано, а зберігачем прийнято під схов державне майно: об'єкт ЦО: запасний командний пункт ЦО, розташований у підвальному приміщенні адмінкорпусу введений в експлуатацію у 1964 р. інвентаризаційний номер № 17 (а.с. 90, т. 1).

Наказом голови ліквідаційної комісії ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" № 11 від 28.01.2015 створено комісія з інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства (а.с. 91, т. 1).

Згідно зведеного акту інвентаризації від 14.01.2016 р. інвентаризаційною комісією встановлено наявність перебування на балансі ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" підвального приміщення в адмінбудівлі (ЦО ЗКП) введеного в експлуатацію 1964 р., інвентаризаційний номер № 17 площею 70 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 93-95, т. 1)

Відповідно до акту перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" від 14.04.2016 р. підвальне приміщення в адмінбудівлі (бувший об'єкт цивільної оборони) 1964 р. розташований за адресою: АДРЕСА_2. Даний об'єкт не використовується та його стан є незадовільним (а.с. 96, т. 1).

Аналогічну перевірку проведено 08.11.2017 р. про що складено відповідний акт (а.с. 97, т. 1).

08.12.2017 р. начальник регіонального відділення Фонду державного майна У країни по Вінницькій області Маркевич А.М. 08.12.2017 звернувся до КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" з листом вих. № 11-06/3750 стовно виготовлення технічної документації на державне майно, яке під час приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод", а саме: підвальне приміщення в адмінбудівлі літ П/ А (а.с. 98, т. 1).

Згідно відповіді Калинівського РСП КП "ВООБТІ" вих. № 453 від 19.12.2017 р. за зазначеною адресою: АДРЕСА_2 Калинівським РСП КП "ВООБТІ" було оформлено замовлення (замовник фізична особа) щодо розрахунку часток на об'єкт нерухомості до складу якого увійшов підвал літ. П/А загальною площею 79,2 кв.м. Крім того, фізичною особою при укладенні договору на розрахунок часток від 27.10.2017 р. були надані ксерокопії документів датованих 30.12.2015 р., що підтверджують її власність на даний об'єкт (а.с. 99, т. 1).

В той же час в матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради № 157 від 20.05.2010 р. яким оформлено за Відкритим акціонерним товариством "Калинівський ремонтно-механічний завод" право колективної власності на виробничі будівлі та споруди, в тому числі на підвал літ. П/А (а.с. 100, т. 1).

25.05.2010 р. на підставі вказаного рішення Відкритому акціонерному товариству "Калинівський ремонтно-механічний завод" Виконавчим комітетом Калинівської міської ради видано свідоцтво серії САЕ № 080315 про право власності на виробничі будівлі та споруди, в тому числі підвал літ. П/А (а.с. 101, т. 1).

31.08.2010 р. вказане у свідоцтві виконавчого комітету Калинівської міської ради майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про що внесено запис про право власності за Відкритим акціонерним товариством "Калинівський ремонтно-механічний завод" (а.с. 102, т. 1).

Також у справі наявне рішенням Калинівського районного суду від 18.08.2015 р. у справі № 132/2048/15-ц відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" перед ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, укладеним 26.12.2014 р. між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Калинівський ремонтно-механічний завод" та визнано за ОСОБА_1 право власності на 23/100 часток виробничих будівель та споруд АДРЕСА_2, реєстраційний номер Державного реєстру прав на нерухоме майно 288410105216, в тому числі і на підвал літ. П/А (а.с. 133-134, т. 1).

Крім того, згідно договору купівлі-продажу від 30.12.2015 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано у власність (продала) ОСОБА_2 23/100 часток виробничих будівель та споруд по АДРЕСА_2 у тому числі підвал літ. П/А (а.с. 103-105, т. 1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 110257121 від 10.01.2018 р., 30.12.2015 р. внесено запис про право власності на отримане ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 30.12.2015 р. майно, в т.ч. підвал літ. П/А (а.с. 111-125, т. 1).

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна (додаток до листа ФДМУ від 18.01.2018 р. № 10-15-1054) на балансі ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" рахується державне майно, а саме підвальне приміщення в адмінбудівлі за реєстровий номер 00901329.8 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 136, т. 1).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог із врахуванням встановлених обставин справи, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам та наявним в справі доказам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно частиною першою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, згідно з положеннями статті 116 Конституції України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За змістом ст.ст. 1,4 Закону України "Про Фонд державного майна України", п.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 678 від 15.05.2012 р., Регіональне відділення ФДМ України утворюється в АРК, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області виступає органом, уповноваженим державою виконувати функції управління державним майном, що є предметом спору.

Як встановлено судом, наявна сукупність вищенаведених обставин справи переконливо свідчить про віднесення вказаного у прийнятому Виконавчим комітетом Калинівської міської ради № 157 від 20.05.2010 р. нерухомого майна: підвал літ. П./А. (об'єкт цивільної оборони) до об'єктів державної власності.

Зазначене безпосередньо підтверджується наявним в справі, зокрема, Планом приватизації Калинівського ремонтно-механічного заводу у п. 2.2. розділу ІІ якого зазначено, що до майна, яке вилучається з вартості приватизації цілісного майнового комплексу віднесено, зокрема, об'єкти цивільної оборони - 223335 тис. крб.; протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 14.11.1997 р. згідно якого об'єкт за інвентаризаційним № 17 (об'єкти цивільної оборони) комісією запропоновано передати у користування акціонерному товариству (ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод") на договірних засадах; договором схову майна цивільної оборони № 14 від 10.04.2001 р. та підписаним на його виконання актом приймання-передачі державного майна цивільної оборони згідно якого ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" прийнято під схов державне майно: об'єкт ЦО розташований у підвальному приміщенні адмінкорпусу введений в експлуатацію у 1964 р. інвентаризаційний номер № 17, зведеним актом інвентаризації від 14.01.2016 р., яким встановлено перебування на балансі ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" підвального приміщення в адмінбудівлі (ЦО ЗКП) введеного в експлуатацію 1964 р., а також витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна (додаток до листа ФДМУ від 18.01.2018 р. № 10-15-1054) згідно якого на балансі ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" рахується державне майно: підвальне приміщення в адмінбудівлі за реєстровий номер 00901329.8 за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначене не заперечується відповідачами у справі. Іншого матеріали справи не містять.

Таким чином прийнятим Виконавчим комітетом Калинівської міської ради рішенням № 157 від 20.05.2010 р. в частині оформлення права власності на нерухоме майно: підвал літ. П./А., відповідачем 1 порушено права та охоронювані законом інтереси держави України в особі Фонду державного майна України на вказане майно.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма закону вимагає від органів місцевого самоврядування прийняття законних, обґрунтованих та вмотивованих рішень.

Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Підставами для визнання акта незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З огляду на вказане, рішення Виконавчого комітету Калинівської міської ради № 157 від 20.05.2010 р. "Про оформлення права колективної власності на виробничі будівлі та споруди за відкритим акціонерним товариством "Калинівський ремонтно-механічний завод" в частині оформлення права власності на підвал літ. П/А за адресою АДРЕСА_2 прийнято без дотримання вимог чинного на час його винесення законодавства, чим порушено права та охоронювані законом інтереси держави України в особі Фонду державного майна України.

З огляду на вказане, вказану вимогу прокурора суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності на виробничі будівлі та споруди № 454 від 25.05.2010 р., виданого Відкритому акціонерному товариству "Калинівський ремонтно-механічний завод" виконавчим комітетом Калинівської міської ради Вінницької області в частині оформлення права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вимоги про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно як документа, яким оформлено право власності, відповідають такому способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченому статтею 16 Цивільного кодексу України, як відновлення становища, що існувало до порушення.

Саме у такий спосіб порушене право власності позивача на спірне майно, в разі його наявності може бути захищено з метою відновлення становища, що існувало до порушення права.

Окрім того, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, а тому як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 р. у справі № 3-553гс15.

При цьому судом враховуються положення п. 6 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" згідно якої державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Оскільки спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно не є правочином чи актом органу місцевого самоврядування, а є документом, яким на підставі рішення органу місцевого самоврядування лише оформлюється (підтверджується) право власності, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин, у зв'язку з чим питання правомірності видачі та дії цього свідоцтва безпосередньо залежить від законності такого рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого таке свідоцтво видане.

Таким чином, позовна вимога щодо скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно в частині оформлення права власності на підвал П/А, виданого Виконавчим комітетом Калинівської міської ради є похідною від вимоги про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради № 157 від 20.05.2010 р. в частині оформлення права власності на підвал літ. П/А, оскільки вказане свідоцтво видано на підставі зазначеного рішення та не може відповідати вимогам закону за умови невідповідності вимогам закону самого рішення органу місцевого самоврядування в частині оформлення права власності на спірне майно.

Отже, враховуючи встановлення незаконності набуття ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" права власності на об'єкт державного майна: підвал літ. П/А, що мало наслідком прийняття в цій частинні Виконавчим комітетом Калинівської міської ради незаконного рішення та противоправне вибуття об'єкту нерухомого майна з власності держави й порушення у зв'язку із вказаним законних інтересів останньої, оскаржуване свідоцтво підлягає скасуванню в частині оформлення права власності на підвал. Літ. П/А площею 70 кв.м. по АДРЕСА_2.

З огляду на вищевикладене в своїй сукупності, заявлені прокурором в особі Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області позовні вимоги є правомірними та обґрунтованим, такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, із врахуванням позиції відповідачів, яка зводить до визнання заявленого прокурором позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів 1, 2 порівно відповідно до ст.129 ГПК України.

Здійснюючи розподіл судового збору суд враховує, що прокурором надмірно сплачено судовий збір (5 286,00 грн) тоді як з огляду на заявлений предмет позовних вимог сума сплаченого судового збору мала становити 3 524,00 грн, однак за відсутності відповідного клопотання судом не вирішується питання про повернення зайво сплаченого судового збору, що не позбавляє права прокурора заявити таке клопотання після прийняття судового рішення у порядку встановленому ст.7 Закону України "Про судовий збір".

17.05.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області № 157 від 20.05.2010 в частині оформлення права власності за Відкритим акціонерним товариством "Калинівський ремонтно-механічний завод" права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м. по АДРЕСА_2.

3. Скасувати свідоцтво про право власності на виробничі будівлі та споруди № 454 від 25.05.2010, що видано Відкритому акціонерному товариству "Калинівський ремонтно-механічний завод" виконавчим комітетом Калинівської міської ради Вінницької області в частині оформлення права власності на підвал П/А загальною площею 70 кв.м. по АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Калинівської міської ради Вінницької області, вул.Нестерчука, 47, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400 (ідентифікаційний код - 04326106) на користь прокуратури Вінницької області, вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 02909909) - 1 762 грн 00 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору за наступними реквізитами: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач Прокуратура Вінницької області.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Калинівський ремонтно-механічний завод", вул.Українська, 35, м.Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400 (ідентифікаційний код - 00901329) на користь прокуратури Вінницької області, вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 02909909) - 1 762 грн 00 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору за наступними реквізитами: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач Прокуратура Вінницької області.

6. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

7. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 травня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи.

2 - прокурору - вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050.

3 - позивачу - вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018.

4 - відповідачу 1 - вул. Дзержинського, буд. 47, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400.

5 - відповідачу 2 - вул. Українська, 35, м. Калинівка, Калинівський район, Віннницька область, 22400.

6 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_3.

7 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, 02091.