Постанова № 74257948, 24.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 р. Справа № 816/95/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 14.02.2018 (суддя Л.О. Єресько, 36039, м. Полтава, вул. Пушкарывська, 9/26, повний текст складено 14.02.18) по справі № 816/95/18

за позовом ОСОБА_3

до Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про скасування незаконного рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2018 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до ОСОБА_4 окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просив суд:

- визнання протиправними дії по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_3 на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2017 № 415 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_3;

- зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили;

- допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що йому було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки спірне рішення суперечить положенням пункт 9-1 Порядку № 1210. Згідно вказаної норми виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; - особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби. Крім того, вказане розуміння пункту 9-1 Порядку № 1210 підтверджується висновком семантико - текстуальної експертизи № 101/17 від 26.12.2017 року.

Рішенням ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 14.02.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 39600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (вкладка серії А № 418958 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), видані ОСОБА_4 облдержадміністрацією 20.05.2003, а також є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (посвідчення серії Б № 566202, видане УМВС в Полтавській області 04.06.2004) (а.с. 13), згідно довідки МСЕК друга група інвалідності встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням службових обов’язків з ЛНА на ЧАЕС (а.с. 11-12).

ОСОБА_3 перебуває на обліку в Кременчуцькому ОУ ПФУ Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с.28/.

11.12.2017 позивач звернувся до Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.10.2017 на підставі пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати /а.с. 8-9/.

Рішенням Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області від 11.12.2017 № 415 ОСОБА_3 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відпoвіднo дo стaтті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" перерахунок проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військових навчаннях із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвaлідністю тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби.

ОСОБА_3 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25.07.1986 по 25.08.1986 в складі в/ч 61610, згідно трудової книжки в даний період перебував в трудових відносинах з воєнізованою пожежною охороною по охороні АТ "Кременчукнафтооргсинтез", а згідно військового квитка № 6193359 ОСОБА_5 проходив строкову військову службу з 13.05.1973 по 06.05.1975 /а.с. 9/.

Не погоджуючись із рішенням від 11.12.2017 № 415, та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Кременчуцьким ОУПФУ доведено правомірність рішення від 11.12.2017 № 415, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, частина третя статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

Даний висновок узгоджується з прововою позицією Верховного ОСОБА_1 висловлену в ухвалі від 08.05.2018 року у справі № 820/1148/18.

Також у справах стосовно пенсійного забезпечення осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім військовослужбовців, Верховний Суд України у постановах від 01 жовтня 2014 року у справі № 21-338а13, від 15 червня 2016 року у справі № 737/438/14, від 06 грудня 2016 року у справі № 2а-520/09/1570 та Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 756/8380/16-а та у справі № 193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17 ухвалювали судові рішення з висновками про застосування норм матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Даний висновок узгоджується з прововою позицією Верховного ОСОБА_1 висловлену в ухвалі від 08.05.2018 року у справі № 820/1148/18.

Стосовно клопотання Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зупинення провадження в справі до вирішення питання про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного ОСОБА_1 про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного ОСОБА_1 у зразковій справі.

Положеннями ч.1 ст.290 КАС України передбачено, що якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного ОСОБА_1 з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 06.04.2018 року №816/103/18/6557/18 підтверджується, що адміністративну справу №816/103/18 було направлено до Верховного ОСОБА_1 для розгляду як зразкової справи.

Проте, в матеріалах справи відсутнє повідомлення Верховного ОСОБА_1 про відкриття провадження у зразковій справі №816/103/18.

Більше того, ухвалою Верховного ОСОБА_1 від 19.04.2018 року відмовлено у відкритті провадження у зразковій справі за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду Кукоби О.О. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи типової справи № 816/103/18.

Враховуючи вказане, у задоволенні клопотання Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зупинення провадження в справі до вирішення питання про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відпoвіднo дo стaтті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" перерахунок проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військових навчаннях із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвaлідністю тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 14.02.2018 року по справі № 816/95/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення ОСОБА_4 окружного адміністративного суду від 14.02.2018 по справі № 816/95/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного ОСОБА_1.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Постанова складена в повному обсязі 25.05.18.