Постанова № 74257862, 17.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1778/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування актів перевірки та обстеження земельної ділянки, скасування припису та постанови, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (суддя першої інстанції Подлісна І.М., м. Тернопіль),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1, щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акту обстеження земельною ділянкою №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, щодо винесення припису №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017, а також скасування акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельною ділянкою №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017, припису №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017.

У подальшому позивач подав клопотання про об’єднання в одне провадження позовної заяви у даній адміністративній справі із позовною заявою у справі №819/1822/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017.

14 грудня 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалив об’єднати в одне провадження адміністративні справи №819/1722/17 та 819/1822/17. Об’єднаній справі присвоєно №819/1722/17.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1, щодо складання актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017. Визнано протиправними та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 та постанову про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове – про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом не взято до уваги те, що перевірка проводилася у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель», який є спеціальним щодо спірних правовідносин. При цьому апелянт зауважив, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до спірних правовідносин не застосовуються. Також апелянт вказав, що під час перевірки було виявлено самовільне зайняття позивачем земельної ділянки, так як така як об’єкт не була сформована, а також договір сервітуту, укладений на підставі рішення Тернопільської міської ради №6/31/99 від 26 квітня 2013 року з дотриманням вимог чинного законодавства зареєстрований не був, так як позивачем не було розроблено землевпорядну документацію. Тому є підстави для відмови в позові.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та просив залишити оскаржувану постанову суду в силі.

Представник апелянта ОСОБА_3 у судовому засіданні дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що перевірку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а її висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення, що були прийняті за її наслідками є протиправними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_5 від 09.08.2017 видано наказ № 384-ДК від 23.08.2017 «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

На виконання вищевказаного наказу, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління ОСОБА_2 07.09.2017 проведено перевірку земельної ділянки, яка розташована в межах міста Тернопіль по вулиці 15 квітня, 3а.

У результаті перевірки державним інспектором встановлено, що між Тернопільською міською радою та ОСОБА_1 19.07.2016 на підставі рішення Тернопільської міської ради від 26.04.2013 № 6/31/99 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці площею 0,0201 га за вищевказаною адресою. Зазначений договір є єдиним документом, на підставі якого позивач використовує для здійснення підприємницької діяльності земельну ділянку.

Проведеною перевіркою встановлено, що у вказаному договорі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, відсутня відповідна технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут, а також не проведено державної реєстрації договору сервітуту.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт обстеження земельної ділянки від 07.09.2017 № 384-ДК/220/АО/10/01/-17, акт перевірки дотримання земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 07.09.2017 № 384-ДК/446/АП/09/01-17, у якому зафіксовано порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 53-1 КУпАП та 07.09.2017 видано припис, яким висловлено вимогу усунути порушення земельного законодавства та повідомити Головне управління про виконання припису в термін 08.10.2017.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 заподіяно шкоду у розмірі 5392,68 грн.

В подальшому, 10.10.2017 Головним управління Держгеокадастру у Тернопільській області винесено постанову №384-ДК/0225По/08/011-17 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 8500 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваних рішень з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 5 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

За приписами статей 9, 10 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Згідно із Положенням про Держану службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль):

а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об’єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бурянами;

дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;

б) в частині родючості ґрунтів за:

зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення;

своєчасним проведенням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2017 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області.

Головне управління Держгеокадастру є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

До повноважень Головного Управління Держгеокадастру відноситься, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру є структурним підрозділом Головного Управління Держгеокадастру в Тернопільській області.

Реалізація повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб, встановлений законодавством.

Проте, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за №1223/8544, був затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Зазначений Порядок установлював процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.

Зазначений наказ втратив чинність, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року №132.

У подальшому, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року №132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 за №412/22944, був затверджений новий Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ також визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 169-р від 10.03.2017 «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», яке набрало законної сили 21.05.2017, даний наказ було скасовано як такий, що не відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України свідчить про те, що накази Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Спірні правовідносини вирішуються рамках Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який є спеціальним, ним в свою чергу, як вже зазначено вище, врегульовано правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Як слідує із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017, акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, припису №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 та постанови про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017 громадянин позивач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0201 га за адресою м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 3а.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Водночас, 26.04.2013 на шостому скликані тридцять першої сесії Тернопільською міською радою було прийнято рішення № 6/31/99 про укладення договорів сервітуту, зокрема з ОСОБА_1 по вул. 15 Квітня в м. Тернопіль, площею 0,0201 га.

19 липня 2016 року між Територіальною громадою м. Тернополя, від імені якої діяла Тернопільська міська рада (далі - Власник), та ОСОБА_1 (далі - Сервітуарій) був укладений Договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди (далі - Договір сервітуту).

Відповідно до п. 1.1 Договору сервітуту, позивачу встановлено особистий строковий сервітут на територію в м. Тернополі, на якій буде розміщуватись та використовуватись тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності площею 0,0201 га.

Згідно п. 1.2 Договору сервітуту, об'єктом особистого строкового сервітуту за цим Договором є територія (об'єкт благоустрою) в м. Тернополі за адресою вул. 15 Квітня площею 0,0201 га., розташування та межі якої зазначено в Додатку до цього Договору (а.с. 16-18).

Викопіюванням з оновленого плану міста розташування земельної ділянки ОСОБА_1 для обслуговування групи тимчасових споруд за адресою: вул. 15 квітня у м. Тернополі, що є додатком до договору, встановлено місце розташування земельної ділянки, що була передана позивачу (а.с. 19).

Також ідентифікують земельну ділянку план розташування земельної ділянки ОСОБА_1 з описом меж й кадастровий план розташування земельної ділянки (а.с. 20, 21).

Цей договір у встановленому порядку не було визнано недійсним.

Додатковою угодою від 07.04.2017 пункт 2.1 Договору сервітуту був викладений у новій редакції, а саме визначено строк дії Договору з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2018 року.

Зазначена угода також є чинною і виконується сторонами.

Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є: право володіння, право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

У відповідності до ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно ч. 1 ст. 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Зі змісту ст. 99 Земельного кодексу України, вбачається, що одним із видів земельного сервітут є право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до п.п. 4.3.1 Договору сервітуту, Сервітуарій має право використовувати встановлений цим Договором особистий строковий сервітут для здійснення підприємницької діяльності на умовах визначених Договором.

Отже, оскільки щодо спірної земельної ділянки було встановлено сервітут, така не вибула з володіння територіальної громади, позивач має право обмеженого користування цим об’єктом у відповідності до умов договору, укладеного на виконання рішення Тернопільської міської ради.

Тобто позивач на законних підставах здійснює обмежене використання земельної ділянки в м. Тернополі за адресою вул. 15 Квітня площею 0,0201 га згідно умов договору.

Враховуючи, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, а матеріалами справи достовірно встановлено, що позивач використовує земельну ділянку за наявності рішення органу місцевого самоврядування й відповідного договору, у відповідача відсутні підстави для висновку про самовільне захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки.

Тому висновки викладені в акті не відповідають дійсності.

Доводи апелянта про відсутність реєстрації земельної ділянки та оформлених матеріалів для отримання ОСОБА_1 дозволу на користування земельною ділянкою як сформованим окремим об’єктом суд відхиляє, адже спірна земельна ділянка продовжує перебувати у власності територіальної громади і позивач має лише право обмеженого її використання згідно рішення міської ради та укладеного договору сервітуту, що не ідентичне поняттю користування земельною ділянкою як окремим об’єктом згідно норм Земельного кодексу України.

При цьому відсутність реєстрації цього договору не є порушенням визначеним статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Оскільки чинним законодавством чітко встановлено, які саме дії є самовільним використанням земельної ділянки, і в діях позивача відсутній зазначений склад порушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 та постанова про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017 є протиправними.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність дій відповідача, що полягали у проведенні перевірки та складанні актів перевірки та актів обстеження земельної ділянки.

Такі повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як суб’єкта владних повноважень, передбачені нормами статтей 9 й 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Отже, відповідач здійснивши перевірку дотримання позивачем норм чинного законодавства та склавши за наслідками перевірки відповідні акти перевірки та обстеження діяв в межах наданих йому повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому підстав для визнання їх неправомірними немає.

Висновки, викладені в зазначених актах, є лише відображенням фактичних дій інспекторів та безпосередньо не встановлюють прав чи обов'язків. Відповідно, акти перевірки не порушують права особи безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само і дій щодо складення актів перевірки.

Невідповідність висновків перевірки, що викладені в актах, фактичним обставинам справи є підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, що є належним заходом захисту порушених прав позивача.

Отже в цій частині постанову суду необхідно скасувати і відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 819/1722/17 скасувати в частині визнання протиправними дій державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1, щодо складання актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07 вересня 2017 року та обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07 вересня 2017 року, відмовити в цій частині позову.

В іншій частині рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 819/1722/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст складено 24 травня 2018 року.