Постанова № 74257822, 22.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р.м. ОдесаСправа № 522/20159/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеса від 29 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, додаткової премії (одноразової) та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 18.07.2017 року перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 119438,50 гривень, індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 3324,43 гривень, грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 18538,51 гривень, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 15978,50 гривень, додаткової премії (одноразової) в розмірі 4709,25 гривень, та грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 106596,38 гривень, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії (18.07.2017 р.) і по день фактичного проведення перерахунку, та виплатою перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року заявлений позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та додаткової премії, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром та зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату від 26.07.2017 року № 423 та довідки Військової академії (м. Одеса) від 03.10.2017 року № 6/66/254 провести з 18.07.2017 року перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та додаткової премії, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з 18.07.2017 року і по день фактичного проведення перерахунку, та виплатою перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром. В іншій частині позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач обґрунтовує свої доводи тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, де одноразові додаткові види грошового забезпечення взагалі не зазначені. Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282, які вказують на те, що відповідно індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому не включається до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби. Окрім цього відповідач, з посиланням на рішення Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014 року по справі № К/800/52471/13, рішення Верховного Суду України від 19.05.2015 року по справі № 21-466а15, зробив висновок, що до складу грошового забезпечення не входять щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення та додаткова премія з військової служби, оскільки вони мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розміри не є фіксованими, а виплати не є щомісячними, що, на думку апелянта, судом першої інстанції було помилково не враховано. Відповідач в своїй апеляційній скарзі також наголошує на тому, що судом першої інстанції неправомірно задоволено вимогу позивача щодо виплати перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, так як відповідні обмеження зазначенні в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, зокрема дана норма вказана в абз. 7 ст. 43, яка наразі є чинною та діючою.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначена позиція позивача щодо непогодження з доводами апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 18.07.2017 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пенсії від 31.08.2017 року № 2669/03 за пенсійною справою № НОМЕР_1, при обчисленні пенсії позивачу враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1520,00 грн., оклад за військовим званням 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 577,50 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі: надбавка за роботу з таємними документами 10%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, премія 380%.

12.10.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку Одеського обласного військового комісаріату від 26.07.2017 року № 423 та довідку Військової академії (м. Одеса) від 03.10.2017 року № 6/66/254 про виплачене йому грошове забезпечення перед звільненням, якими підтверджується отримання позивачем, крім врахованих під час призначення, і інших видів грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 119438,50 гривень, індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 3324,43 гривень, грошової допомоги на оздоровлення в загальному розмірі 18538,51 гривень, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 15978,50 гривень, додаткової премії (одноразової) в розмірі 4709,25 гривень, грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 106596,38 гривень.

Листом від 25.10.2017 року № 1434/Н-11 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача, зазначивши, що визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та від 13 лютого 2008 року № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, покладено на обласні військові комісаріати.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у перерахунку пенсії з урахуванням усіх надбавок, в тому числі, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та винагороди за тривалість безперервної військової служби є протиправною, а порушене право позивача підлягає відновленню.

При цьому, суд першої інстанції також частково задовольнив вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести з 18.07.2017 року перерахунок призначеної позивачу пенсії з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з 18.07.2017 року і по день фактичного проведення перерахунку, та виплатою перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2262-XII) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода, премії, як додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, які є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, що спростовує доводи апелянта.

Крім того, із вищезазначеного вбачається помилковість позиції відповідача і щодо невідповідності додатково наданих позивачем довідок Одеського обласного військового комісаріату № 423 від 26.07.2017 року та довідки військової академії (м. Одеса) № 6/66/254 від 03.10.2017 року, як таких, що не передбачені п. 7 Порядку № 13-1, тому як останні згідно приведеного раніше висновку є такими, що визначають додаткові види грошового забезпечення, на підставі яких, зокрема, згідно даного ж пункту відповідного Порядку може відбуватися призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності.

Також, згідно з Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначаються правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Так, згідно зі статтею 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права, колегія суддів робить висновок про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Дана позиція також висловлена і в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28.02.2018 року по справі № 522/9660/16-а.

Крім того, колегією суддів апеляційного суду, під час розгляду справи, зокрема, встановлено, що відповідно до наданої інформації Військовим комісаріатом Одеської області (довідка № 169) (а.с.105) про суми сплачених страхових внесків з грошового забезпечення виплаченого ОСОБА_2, розмір якого визначений у довідці Одеського обласного військового комісаріату від 26.07.2017 року № 423 становлять: липень 2015 року - 150 грн. 63 коп., серпень 2015 року - 150 грн. 63 коп., вересень 2015 року - 150 грн. 63 коп., жовтень 2015 року - 150 грн. 63 коп., листопад 2015 року - 82 грн. 12 коп., а також відповідно до наданої Військовою академією м. Одеса довідки про виплачене грошове забезпечення № 6/66/120 від 05.05.2018 року єдиний соціальний внесок за період з листопада 2015 по липень 2017 року нарахований та перерахований до Пенсійного фонду України у повному обсязі, крім вихідної допомоги при звільнені.

Водночас, стосовно питання про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду також вважає позицію суду першої інстанції вірною з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у ч. 7 ст.43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року», тобто викладено зазначену статтю в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.».

Проте, на момент набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме станом на 01.01.2017 року ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 року Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.

Набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» також не викликає автоматичного відновлення дії ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.

Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.

Таким чином позиція апелянта, викладена в апеляційній скарзі є хибною, а зазначені в ній доводи спростовуються вищевказаними нормами законодавства.

Тому, на підставі вищезазначених обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець