Постанова № 74257804, 21.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1165/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Носа С.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду, прийняту о 13 годині 38 хвилин 18 серпня 2017 року у м. Тернополі, судді Білоус І.О., Дерех Н.В., Подлісна І.М. (повний текст постанови складено 21 серпня 2017 року), у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення кредиторської заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2016 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» (далі – СГ ТОВ «Агрокомплекс») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – ОСОБА_3), що виразилася у непогашені кредиторської заборгованості за бюджетною програмою КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» (далі – Програма 2801180), та стягнути таку в сумі 503713 грн. шляхом списання з наявних бюджетних програм ОСОБА_3.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 819/958/17 позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3, як розпорядник бюджетних коштів в межах спірних правовідносин, всупереч вимогам законодавства не здійснило компенсацію СГ ТОВ «Агрокомплекс» кредитної заборгованості в розмірі 503713 грн. за Програмою 2801180. Належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 та стягнення в користь позивача 503713 грн. кредитної заборгованості, як реалізації його права на законні сподівання та очікування від держави, в контексті виконання взятих перед особою зобов’язань.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову СГ ТОВ «Агрокомплекс» до ОСОБА_3 відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що СГ ТОВ «Агрокомплекс» у 2012 році дійсно отримало право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів (Програма 2801180) відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 794 (далі – Порядок № 794). Однак, з незалежних від ОСОБА_3 причин направлені ним асигнування не були безпосередньо виплачені суб’єктам господарювання, у зв’язку із чим утворилася спірна кредиторська заборгованість. Однак, зі сторони ОСОБА_3 зобов’язання, передбачені Порядком № 794, виконано у повному обсязі. Численні пропозиції ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України щодо фінансування вказаних цілей були враховані лише при розробці Закону України «Про ОСОБА_2 бюджет України на 2017 рік».

Наказом ОСОБА_3 від 29 листопада 2017 року № 625 «Про затвердження розподілу видатків, передбачених Законом України «Про ОСОБА_2 бюджет України на 2017 рік» за КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромислову комплексі» за напрямом «Погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства станом на 01 січня 2017 року» здійснено розподіл коштів для погашення кредиторської заборгованості за вказаною бюджетною програмою на загальну суму 45506462,00 грн., зокрема, позивачу - 503713,00 грн. Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань № 633 від 1 грудня 2017 року у повному обсязі були спрямовані до відповідних департаментів агропромислового розвитку, у тому числі до Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (далі – Тернопільська ОДА).

СГ ТОВ «Агрокомплекс» подало апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, у якому заперечує обґрунтованість доводів апелянта. Наполягає на тому, що у апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не надавались суду першої інстанції.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідачем не надано також пояснень і щодо того, чому кошти для погашення кредиторської заборгованості перед позивачем, що були передбачені Законом України «Про ОСОБА_2 бюджет України на 2017 рік», не були погашенні у 2017 році до ухвалення рішення судом першої інстанції, хоча відповідно до пункту 13 Порядку № 794 розподіл коштів між підприємствами-позичальниками ОСОБА_3 зобов’язане провести протягом п'яти днів.

Департамент агропромислового розвитку Тернопільської ОДА у поданих апеляційному суду письмових поясненнях зазначив, що згідно із платіжним дорученням № 24 від 12 грудня 2017 року та виписки Державної казначейської служби України № 24 від 13 грудня 2017 року кошти в сумі 503713,00 грн. по Програмі 2801180 були, перераховані на рахунок СГ ТОВ «Агрокомплекс» згідно із наказом ОСОБА_3 № 625 від 29 листопада 2017 року.

Інші учасники справи апеляційному суду відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 у відповідності до приписів статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не подали.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 5 липня 2011 року між ОСОБА_2 банком «Ощадбанк» (кредитодавцем) та СГ ТОВ «Агрокомплекс» (позичальником) було укладено короткостроковий кредитний договір № 6, за умовами якого кредитодавець передав у власність позичальника грошові кошти у сумі 10000000 грн. для закупівлі міндобрива, запасних частин, насіння та електричної енергії. Договір було укладено на термін з 5 липня 2011 року по 4 липня 2014 року із застосування процентної ставки у розмірі 17,5%.

У серпні 2012 року позивач відповідно вимог Порядку № 794 звернувся до конкурсної комісії Тернопільської ОДА та став переможцем конкурсу для отримання часткової компенсації відсоткової ставки по одержаному кредиту.

Відповідно до Реєстру № 2 підприємств-позичальників, які мають право на отримання компенсації відсоткової ставки за короткостроковими, середньостроковими кредитами (позиками) Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської ОДА за серпень 2012 року, затвердженого наказом ОСОБА_3 від 6 липня 2012 року № 401, СГ ТОВ «Агрокомплекс» має право на отримання компенсації відсоткової ставки за короткостроковим кредитом у розмірі 503713 грн.

Наказом ОСОБА_3 від 19 жовтня 2012 року № 632 «Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб’єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» було затверджено розподіл бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб’єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками та розподіл бюджетних коштів, спрямованих на погашення кредиторської заборгованості за 2011 рік, зареєстрованої в органах ДКС України станом на 1 січня 2012 року. У додатку до вказаного наказу передбачено надання СГ ТОВ «Агрокомплекс» державної підтримки на погашення кредитної заборгованості шляхом здешевлення кредитів на суму 503713 грн.

Право СГ ТОВ «Агрокомплекс» на отримання компенсації відсоткової ставки за короткостроковим кредитом із ОСОБА_2 банком «Ощадбанк» № 6 від 5 липня 2011 року у розмірі 503713 грн. відповідачами не заперечується.

Разом із тим, станом на 1 січня 2017 року за СГ ТОВ «Агрокомплекс» була зареєстрована кредиторська заборгованість в органах Державної казначейської служби України у сумі 503713 грн. за Програмою 2801180, яка на час вирішення даного спору судом першої інстанції погашена перед позивачем не була. Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є ОСОБА_3.

Використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації відсоткової ставки за залученими суб’єктами господарювання агропромислового комплексу короткостроковими кредитами, регламентується Порядком № 794.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 794 головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є ОСОБА_3.

Пунктом 13 Порядку № 794 передбачено, що ОСОБА_3 здійснює розподіл коштів між підприємствами-позичальниками та лізингоодержувачами у міру надходження реєстрів, поданих конкурсними комісіями в межах виділених асигнувань відповідно до затверджених пріоритетів пропорційно визначеній потребі в компенсації, передбачивши при цьому не менш як 50 відсотків доведених обсягів для компенсації за середньо- та довгостроковими кредитами, з яких не менш як 15 відсотків спрямовуються на здешевлення кредитів, залучених для реалізації інноваційних проектів, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу, і протягом п'яти днів доводить його до Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій..

Згідно із приписами пункту 14 Порядку № 794 ОСОБА_3 спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії ОСОБА_3.

Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії ОСОБА_3 подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів.

Як установлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, наказом ОСОБА_3 № 632 від 19 жовтня 2012 року було затверджено розподіл бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб’єктам господарювання агропромислового комплексу, через механізм здешевлення кредитів (у тому числі для СГ ТОВ «Агрокомплекс» 503713 грн.), однак фінансових підкріплень щодо перерахування коштів для погашення заборгованості не поступало. У зв’язку із цим Департамент звертався до ОСОБА_3 з приводу погашення кредиторської заборгованості суб’єктам господарювання агропромислового комплексу, однак відповіді не отримував.

У ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови від 18 серпня 2017 року у даній справі наказом ОСОБА_3 від 29 листопада 2017 року № 625 «Про затвердження розподілу видатків, передбачених Законом України «Про ОСОБА_2 бюджет України на 2017 рік» за КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромислову комплексі» за напрямом «Погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства станом на 01 січня 2017 року» було здійснено розподіл коштів для погашення кредиторської заборгованості за вказаною бюджетною програмою на загальну суму 45506462,00 грн., зокрема, позивачу - 503713,00 грн. Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань № 633 від 1 грудня 2017 року у повному обсязі були спрямовані до Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА та перераховані позивачу платіжним дорученням № 24 від 13 грудня 2017 року.

Разом із тим, ОСОБА_3 не було надано суду належних та допустимих доказів відсутності у нього реальної можливості погашення кредиторської заборгованості СГ ТОВ «Агрокомплекс» по Програмі 2801180 у розмірі 503713,00 грн., яка виникла на виконання наказу ОСОБА_3 від 19 жовтня 2012 року № 632, у порядку та строки, передбачені пунктом 13 Порядку № 794.

Сам факт наявності у матеріалах справи копій звернень керівництва ОСОБА_3 до керівництва Міністерства фінансів України у 2013, 2015-2016 роках (а.с. 90-109) щодо недостатності коштів на фінансування бюджетних програм у галузі сільського господарства не свідчить про відсутність у вказаного відповідача реальної можливості погашення зазначеної заборгованості у період 2012-2017 років у відповідності до вимог пункту 13 Порядку № 794 та відсутність у його діях протиправної бездіяльності, яка проявилася у погашенні зазначеної заборгованості перед СГ ТОВ «Агрокомплекс» лише після вирішення даного публічно-правового спору судом першої інстанції.

Згідно із приписами статті 9 Конституції України та статей 17, 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Положеннями частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право власності може бути «існуючим майном» або коштами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Об’єднаного Королівства» від 24 червня 2003 року майном, у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном), вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач СГ ТОВ «Агропродсервіс», який у повному обсязі виконав свої зобов’язання згідно із Порядком № 794, мав законне і обґрунтоване очікування на відшкодування йому ОСОБА_3 503713,00 грн. заборгованості на підставі зазначеного правового акту, а тому бездіяльністю вказаного відповідача було порушено його право на вільне володіння майном, гарантоване статтею 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 819/958/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

ОСОБА_4

Постанова у повному обсязі складена 24 травня 2018 року.