Рішення № 74257674, 23.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2018 року № 826/17966/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2 до третя особаПечерської районної в м.Києві державної адміністрації Військова частина 3066 Національної гвардії Українипрозобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, в якому просять:

1. Визнати протиправною бездіяльність Печерської районної в м.Києві державної адміністрації щодо невключення до Реєстру гуртожитків державної, комунальної та колективної власності, розташованих на території Печерського району м. Києва, затвердженого розпорядженням Печерської районної у м.Києві державної адміністрації від 12.02.2008 р. № 159 (із змінами від 13.04.2009 р. № 297 та від 14.06.2010 р. № 340) у редакції розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2014 р. № 266 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.

2. Зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію включити до Реєстру гуртожитків державної, комунальної та колективної власності, розташованих на території Печерського району м.Києва, затвердженого розпорядженням Печерської районної у м.Києві державної адміністрації від 12.02.2008 р. № 159 (зі змінами від 13.04.2009 № 297 та від 14.06.2010 № 340) у редакції розпорядження Печерської районної в м.Києві державної адміністрації від 21.05.2014 р. № 266 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.01.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін в письмовому провадженні.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача, що полягає у невключенні до Реєстру гуртожитків державної, комунальної та колективної власності, розташованих на території Печерського району м. Києва, затвердженого розпорядженням Печерської районної у м.Києві державної адміністрації від 12.02.2008 р. № 159 (із змінами від 13.04.2009 р. № 297 та від 14.06.2010 р. № 340) у редакції розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2014 р. № 266 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачі зазначають, що відповідачем порушуються їх житлові права, оскільки вони є мешканцями гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, який не внесений до Реєстру гуртожитків державної, комунальної та колективної власності, розташованих на території Печерського району м. Києва. Наведене обумовлено, зокрема, тим, що командуванням Військової частини 3066 заперечується наявність вказаного гуртожитку, що, на думку позивачів, є протиправним, оскільки з 2009 року вони проживають там разом із сім'ями, сплачують кошти за проживання. Позивачі зазначають, що командування військової частини намагається здійснити їх виселення без забезпечення їх іншим житлом.

Відповідачем надано суду відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що Печерська районна у місті Києві державна адміністрація на підставі рішення Київської міської ради від 09.09.2010 р. № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» була ліквідована. Печерська районна в місті Києві державна адміністрація не є правонаступником Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.

На даний час залишається непідтвердженим статус гуртожитку згідно із вимогами чинного законодавства. Відповідачем проводиться робота по формуванню Реєстру гуртожитків, які перебувають у державній, комунальній та колективній власності і розташовані на території Печерського району.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.04.2009 р. №297 внесено доповнення до розпорядження голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 12.02.2008р. №159 «Про затвердження реєстру гуртожитків, які перебувають у державній, комунальній та колективній власності та розташовані на території Печерського району міста Києва», та включено до Реєстру гуртожитків гуртожиток Військової частини 3066 за адресою АДРЕСА_1.

Проте, як зазначають позивачі, в Реєстрі гуртожитків державної, комунальної та колективної власності, розташованих на території Печерського району міста Києва, затвердженого розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.02.2008р. №159 (із змінами від 13.04.2009 №297 та від 14.06.2010 №340) у редакції розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2014р. №266 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 відсутній».

Листом від 10.10.2017р. вих.№105/02-35520/13 відповідач повідомив, що Печерська районна у місті Києві рада та її виконавчий орган - Печерська районна у місті Києві державна адміністрація були припинені шляхом ліквідації з 31.10.2010 року на підставі рішення Київської міської ради №7/4819 від 09 вересня 2010 року «Про питання організації управління районами в місті Києві».

Печерська районна в місті Києві державна адміністрації не є правонаступником Печорської районної у місті Києві державної адміністрації.

З метою приведення Реєстру гуртожитків у відповідність, Печерською райдержадміністрацією направлено листи до власників/балансоутримувачів гуртожитків (в т.ч. і на адресу військової частини 3066 ВВ МВС України) з проханням надати оновлену інформацію та підтвердити статус гуртожитку» (копія листа від 10.10.2017 р. вих. №105/02-35520/13).

Порушення своїх прав позивачі вбачають у наступному.

Так, в кінці 2006 року командуванням військової частини 3066 Внутрішніх військ МВС України виділено казармене приміщення за адресою АДРЕСА_1, для переобладнання його під гуртожиток для проживання військовослужбовців та членів їх сімей.

Оскільки, на той час було складне фінансування військових частин, проведення переобладнання приміщень проводилося військовослужбовцями за власний кошт.

Серед військовослужбовців, яким було виділено для проживання приміщення були позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_2, які власними силами та коштом здійснили переобладнання виділеного казарменого приміщення під кімнати гуртожитку.

На початку травня 2007 р. ОСОБА_4, разом з дружиною ОСОБА_5 поселилися до переобладнаного приміщення - кімната АДРЕСА_1.

В серпні 2007 року у ОСОБА_4 народився син ОСОБА_6. Позивач 1, разом із сім'єю, починаючи з травня 2007 р. по даний час, безперервно проживає в кімнаті АДРЕСА_1.

Позивач 1 систематично здійснює платежі за проживання в гуртожитку, що підтверджується наявними квитанціями.

Отже, зареєстрованим місцем проживання позивача 1 є адреса: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою в паспорті.

Починаючи з жовтня 2007р. ОСОБА_2, разом із дружиною ОСОБА_7 розпочали проживати в кімнаті АДРЕСА_2, яку переобладнали під кімнату гуртожитку власним коштом.

В жовтні 2011 року у ОСОБА_2 народилися близнюки - два сина ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Позивач 2, разом із сім'єю, починаючи з жовтня 2007р. по даний час, безперервно проживає в кімнаті АДРЕСА_2.

Позивач 2 систематично здійснює платежі за проживання в гуртожитку, що підтверджується наявними квитанціями.

Отже, зареєстрованим місцем проживання позивача 2 є адреса: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою в паспорті. ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.08.2016р.

Загалом, гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 налічує 11 кімнат, в яких постійно проживали сім'ї військовослужбовців.

Відповідно до розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.04.2009р. №297 внесено доповнення до розпорядження голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 12.02.2008р. №159 «Про затвердження реєстру гуртожитків, які перебувають у державній, комунальній та колективній власності та розташовані на території Печерського району міста Києва», та включено до Реєстру гуртожитків гуртожиток Військової частини 3066 за адресою АДРЕСА_1.

Проте, позивачі зазначають, що на сьогоднішній день командуванням Військової частини 3066 Національної гвардії України, яка є правонаступником прав та обов'язків Військової частини 3066 Внутрішніх військ МВС України заперечується існування гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 та вчиняються протиправні дії щодо виселення мешканців гуртожитку, в тому числі позивачів.

З метою захисту житлових прав мешканців, адвокат ОСОБА_5 зверталася до відповідача із адвокатським запитом про підтвердження наявності в реєстрі гуртожитків які перебувають у державній, комунальній та колективній власності та розташовані на території Печерського району міста Києва гуртожитку за адресою АДРЕСА_1.

21.09.2017р. за вих. №105/01-4225/1 відповідачем надано відповідь на адвокатський запит Григор?євої Н.В., в якому серед іншого повідомлено, що «на даний час, у Реєстрі гуртожитків, які перебувають у приватній, державній, комунальній, колективній власності та розташовані на території Печерського району міста Києва (далі - Реєстр), затвердженому розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2014р. №266 гуртожиток на АДРЕСА_1 відсутній.

Оскільки при підготовці та виданні розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2014р. №266 «Про внесення змін до реєстру гуртожитків, які перебувають у приватній, державній, комунальній, колективній власності та розташовані на території Печерського району міста Києва», було допущено технічну помилку - не включено до Реєстру гуртожиток військової частини 3066 ВВ МВС України на АДРЕСА_1, на даний час готується до видання розпорядження Печерської райдержадміністрації про внесення змін до вищевказаного реєстру.

Таким чином, відповідачем було повідомлено, що гуртожиток не внесено до Реєстру у зв'язку із технічною помилкою.

В подальшому адвокатом ОСОБА_5 направлено повторне звернення до відповідача з проханням негайно виправити технічну помилку, внести зміни до Реєстру та включити до Реєстру гуртожиток за адресою АДРЕСА_1, оскільки допущення помилки та зволікання з її виправленням впливає на житлові права мешканців гуртожитку.

Проте, в листі від 10.10.2017р. вих.№105/02-35520/13 відповідачем надано іншу за змістом відповідь, в якій повідомлено, що «Печерська районна у місті Києві рада та її виконавчий орган - Печерська районна у місті Києві державна адміністрація були припинені шляхом ліквідації з 31.10.2010 року на підставі рішення Київської міської ради №7/4819 від 09 вересня 2010 року «Про питання організації управління районами в місті Києві».

Печерська районна в місті Києві державна адміністрації не є правонаступником Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.

З урахуванням вищевикладеного, з метою приведення Реєстру гуртожитків у відповідність, Печерською райдержадміністрацією направлено листи до власників/балансоутримувачів гуртожитків (в т. ч. і на адресу військової частини 3066 ВВ МВС України) з проханням надати оновлену інформацію та підтвердити статус гуртожитку» (лист від 10.10.2017р. вих.№105/02-35520/13).

Листом від 06.10.2017р. вих.№Ю5-ОП/КО-18647-3080 відповідачем повідомлено, що прохання викладене в колективному зверненні, Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією не може бути задоволено, оскільки листом від 29.09.2017р. №1/66-8/2768, командування військової частини 3066 повідомило, що зазначена військова частина не надавала документи для внесення до реєстру гуртожитків гуртожитку на АДРЕСА_1 та листом від 06.10.2010 р. №27/30/2-7184 Головне управління Національної гвардії України проінформувало Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію про відсутність гуртожитку на території військової частини №3066 Північного оперативно- територіального об'єднання Національної гвардії України, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачі вважаючи бездіяльність відповідача такою, що порушує їх житлові права, звернулись до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі за текстом - Закон № 1382-IV), який також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 2 названого Закону визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Абзацом 5 ст. 3 Закону № 1382-IV та ч. 1 ст. 379 Цивільного кодексу України надано визначення поняттям «місце проживання» та «житла фізичної особи».

Так, місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Відповідно до статті 127 ЖК Української РСР гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально спорудженні або переобладнані з цією метою жилі приміщення. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно із частиною другою статті 128 , статті 129 ЖК Української РСР на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно із частинами другою, третьою статті 132 ЖК Української РСР працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу , може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Порядок надання жилої площі в гуртожитках, вселення на надану жилу площу, користування цією жилою площею та виселення з гуртожитків визначено Положенням про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року N 84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 р. за N 778/27223 (надалі - Положення N 84).

Відповідно до п. п. 2, 4 вказаного Положення, гуртожиток - це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті міських (крім міст Києва та Севастополя), районних у містах рад, районних у місті Києві та Севастополі державних адміністрацій.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Житловому кодексі Української РСР, Сімейному кодексі України, Цивільному кодексі України.

Згідно із п. 5 Положення № 84 за призначенням гуртожитки поділяються на два види:

для проживання окремих осіб (жилі приміщення перебувають у користуванні кількох осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах);

для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні однієї сім'ї).

У гуртожитках для проживання окремих осіб у разі потреби можуть виділятися приміщення для проживання сімей. Ці приміщення мають розташовуватися в окремих секціях гуртожитку за винятком тих, в яких передбачено один під'їзд.

У гуртожитках для проживання сімей можуть у разі потреби виділятися приміщення для проживання окремих осіб. Ці приміщення мають розташовуватися в окремих секціях гуртожитку за винятком тих, в яких передбачено один під'їзд.

У гуртожитку повинні забезпечуватися необхідні умови для проживання, відпочинку, побуту, фізичної культури (п. 6 цього ж Положення).

Виселення з гуртожитків здійснюється відповідно до статті 132 Житлового кодексу Української РСР (п. 11 Положення).

Таким чином, для внесення гуртожитку до Реєстру, - перш за все він повинен набути статусу гуртожитку та бути зареєстрований у встановленому законом порядку.

Натомість, як встановлено судом, на час вселення позивачів, як і на час звернення до суду із позовом, службове приміщення, в якому проживають та зареєстровані позивачі не набув у встановленому порядку статусу гуртожитку та не був зареєстрований, а використовувався як місце тимчасового проживання для військовослужбовців.

Оскільки на час вселення позивачів у будинок він не мав статусу гуртожитку, то на спірні правовідносини не поширюються положення статей 128, 129 ЖК УРСР та Положення № 84.

Надані позивачами квитанції про оплату за проживання та договір № 100 від 04.01.2011 р. (строк дії до 31.12.2011 р.) не є доказом того, що спірному приміщенню присвоєно статус гуртожитку, а лише є підтвердженням факту їх проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Окрім того, розпорядження Печерської районної державної адміністрації від 13.04.2009 р. № 297 «Про внесення доповнення до розпорядження голови Печерської районної у м.Києві державної адміністрації від 12.02.2008 р. № 159 «Про затвердження реєстру гуртожитків, які перебувають у державній, комунальній та колективній власності і розташовані на території Печерського району м.Києва» не є рішенням, яке в розумінні закону підтверджує статус будівлі як гуртожитку.

Окрім того, суд враховує, що листом від 26.09.2017 р. № 1/66-8/2768, командування військової частини 3066 Національної гвардії України повідомило про відсутність відповідної проектної документації та дозволів на розміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Також повідомило, що службові приміщення військової частини 3066 на АДРЕСА_1 не можуть використовуватися як гуртожиток.

Листом від 06.10.2017 р. № 27/30/2-7184 Головне управління Національної гвардії України МВС України проінформувало Печерську районну м.Києві державну адміністрацію про відсутність гуртожитку на території військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, суд зауважує, що оскільки позивачі вселилися до службового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та були зареєстровані там з 2009 року без набуття останньої статусу гуртожитку, - їх виселення є незаконним.

Наведена позиція випливає із постанови Верховного Суду України від 24.06.2015 р. № 6-191цс15.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що Печерською районної в м.Києві державною адміністрацією щодо невключення до Реєстру гуртожитків державної, комунальної та колективної власності, розташованих на території Печерського району м. Києва, затвердженого розпорядженням Печерської районної у м.Києві державної адміністрації від 12.02.2008 р. № 159 (із змінами від 13.04.2009 р. № 297 та від 14.06.2010 р. № 340) у редакції розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.05.2014 р. № 266 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 не було допущено протиправної бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оцінивши докази, які є у справі, та пояснення сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у позові відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко