Постанова № 74257625, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/42289/17 Суддя (судді) першої інстанції: Піхур О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О, Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року (прийняте у відкритому судовому засіданні, у м.Києві, дата складання повного тексу 28 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату (далі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача направити на розгляд Міністерству оборони України подані ним документи для прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю після настання інвалідністі (друга група) внаслідок поранення (контузії) і захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт зазначає, що Позивач був звільнений з військової служби у 1980 році, а II групу інвалідності (повторно) отримав у 2016 році (копія довідки МСЕК від 23.08.2016 року АВ №0447995), тобто через 36 років після звільнення, а тому для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 немає підстав. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач перебуває на обліку в Дарницькому районному у м.Києві військовому комісаріаті; з 01 березня 1980 року по 22 листопада 1980 року приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, що підтверджується довідкою від 08.09.2016 року №140 (а.с. 18).

23.08.2016 року Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, про що свідчить довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0447995 від 25.08.2016 року (а.с 14).

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.08.2016 року №3355, поранення (контузія), захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Також, висновком спеціаліста в галузі СМЕ Київського міського бюро СМЕ №1575/ж від 15.06.2016 року підтверджується, що описані рубці є наслідками загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1980 році.

20.10.2017 року Позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату із відповідною заявою про направлення заяви та пакету документів до Міністерства оборони України для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи.

Листом від 02.11.2017 року №ВСЗ/2051 Відповідач повідомив, що оскільки Позивач був звільнений з військової служби 22.11.1980 року (військовий квиток НОМЕР_1 від 09.11.1979 року), а II групу інвалідності (повторно) отримав 23.08.2016 року (довідка МСЕК серії АВ №0447995), тобто понад 30 років після звільнення, то для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 законних підстав немає.

Так, за приписами статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

За приписами частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975) визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, до факту встановлення Позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку Позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на 23.08.2016 року - день встановлення Позивачу інвалідності другої групи.

Колегія суддів дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

За таких обставин, при розгляді заяви та документів Позивача про нарахування та виплату грошової допомоги Відповідач повинен був врахувати Порядок №975.

Відповідно до пункту 6, 7 Порядку №975 призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі поданих документів.

У разі неподання повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

При цьому, згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 року №168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби та визначено, що голова комісії (заступник Міністра оборони України) повинен забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань.

Таким чином, ураховуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами у обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Колегія суддів зазначає, що Порядком №975 до дискреційних повноважень комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України, після надходження документів, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.

Тобто, Київський МВК не наділений чинними нормативно-правовими актами повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.

Колегія суддів вважає, що Відповідач всупереч викладеним в Порядку №975 вимогам, вийшов за межі наданих законодавством України функцій та самостійно розглянув подану ОСОБА_3 заяву по суті, у зв'язку із чим неправомірно перебрав на себе повноваження відповідної комісії при Міністерстві оборони України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 23 травня 2018 року.