Постанова № 74257571, 24.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 145/1104/17

Головуючий у 1-й інстанції: Кіосак Н.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 травня 2018 року

м. Вінниця

ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року (повний текст якого складений 16 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року позивач звернувся до Тиврівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій та рішення протиправними; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 % від розміру заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України № 18-959зп від 16 червня 2016 року, починаючи з 01.03.2016 року, без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

На підставі ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється за правилами письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 19 лютого 2009 року відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" Дарницьким районним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу призначена пенсія за вислугою років в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати.

01 березня 2011 року позивач був звільнений з органів прокуратури.

07 грудня 2016 року Тиврівським районним судом Вінницької області прийнято постанову за позовом ОСОБА_3 до до УПФУ в Тивпівському районі та визнано неправомірними дії УПФУ у Тиврівському районі та зобов'язано це управління здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 % від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України № 18-959 зп від 14.06.2016 року, починаючи з 01.03.2016 року.

ОСОБА_2 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.06.2017 року позивачу повідомлено про те, що УПФУ у Тиврівському районі перераховано пенсію. Однак, з 01.03.2016 року пенсію обмежено максимальним розміром, оскільки зняття обмеження максимальним розміром пенсії не було предметом судового рішення.

Не погодившись із вказаним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року внесено до зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року, зокрема зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзацом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, який набрав чинності 01.04.2015 року, до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року внесено зміни та зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

З 15 липня 2015 року, з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14 жовтня 2014 року пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється статтею 86 Закону №1697-УІІ, якою в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року встановлювалось аналогічне обмеження, зокрема абз. шостим частини 15 статті 86 в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УІІІ від 02 березня 2015року встановлювалось, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

З 01 січня 2016 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-УІІІ від 24 грудня 2015 року абз. 6 ч. 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Згідно з абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Вказані норми законів скасовані не були та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались.

Таким чином, як станом на момент прийняття постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.12.2016 року, так і станом на момент виконання цієї постанови відповідачем та станом на момент розгляду і вирішення цієї адміністративної справи, законодавець обмежив пенсію, яку позивач отримує відповідно до Закону України "Про прокуратуру", максимальним розміром. Отже, Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, перераховуючи пенсію з урахуванням обмеження її максимальним розміром, визначеним законом, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законами України.

Крім того, суд зазначає, що постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.12.2016 року питання про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось та не вирішувалось, а тому твердження, що це свідчить про те, що перерахунок та виплата такої пенсії повинна здійснюватись без обмеження максимальним розміром суд оцінює критично, оскільки станом на момент прийняття рішення таке обмеження було також встановлено відповідними законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду всім обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити повністю.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 травня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5