Постанова № 74257500, 24.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 710/107/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Побережна Н.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Шпола, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Директора Лебединського НВК №3 ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018 року, Директор Лебединського НВК №3 ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Шполянського районного суду Черкаської областіз позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області, в якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22.01.2018 № 011114, винесену державним інспектором з ОНПС у Черкаській області Борисенком Ю.В. за ст. 153 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., провадження по адміністративній справі у відношенні позивача закрити.

Позивач вважає дії, вчинені вказаним державним інспектором з ОНПС у Черкаській області Борисенком Юрієм Васильовичем, протиправними і незаконними та просить скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі.

Та зазначає, що відповідач не дав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, а також не надав посвідчення (направлення) на проведення перевірки та копію погодження Державної регуляторної служби на проведення цієї перевірки

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року позов задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 011114 від 22.01.2018, винесену державним інспектором з ОНПС у Черкаській області Борисенком Ю.В. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 153 КУпАП, та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 - закрито.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене та у зв'язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №011114 від 22.01.2018, винесеної державним інспектором з ОНПС у Черкаській області Борисенком Ю.В., ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», тим, що організував на території Лебединського НВК №3 по АДРЕСА_1, незаконну вирізку дерева породи ялина, діаметром в пні 80 см. без документів, які встановлені на це чинним законодавством. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП, та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680, 00 грн.

Зазначена постанова була направлена ОСОБА_2 23.01.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення. ОСОБА_2 отримав постанову 25.01.2018.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 до начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області 15.12.2017 на території Лебединського НВК №3 було зрізано ялину діаметром до 1,5 м.

Згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Черкаській області №31 від 15.01.2018 було направлено головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Борисенка Юрія Васильовича та головного спеціаліста сектора оперативного контролю - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Рябуху Лейлу Варганівну 16.01.2018 для розгляду звернення ОСОБА_4 в межах с. Лебедин Шполянського району Черкаської області.

Відповідно до акту про дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.01.2018, складеного державними інспекторами ОНПС Черкаської області Борисенком Ю.В. та Рябухою Л.В., який також був підписаний представником Лебединської сільської ради Шполянського району Черкаської області Мельник Т.А. та директором Лебединського НВК №3 ОСОБА_2, державними інспекторами було встановлено, що на території Лебединського НВК №з виявлено зрізане дерево породи ялина діаметром в стовбурі 80 см. З пояснень директора НВК №3 ОСОБА_7 встановлено, що зазначене дерево було зрізане з його дозволу. Документів на вирізку вказаного дерева, які надають на це право, згідно з чинним законодавством, надано не було. За даним фактом щодо ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з переліком зрізаних дерев в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області від 16.01.2018 зрізано ялину, 1 шт., діаметр пня 80 см.

Відповідно до пояснення директора Лебединського НВК №3 ОСОБА_2 від 16.01.2018 на території Лебединського НВК 15.12.2017 працівниками Шполянського комунального господарства була зрізана смерека, яка несла загрозу Лебединському НВК. Про потребу зрізати ялину повідомлялися органи місцевого самоврядування, в тому числі сільський голова Рудас О.П. та начальник відділу освіти, молоді та спорту Шполянської райдержадміністрації Вербівський П.Є. Ялина була зрізана в присутності та з дозволу ОСОБА_2

Згідно з протоколом №012064 від16.01.2018, складеним державним інспектором ОНПС Черкаської області Борисенком Ю.В., ОСОБА_2 15.12.2017 о 08 год. 30 хв. організував на території Лебединського НВК незаконну вирізку дерева породи ялина діаметром в пні 80 см без дозволу, встановленого чинним законодавством України, що є порушенням ст. ст. 16, 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», постанови Кабінету Міністрів України №104 від 01.08.2000. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 22.01.2018 в приміщенні Державної екологічної інспекції Черкаської області за адресою м. Черкаси, вул. Вернигори, 17.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо правомірності підстав та процедури проведення перевірки відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 153 КУпАП, знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп 1, 2 ч.1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого у встановленому законодавством порядку, самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту визначено Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, згідно з п.п. 3, 4, 5 якого видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Ордер видається після визначення стану зелених насаджень спеціальною комісією і складання акта обстежень тих насаджень, що підлягають видаленню, який має бути погоджений з територіальним органом Мінприроди, та сплати відновної вартості зелених насаджень. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином державний інспектор правильно застосував матеріальне право.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.242-1 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 153 КУпАП розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Відповідно до п.3.1 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 05.07.2004 №264, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду посадова особа обов'язково вирішує питання, визначені статтею 278 КУпАП.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Колегія суддів звертає увагу на те, що об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері благоустрою та екологічної безпеки. Предмет посягання зелені насадження та інші об'єкти озеленення населених пунктів.

Щодо вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 008816 від 16.06.2015, колегія суддів зазначає наступне.

Так, інспектором в постанові не вказано в результаті вчинення яких дій, позивачем було порушено вимоги статті 153 КУпАП та не доведено, що протиправні дії вчинені саме позивачем.

Тому, враховуючи вказані обставини, в даному випадку відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП.

Зокрема, постанова про накладення адміністративного стягнення містить тільки узагальнюючий виклад суті правопорушення без зазначення конкретних протиправних дій з боку позивача.

Колегія суддів на підставі вище зазначеного, звертає увагу на те, що відповідачем не наведено належних і допустимих доказів, які вказують на вчинення позивачем при наведених обставинах правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП та приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП, тому постанова в справі про адміністративне правопорушення № 011114 від 22.01.2018 винесена державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області є незаконною та підлягає скасуванню, провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

В «Прикінцевих положеннях» Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання призупинено дію другого речення абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Згідно з ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 зазначений закон не поширює свою дію на Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки).

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позапланова перевірка Державною екологічною інспекцією Черкаської області здійснюється без попереднього погодження з центральним органом виконавчої влади та Державною регуляторною службою України. Однак суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), що зроблено не було.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 205, 241, 242, 243, 251, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян