Постанова № 74257458, 23.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6328/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року (повний текст виготовлено 21 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У 2016 році позивачі звернулись до суду першої інстанції з адміністративними позовами до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

21 березня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до суду першої інстанції подано заяву про відвід суддів Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г., Федорчука А. Б..

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року зупинено провадження у справі №826/6328/16 до вирішення питання про відвід суддів, справу передано, відповідно до ст.. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати у частині зупинення провадження та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, позивач вказує на те, що судом першої інстанції необґрунтовано зупинено провадження, що призводить до затягування розгляду справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у випадку надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Як вбачається з тексту мотивувальної частини ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року, розглянувши доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відводу, заявленого представником позивача.

Так, у силу ч. 4 ст. 40 та п. п. 8 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд наділений повноваженнями зупинити провадження у справі у випадку, якщо встановить необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з засад (принципів) адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кьоніґ проти ФРН» (Kцnig v. Federal Republic of Germany) від 28 червня 1978 року сформулював такі критерії визначення розумності процесуальних строків: складність справи; поведінка учасників справи; спосіб здійснення уповноваженими органами та судом своїх повноважень; важливість предмета позову для заявника у справі.

Розглядаючи справу «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» (Brogan and others v. United Kingdom), Європейський суд з прав людини вказав, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

По своїй суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У справі № 21-3473а16 Верховний Суд України зазначив, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим рухом заяви (постанова від 31 травня 2017 року).

Отже, надходження заяви про відвід судді є обставиною, що об'єктивно перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У той же час, процедура розгляду заяви про відвід, встановлена ст.. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, наділяє суд повноваженнями зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі №826/6328/16 до вирішення питання про відвід суддів.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 23.05.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма