Ухвала суду № 74257430, 24.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2018 року справа № 823/2045/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/2045/18

за позовом ОСОБА_1

до державного реєстратора прав на нерухоме майно Канівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_2

третя особа Канівська райдержадміністрація Черкаської області

про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

23.05.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Канівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_2, третя особа Канівська райдержадміністрація Черкаської області, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 13.11.2017 № 38083913;

- зобов’язати реєстратора прав на нерухоме майно Канівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_2 повторно розглянути звернення та прийняти нове рішення:

- зареєструвати право власності громадянці ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_4 податковий номер НОМЕР_1, паспорт громадянки ОСОБА_3 Федерації номер 61 04 205191, виданий Клепеківським ВВС Рязанської області від 07.04.2005 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Прохорівської сільської ради, площею 3,0368 га, вид угідь — рілля, кадастровий номер 7122087000:01:001:1386;

- стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору при поданні позову до суду в розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, що є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) визначено (ст.15), що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Отже, в разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на звернення до суду із застосуванням відповідного способу захисту, що відповідає характеру порушення його права чи інтересу. Суд відповідно до ч.1 ст.21, ст.393 ЦК України визнає незаконним і скасовує акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Питання про недійсність актів, виданих суб'єктами владних повноважень може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п.10 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.81 ЗК України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть отримати у власність тільки земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Разом з тим ч.4 ст.81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті іноземцями та особами без громадянства у спадок, повинні бути відчужені протягом року. Підтверджують це і положення п.«е» ст.140 ЗК України, згідно з якими у разі невідчуження іноземцями та особами без громадянства таких земель у встановлений термін право власності на землі припиняється: «Підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом ».

Згідно ч.5 ст.22 та ч.2, 4 ст.81 Земельного кодексу України іноземні громадяни не можуть набувати у власність на території України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за виключенням єдиного випадку, коли право власності на такі ділянки набувається у порядку спадкування. В такому випадку правовстановлюючим документом на цю ділянку виступатиме свідоцтво про право на спадщину.

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (абз.12 ч.1 ст.5) визначено, що до повноважень місцевої державної адміністрації щодо виділення земельних часок (паїв) у натурі (на місцевості) віднесено і прийняття рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

У позовній заяві у якості позивача визначено ОСОБА_1, натомість особою, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду є ОСОБА_4.

Згідно п.9 ч.5 ст.160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до офіційного тлумачення ч.1 ст.55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: ч.1 ст.55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. У позовній заяві не зазначено обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача – ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування, поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача та третьої особи.

Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України встановлено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п.2 ч.5ст.160 КАС України стосовно представника. У позовній заяві не зазначено ідентифікаційний номер, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти представника позивача.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено КАС України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).

КАС України (ч.4, ч.5 ст.94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії рішення від 13.11.2017 № 38083913, витягу від 11.10.2017 № НВ-7106141372017, кадастрового плану земельної ділянки 7122087000:01:001:1386, розпорядження від 25.10.2017 № 307, довіреності від 16.03.2017 № 62 АБ 0931675, паспорту НЕ 548344, ідентифікаційного номеру ОСОБА_5, що не засвідчені у встановленому порядку.

Відповідно до ч.9 ст.59 КАС України довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах вiд 22.01.1993 документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Натомість, у матеріалах справи надано не засвідчену у встановленому порядку копію довіреності від 16.03.2017 № 62 АБ 0931675.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 11, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Канівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_2, третя особа Канівська райдержадміністрація Черкаської області про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова