Постанова № 74257104, 15.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2658/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Качмара ВЯ., Мікули О.І.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (головуючий суддя: Лучко О.О., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо припинення виплати пенсії з 01.08.2017 неправомірними та зобов’язати поновити виплату пенсії з 01.08.2017, стягнути з відповідача, 2043,28 грн. сплачених позивачем коштів за списання та користування коштами кредитної картки ПАТ КБ «ПриватБанк».

Обґрунтовує позов тим, що з червня 2015 року ОСОБА_3, у зв’язку з активізацією бойових дій, переїхав з м. Донецьк до м. Івано-Франківськ. До листопада 2016 року перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб у Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради та відповідно на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. У зв’язку з придбанням житла та реєстрацією постійного місця проживання в м. Івано-Франківську 25.11.2016 звернувся із заявою про зняття його з обліку внутрішньо переміщених осіб. Крім того, неодноразово звертався до відповідача про продовження йому виплати пенсії як громадянину України на загальних підставах, а не як внутрішньо переміщеній особі. Однак, з 01.08.2017 нарахування та виплату пенсії позивачу було припинено у зв’язку із зняттям його з реєстрації в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб, на звернення про відновлення нарахування та виплати пенсійних виплат відповідач пояснив, що позивачу необхідно подати довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу. У зв’язку із затримкою пенсійних виплат позивач був змушений користуватись кредитною карткою ПАТ КБ «ПриватБанк», через що поніс витрати в розмірі 2043,28 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 у листопаді та грудні 2017 року. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь ОСОБА_3 заподіяну шкоду в розмірі 79 грн. (сімдесят дев'ять гривень).

Із цим рішенням суду першої інстанції частково не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить його змінити в частині стягнення сплачених коштів за списання та користування коштами карткового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь позивача 2043,28 грн.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що виплата пенсія була припинена 01.08.2017, оскільки відповідач виплатив пенсію за період з серпня по жовтень 2017 року тільки - 25.01.2018, тому у відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України зобов’язаний сплатити на користь позивача заподіяні збитки за цей період, зокрема комісійні та проценти за користування кредитними коштами, що складають 2043,28 грн.

Третя особа подала клопотання, в якому просила розглядати справу за відсутності її представника.

Позивач подав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком з вересня 2008 року.

В червні 2015 року у зв’язку з активізацією бойових дій у зоні АТО позивач переїхав з м. Лиман Донецької області до м. Івано-Франківськ.

На підставі протоколу № 16 від 18.11.2016 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_3 взято на облік у Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, як внутрішньо переміщену особу та відновлено йому виплату пенсії за зверненням УПФУ в м. Івано-Франківську від 20.10.2016, а також на підставі розпорядженням УПФУ в м. Івано-Франківську № 406 від 18.11.2016 здійснено перерахунок пенсії позивачу.

Позивач 04.07.2017 звернувся до Рожнятівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про витребування пенсійної справи з УПФУ в м. Івано-Франківську у зв’язку з його переїздом на постійне місце проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв’язку із зміною місця проживання ОСОБА_3 було знято з обліку в УПФУ в м. Івано-Франківську, а пенсійну справу направлено до Рожнятівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області. При цьому пенсію позивачу було виплачено відповідачем по 31.07.2017.

ОСОБА_3 16.11.2017 звернувся до УПФУ в м. Івано-Франківську із заявою про витребування пенсійної справи з ОСОБА_4 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зв’язку з його переїздом на постійне місце проживання до м. Івано-Франківськ. Пенсійну справу 04.12.2017 за № 150478 ОСОБА_3, було направлено до УПФУ в м. Івано-Франківську

Згідно довідки від 12.12.2017 за №0000436187 позивач повторно взято на облік, як внутрішньо переміщену особу.

За період з 01.08.2017 по січень 2018 року виплату пенсії ОСОБА_3 не здійснювалась. Відповідачем 25.01.2018 була виплачена сума заборгованості з виплати пенсії за період з серпня 2017 року по січень 2018 року в розмірі 20067,20 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, оскільки позивач був знятий з обліку внутрішньо переміщених осіб, тому дії відповідача щодо припинення виплати пенсії у листопаді та грудні 2017 є протиправними. Також суд, дійшов висновку, оскільки наявна вина відповідача, шкода, яка полягала у користуванні кредитними коштами та сплаті за їх користування відсотками, тому необхідно стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, 79 грн – суми комісії, нарахованої за користування кредитним лімітом ПАТ КБ «ПриватБанк».

З висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Частино 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач просив стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську кошти в розмірі 2043, 28 грн, за списання та користування коштами кредитної картки.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що оскільки позивачу припинено виплату пенсії за листопад та грудень 2017 року, з вини відповідача і останньому була завдана шкода, яка полягала у користуванні кредитними коштами та сплаті за їх користування відсотків, а тому є підстави для стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заподіяної шкоди у розмірі 79 грн. (суми комісії, нарахованої за користування кредитним лімітом ПАТ КБ «ПриватБанк») за вищевказаний період, що підтверджується поданою позивачем випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 (а. с. 18). Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача заподіяної шкоди в решта суми 1964,28 грн. (2043,28 грн.– 79 грн.=1964,28 грн.) задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заподіяної шкоди у розмірі 79 грн., оскільки шкода, яка полягала у користуванні кредитними коштами та сплаті за їх користування відсотків, виникла з вини суб’єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 809/63/18 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: В.Я. Качмар

ОСОБА_5

Повне судове рішення складено 24.05.2018.