Рішення № 74257052, 24.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2018 року № 826/16243/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання недійсним акту опису активів,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати недійсним акт опису активів №204/26-50-17-27 від 14.09.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт опису майна є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки цей акт складено за відсутності представника позивача.

Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечив.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак в судовому засіданні 10.07.2017 суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження, тому на підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за товариством з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» обліковувався податковий борг у сумі 1 600 928 грн. 58 коп., щодо наявності якого позивач та його представник не заперечують.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві 24.06.2016 прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №1241/26-50-17-26 та 14.09.2016 складено акт опису активів майна №204/26-50-17-27.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо складення вищевказаного акту опису активі, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що механізм застосування податкової застави органами фіскальної служби врегульовано приписами Податкового кодексу України та Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 (далі по тексту - Порядок).

Згідно з пунктом 1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема абзацом 1 підпункту 89.1.1 вказаної статті, а також положеннями пункту 1.7 Порядку, передбачено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

За змістом пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку про те, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу. Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису.

Пунктом 89.6 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Аналогічні приписи містяться також в Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572.

Так, відповідно до пункту 2.2 Порядку майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Понятими не можуть бути працівники органів доходів і зборів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 2.6 Порядку у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінюючи дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного акта опису майна, судом враховано існування у позивача податкового боргу у розмірі 1 600 928 грн. 58 коп., що ним не заперечується, рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.06.2016 №1241/26-50-17-26 30.07.2014 про опис майна у податкову заставу, правомірність якого позивачем не спростовується.

Враховуючи вищенаведене, у ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві були правові підстави для складання оскаржуваного акта опису майна позивача у податкову заставу, в тому числі за відсутності уповноваженого представника позивача, однак в такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих, однак наявна у матеріалах копія вищевказаного оскаржуваного акту опису майна не містить відомостей щодо його складання у присутності таких понятих (графи залучених інших осіб не заповнені).

Таким чином, суд дійшов висновку, що визнати протиправним та скасувати акт опису майна товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» №204/26-50-17-27 від 14.09.2016.

Посилання відповідача на те, що 07.11.2016 ТОВ «СтілАрм» отримано лист відповідача від 27.10.2016 №15003/10/26-50-17-10 щодо необхідності прибуття посадових осіб позивача до ДПІ для підписання акту опису та отримання його другого примірника, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення №01003319217022 – не приймається судом до уваги, оскільки вищевказаний лист надіслано вже після подачі позивачем до суду вказаного позову та в матеріалах справи відсутні докази того, що саме вищевказаний лист направлявся позивачу в конверті зі штрихкодовим ідентифікатором №01003319217022.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (03680, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, код ЄДРПОУ 30264554) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати акт опису майна товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» №204/26-50-17-27 від 14.09.2016 в податкову заставу , складений податковим керуючим ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 39468461) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (03680, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, код ЄДРПОУ 30264554) сплачений судовий збір в сумі 1450 (одна тисяча чотириста п’ятдесят) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа