Постанова № 74257008, 22.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/8381/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком,-

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_2,

час ухвалення рішення не вказано,

місце ухвалення рішення - м. Теребовля,

дата складання повного тексту рішення не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити їй пенсію за віком.

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області позов задоволено. Визнано дії Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком, протиправними. Зобов’язано Теребовлянське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11 травня 2017 року.

Постанова мотивована тим, що відповідно до вимог ст.62 вказаного Закону «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У ОСОБА_1 згідно із записами у трудовій книжці кількість загального трудового стажу понад 26 років, тому суд першої інстанції вважає, що позивач має право на призначення їй пенсії за віком з дня звернення за пенсією, тобто з 11 травня 2017 року, що відповідає вимогам ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розрахунку пенсії ОСОБА_1 не враховано період роботи в Теребовлянському побуткомбінаті з 27.10.1977 року по 11.02.2004 року, оскільки немає запису про перейменування Теребовлянського побуткомбінату в виробничо-комерційну фірму «Галичанка» і в колективне виробничо-господарське підприємство «Галичанка».

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 народилась 6 травня 1959 року. Після досягнення 58-річного віку позивач звернулась до Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із письмовою заявою про призначення їй пенсії за віком. Однак, рішенням комісії Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для розгляду питань, пов’язаних з призначенням, відмовою в призначенні чи перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» від 16 травня 2017 року (протокол № 4) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. Причиною для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком стало те, що їй не враховано період роботи в Теребовлянському побуткомбінаті з 27 жовтня 1977 року по 11 лютого 2004 року, оскільки немає запису про перейменування Теребовлянського побуткомбінату у виробничо-комерційну фірму «Галичанка» і в колективне виробничо-господарське підприємство «Галичанка». Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 27 жовтня 1977 року по 11 лютого 2004 року працювала ученицею пошиву чоловічого верхнього одягу та скорняжницею в ательє мод комунального підприємства «Теребовлянський районний комбінат побутового обслуговування населення», у виробничо-комерційній фірмі «Галичанка» і в колективному виробничо-господарському підприємстві «Галичанка».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.62 вказаного Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком мають жінки після досягнення ними 58 років, які народились у період з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року, при наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 її загальний трудовий стаж становить понад 26 років, що дає право позивачці на призначення їй пенсії за віком з дня звернення за пенсією, тобто з 11 травня 2017 року, що відповідає вимогам ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо посилання відповідача на відсутність у трудовій книжці позивача запису щодо перейменування «Теребовлянського районного комбінату побутового обслуговування населення» у виробничо-комерційну фірму «Галичанка» і в колективне виробничо-господарське підприємство «Галичанка», суд вказує наступне.

Із письмової інформації Головного управління статистики у Тернопільській області від 5 липня 2017 року № 04-11/250 вбачається, що правонаступниками комунального підприємства «Теребовлянський районний комбінат побутового обслуговування населення» (ідентифікаційний код 3056751) є виробничо-комерційна фірма «Галичанка» (ідентифікаційний код 3056751), колективне виробничо-господарське підприємство «Галичанка» (ідентифікаційний код 3056751).

Тобто в даному випадку мало місце не перейменування підприємства як таке, а правонаступництво, відповідно трудові відносини з позивачкою не припинялись.

Також судом першої інстанції встановлено, що для підтвердження свого трудового стажу позивач зверталась із письмовими заявами у комунальну архівну установу «Районний трудовий архів», в архівний відділ Теребовлянської районної державної адміністрації, однак у наданні їй інформації про трудову діяльність у виробничо-комерційній фірмі «Галичанка» (Теребовлянського райпобуткомбінату) відмовлено, оскільки накази з основної діяльності, накази з особового складу, відомості про нарахування заробітної плати у вказані архівні установи не надходили.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на призначення пенсії за віком, а тому порушене право підлягає захисту шляхом зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 11 травня 2017 року.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року у справі № 606/888/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 25.05.2018 р.