Постанова № 74257003, 22.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 569/15240/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Семенець К.О.,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "02" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

суддя в 1-й інстанції - Смолій Л.Д.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 09 лютого 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові здійснити йому призначення та виплату пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" за заявою від 23 вересня 2016 року, відповідно до довідок Національної служби посередництва і примирення №12-02/01-27/02-726 від 13.09.2016р., №13- 03/05-20/02-746 від 23.09.2016 та №13-01/05-20/02-747 від 23.09.2016; зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії згідно із ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723 починаючи із 23 вересня 2016 року, виходячи із 60% від заробітної плати відповідно до довідок Національної служби посередництва і примирення № 12-02/01-27/02-726 від13.09.2016р., №13-03/05-20/02-746 від 23.09.2016 та №13-01/05-20/02-747 від 23.09.2016 року, стягнути з бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області на його користь суму сплаченого судового збору в розмірі 640 гривень.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02.02.2018 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначив про безпідставність висновків відповідача та суду першої інстанції про відсутність у нього стажу державної служби понад 20 років. Зазначив, що його стаж державної служби становить 27 років 2 місяці 11 днів, він також досяг відповідного віку для призначення йому пенсії за Законом України "Про державну службу". При цьому вказав, що посада інженера відділу капітального будівництва Рівненського обласного управління комунального господарства та начальника відділу будівництва та науково-технічного прогресу Рівненського обласного управління побутового обслуговування населення відносились до посад державної служби, які в свою чергу на той період не передбачали присвоєння відповідних рангів.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що при вирішені справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 12.03.2014 перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також встановлено, що позивач працював: з 20.01.1977 по 07.05.1984 на посаді інженера управління комунального господарства, інженера відділу капітального будівництва Рівненського обласного управління комунального господарства, з 10.05.1984 по 31.12.1990 на посаді начальника відділу капітального будівництва, начальника відділу будівництва та науково-технічного прогресу Рівненського обласного управління побутового обслуговування населення, з 01.01.2002 по 31.03.2015 на посаді заступника начальника відділення - завідувача сектора правового забезпечення в Рівненській області.

23 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням № 5712 від 11 квітня 2017 року Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з підстав відсутності у позивача 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, про що повідомило його листом за №4104/03 (а.с. 26).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" за заявою від 23.09.2016, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що стаття 46 Закону №889-VIII та Порядок №622 не застосовуються при обчисленні cтажу, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХП. При цьому суд встановив, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців з встановленням відповідного рангу, становить лише 13 років 3 місяці, що не дає підстав для призначення пенсії відповідно до пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII. Також вважав, що статтею 25 Закону №3723-ХП та актами Кабінету Міністрів України не передбачено віднесення посад інженера Рівненського обласного управління комунального господарства та начальника відділу у Рівненському обласному управлінні побутового обслуговування населення до відповідних категорій посад державної служби.

Колегія судді не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначено Законом України "Про державну службу" №889-VIII, який набрав законної сили з 1 травня 2016 року (далі Закон №889-VIII) .

Цим же Законом передбачено проходження державної служби, соціальні гарантії державних службовців, припинення державної служби та пенсійне забезпечення державних службовців.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Закону передбачено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону.

Постановою КМУ від 25 березня 2016 року №229 був затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, пунктом 4 якого передбачено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII "Про державну службу".

Цим Порядком також передбачено, що до стажу державної служби зараховується зокрема час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону.

У зв'язку з прийняттям Закону №889-VIII, Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, відповідно до розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VII визнано таким, що втратив чинність.

Разом із тим відповідно до пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІI та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІ1 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі Закон 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31грудня1953року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Стаття 25 Закону 3723-XII передбачала класифікація посад, відповідно до якої установлені відповідні категорії посад державних службовців, зокрема:

п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади;

шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;

Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

Відповідно до пункту 3 Порядку №622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону №3723-ХII. мають, зокрема, чоловіки, які народилися по 31.12.1954 року після досягнення віку 61 рік.

Колегією суддів встановлено, що робота позивача з 20.01.1977 по 07.05.1984 на посаді інженера управління комунального господарства, інженера відділу капітального будівництва Рівненського обласного управління комунального господарства та з 10.05.1984 по 31.12.1990 на посаді начальника відділу капітального будівництва, начальника відділу будівництва та науково-технічного прогресу Рівненського обласного управління побутового обслуговування населення підтверджується трудовою книжкою позивача БТ-I № 1287101 та не заперечується відповідачем.

Також встановлено, що зазначені посади позивача відпадають під категорію посад державних службовців визначених ст. 25 Закону №3723-XII, оскільки позивач працював в управліннях виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів.

Віднесення цих посад позивача до посад держаної служби підтверджується довідкою Національної служби посередництва і примирення від 13.09.2016 №102/01-27/02-726, Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності від 04.03.2014 №564/023(а.с. 24,36).

При цьому судова колегія вважає необхідним зазначити, що оскільки позивач працював в управлінні ОРНД до 1994 року, тобто до набрання чинності Закону №3723-XII, присвоєння рангу передбачено не було.

Відтак, доводи відповідача та висновок суду першої інстанції, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування певного періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право призначення пенсії відповідно до статті Закону №3723-XII , є встановлення відповідного рангу безпідставні.

Робота позивача 01.01.2002 по 31.03.2015 на посаді заступника начальника відділення - завідувача сектора правового забезпечення в Рівненській області з присвоєнням відповідного рангу, стаж якої становить 13 років та 3 місяці, визнано відповідачем та підтверджено висновком суду першої інстанції як стаж державної служби.

Відтак судовою колегією встановлено, що стаж державної служби позивача на посаді державного службовця становить 27 років 02 місяці 11 днів, тобто понад 20 років необхідного для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.

Також встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився 12 березня 1954 року, тобто на час звернення з заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII 23.09.2016 досяг віку 62 років, що також узгоджується з вимогами даної статті Закону.

Позивачу раніше не призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII, була призначена пенсія за віком.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що позивачем дотримано всіх вимог необхідних для призначення йому пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.

Відповідач відмовляючи в призначенні пенсії діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції з огляду на встановлене дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1600 грн., відповідно до ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "02" лютого 2018 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" за заявою від 23.09.2016 року.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити та здійснювати виплату ОСОБА_2 пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 23 вересня 2016 року в розмірі 60% від заробітної плати з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати в сумі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "25" травня 2018 р.