Ухвала суду № 74256869, 24.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6664/17

У Х В А Л А

24 травня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Національного банку України Пріцака Івана Євгенійовича про відвід колегії суддів у справі № 826/664/17 за адміністративним позовом Компанії ТРІАНТАЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (TRIANTAL INVESTMENTS LTD) до Національного банку України, треті особи: Міністерство фінансів України, публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2018 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, Національний банк України ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подали апеляційні скарги, для розгляду яких згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018 визначено склад Київського апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя - Беспалов О.О., судді Кузьменко В.В., ОСОБА_2

Увалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 та від 18.04.2018 провадження за апеляційними скаргами було відкрито та призначено справу до розгляду.

Ухвали про відкриття апеляційного провадження та повідомлення про розгляд справи отримано Національним банком України 20.04.2018 (т. 2 а.с. 227).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.05.2018 представником Національного банку України було заявлено відвід судді ОСОБА_2, який обґрунтовано тим, що згідно даних декларації ОСОБА_2, яка є відкритою для загального доступу, серед джерел доходу судді ОСОБА_2 та його дружини зазначено інший вид доходу, отриманий від ПАТ КБ «Приватбанк». Наведені обставини, на думку відповідача, є обставиною, яка свідчить про упередженість на необ'єктивність судді ОСОБА_2 у розгляді даної справи.

Крім того, у цьому ж судовому засіданні 24.05.2018 представником відповідача було заявлено відвід колегії суддів у справі №826/664/17 з аналогічних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 заяву представника Національного банку України Пріцака І.Є. про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі та передано її для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), для вирішення питання про відвід.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018 для вирішення питання про відвід визначено суддю Київського апеляційного адміністративного суду Сорочка Є.О.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого представником позивача відводу складу суду, що розглядає справу, суддя виходить із такого.

За змістом частини третьої статті 39 КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначалося, ухвалу про відкриття провадження у справі отримано Національним банком України 20.04.2018, однак заяву про відвід подано лише більш як через місяць - 24.05.2018, тобто з пропуском встановленого КАС десятиденного строку. При цьому, обставини, якими відповідач обґрунтовує відвід, є загальнодоступними відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та не є такими, що не могли бути відомі заявнику до спливу встановленого КАС десятиденного строку.

Отже, заяву про відвід колегії суддів подано Національним банком України з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийнятими суддями рішень.

Обставини отримання суддями-членами колегії суддів та членами їх сімей доходу (процентів) у 2017 році від ПАТ КБ «Приватбанк», яке є третьою особою у даній справі, не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів у результаті розгляду даної справи чи викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності. Доводи заявника про зацікавленість та упередженість колегії суддів є виключного його суб'єктивним припущенням, для якого суддя не знаходить об'єктивного підґрунтя.

Щодо ухвал Верховного Суду у справах №№826/20239/16, 826/20221/16, які додані до заяви про відвід, то варто зауважити, що вони прийняті за інших обставин - надання ПАТ КБ «Приватбанк» кредиту дружині судді Верховного Суду. Тобто у цьому випадку ПАТ КБ «Приватбанк» має майнові вимоги до члена сім'ї судді, проте, у справі, що розглядається, нарахування ПАТ КБ «Приватбанк» процентів не породжує у цього банку майнових вимог до відповідних осіб.

З огляду на викладене, заявлений відвід є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Національного банку України Пріцака Івана Євгенійовича про відвід колегії суддів у справі № 826/664/17.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.О. Сорочко